ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 5Следующая ⇒

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання

1. Бесіда з учнями:

· Яка мета нашого уроку?

· Що ми дізнаємося сьогодні?

· Що ми навчимося на уроці?

· Чи потрібні нам ці знання? Для чого?

2. Комунікативна хвилинка

- Як ви розумієте слова епіграфа нашого уроку?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Спостереження за мовним матеріалом

Виконання вправи 47 (с.50)

2. Робота з підручником

Опрацювання матеріалу підручника на с. 51

3. Робота з таблицею «Заміна прямої мови непрямою»(с. 216)

Розглянути таблицю. Розказати про особливості заміни різних за метою висловлювання речень прямої мови непрямою.

4. Коментар учителя

   Непряма мова – це чуже мовлення, передане тільки із збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання: «Я буду братии себе в руки», – обіцяв Рубін (І. Сенченко). Рубін обіцяв, що буде брати себе в руки.

Існує кілька способів заміни прямої мови непрямою:

1. Якщо пряма мова є розповідним реченням, то вона передається підрядною частиною складнопідрядного речення і приєднується сполучниками що, ніби, щоб: Розритрава каже: «Я – відкриваю таємниці»(В. Голобородько). Розрив-трава каже, що відкриває таємниці (непряма мова).

2. Якщо пряма мова є питальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучниками або сполучними словамихто, що, який, чий, котрий, де, коли, як та ін.: «А знаєш ти, братику, де Крим?» – обзивається Петро (А. Чайковський). Петро спитав братика, чи знає він де Крим.

3. Якщо пряма мова є спонукальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучником щоб або передається простим реченням: Тося долонями підштов- хувала каченят, благала: «Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!..» (За Є. Гуцало). Тося, підштовхуючи каченят долонями, благала, щоб вони пливли.

Отже, пряму мову можна замінити непрямою. Речення з непрямою мовою – здебільшого складнопідрядні речення, у яких є дві частини: головна – слова автора, підрядна – пряма мова, що приєднується до головної частини сполучниками підрядності або сполучними словами. При заміні прямої мови непрямою займенники і дієслівні форми 1-ї та 2-ї особи замінюються займенниками і дієслівними формами 3-ї особи. У реченні з непрямою мовою займенники і прислівники стають сполучними словами, а питальна частка чи – сполучником.

У результаті заміни прямої мови непрямою утворюється складнопідрядне речення із з’ясувальною частиною. Якщо пряма мова складається з кількох речень, то при заміні її непрямою утворюється багатокомпонентне складне речення: «Ми вас проведемо,– упевнено сказав білоголовий сміливець першокласного віку. – Ми знаємо, куди вам треба» (О. Гончар). – Білоголовий сміливець першокласного віку упевнено сказав, що вони їх проведуть, що вони знають, куди їм треба.

Запитання, передане прямою мовою – пряме, а непрямою – непряме. У кінці речення з непрямим питанням ставиться крапка.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности