Політика Збройних Сил України в галузі охорони навколишнього природного середовища

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 8Следующая ⇒

Політика ЗС України в галузі охорони навколишнього природ­ного середовища, яка стосується усіх видів збройних сил, цілком узгоджується із політикою держави. Основні напрямки екологіч­ної політики держави в оборонному секторі були визначені в Пос­танові Верховної Ради України «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання при­родних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» №188/98 від 5 березня 1998 року.

Умовами здійснення екологічної політики у військовій сфері і військово-промисловому комплексу є:

-  екологізація військово-технічної політики держави;

- формування екологічного світогляду і природоохоронної правової свідомості військового керівництва, особового складу військ Зброй­них Сил України, робітників і службовців підприємств військово-промисловому комплексу;

-  проведення наукових досліджень і науково-технічних розро­бок з метою оцінки, поліпшення і стабілізації екологічного ста­ну в районах розташування військових частин і об’єктів, у тому числі, іноземних;

- впровадження в Збройних Силах України екологічної паспортиза­ції об’єктів, налагодження відомчої системи екологічного моніто­рингу гарнізонів і підприємств військово-промисловому комплексу, включення її до системи де­ржавного моніторингу навколишнього природного середовища;

- обов’язковість особистої юридичної відповідальності за пору­шення природоохоронного законодавства з боку військово­службовців, у тому числі, іноземних військ, тимчасово дислоко­ваних на території України, і персоналу підприємств оборон­ного спрямування.

У концептуальних засадах застосування ЗС України, викла­дених у Воєнній Доктрині України, наголошується на такому плануванні воєнних дій, при якому вдається уникнути їх катас­трофічних наслідків для навколишнього природного середо­вища.[3] У мирний час основні завдання ЗС України повинні виконуватись в рамках чинного законодавства про охорону нав­колишнього природного середовища та справляти мінімально можливий вплив на довкілля шляхом:

- додержання правил дбайливого ставлення до навколишнього середовища при плануванні та діяльності збройних сил;

-  мінімізації використання та поширення шкідливих речовин;

-  мінімізації використання енергії та вичерпних ресурсів;

-  раціонального використання сировини та зменшення кіль­кості відходів;

- постійного застосування заходів з метою поліпшення якості навколишнього середовища;

- обмеження впливу шуму;

- сприяння збереженню біорізномаїття;

-  залучення всіх кадрів до роботи в галузі охорони довкілля;

 допомоги цивільному населенню у випадку техногенних аварій та екологічних катастроф.

Управління станом навколишнього середовища дає можливість організувати роботу за принципом:

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности