Планування — Впровадження — Оцінка — Вдосконалення.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

Розглядаючи планування слід зазначити, що політика Збройних сил України в сфері охорони навколишнього середо­вища відображає рівень прагнень Збройних сил та довгостроковий характер природоохоронних заходів.

Впровадження відбувається у кожній військовій частині, яка сама вирішує як буде будуватися ро­бота та розподілятись обов’язки. Військова частина повинна от­римати повну інформацію про вплив своєї власної діяльності на навколишнє середовище. Повсякденна діяльність та бойова підго­товка, що безпосередньо пов’язані з суттєвим впливом на навко­лишнє середовище, повинні бути підтверджені відповідними до­кументами, наприклад, заявою про вплив на навколишнє природ­не середовище на військових полігонах. Така організація роботи зменшує ризик небажаних викидів, підвищує рівень поінформо­ваності командування, місцевого населення та громадсь­ких організацій про стан навколишнього природного середови­ща та рівень професійної підготовки, що дозволяє з самого почат­ку вдаватися до правильних дій.

Підведення результатів та оцінка екологічного стану повинна мати два наслідки, у випадку коли екологічний стан оцінено «задовільно» підтримувати наявний стан, а у випадку «незадовільної» оцінки вдосконалювати та усувати недоліки. Результати перевірок та рекомендації з удосконалення приро­доохоронної діяльності складають основу для планування подаль­ших заходів щодо покращення стану довкілля в частині і повинні використовуватися командуванням військової частини для кори­гувальних дій.

Згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»[4] (ст. 65) та інструкцією «Про зони надзвичайних екологічних ситуацій...»[5] Надзвичайна екологічна си­туація — надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися не­гативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

Критерії класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру встановлюються Кабінетом Міністрів Ук­раїни на основі аналізу інформації про техногенну та екологічну обстановку, загрози існуючих і ймовірних техногенних та природ­них катастроф, досвіду ліквідації надзвичайних ситуацій техноген­ного та природного характеру.

Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру класифікуються за характером походження, ступенем поширен­ня, розміром людських втрат та матеріальних збитків.

Залежно від характеру походження подій, що можуть зумови­ти виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на території України, визначаються такі види надз­вичайних ситуацій:

- техногенного характеру;

- природного характеру.

Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією техноген­ного та природного характеру наслідків, обсягів технічних і матеріаль­них ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру:

- державний;

- регіональний.

Категорії надзвичайної наслідків ситуації:

об’ектова — наслідки не виходять за межі об’єкта;

місцева — наслідки не виходять за межі території міста, райо­ну або області;

регіональна — з наслідками в межах кількох областей;

глобальна — з наслідками, що охоплюють значну територію Ук­раїни;

транскордонна — з наслідками, що розповсюджуються за межі України.

Збройні Сили України мають відповідні ресурси. Це стосується як кадрів, так і техніки та обладнання. Сюди відносяться, наприклад, частини та підрозділи військ РХБ захисту та інженерних військ.

З метою запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям здійснюється:

розроблення системи організаційних, науково-технічних, еконо­мічних та державно-правових заходів, спрямованих на локаліза­цію (ліквідацію) наслідків надзвичайних екологічних ситуацій;

 інвентаризація екологічно небезпечних видів діяльності, розроблення і термінове прийняття відповідними держав­ними органами рішень щодо обмеження, зупинення чи при­пинення діяльності, яка поглиблює чи ускладнює техноген­ний негативний вплив на екологічний стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей;

здійснення невідкладних заходів щодо відновлення якості при­родних ресурсів, стану навколишнього природного середови­ща, профілактики захворювань, надання необхідної медичної допомоги та соціальної реабілітації потерпілим громадянам;

 створення системи екологічного інформування населення про здійснення та виконання невідкладних заходів, оцінка стану довкілля та його впливу на здоров’я людей;

 заборона проведення екологічно небезпечної діяльності, яка може викликати промислові, енергетичні катастро­фи, аварії та викиди забруднюючих речо­вин, фізичні та хімічні явища, не забезпечені діючою сис­темою контролю і організаційно-технічними засобами безпеки, що призведе до стійкого необоротного, тривало­го негативного впливу на стан довкілля і здоров’я людини;

 заборона використання пристроїв, речовин та процесів, які мо­жуть впливати на виникнення надзвичайних екологічних ситу­ацій у разі відсутності науково-технічних, технологічних, ма­теріальних та інших засобів забезпечення екологічної безпеки;

заборона проведення військових навчань та здійснення вій­ськової діяльності, яка може заподіяти шкоду стану довкіл­ля, здоров’ю людей чи викликати довготривалі негативні зміни екологічної обстановки, небезпечні для населення;

заборона використання природних процесів як засобів веден­ня військових дій, а також діяльності, що може призвести до виникнення надзвичайних екологічних ситуацій.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте