Теорія та методика архівознавства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 19Следующая ⇒

МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ

Об’єкт і предмет пізнання в історії. Поняття об’єкту та предмету пізнання в історії. Біологічне, антропологічне та соціальне в історичному пізнанні. Культура і цивілізація як способи репрезентації історії. Закон і закономірність в історії. Роль особи в історії. Особливості історії як об’єкту пізнання.

Суб’єкт пізнання минулого. Проблема історика як суб’єкта пізнання. Структура світогляду дослідника минулого. Творча активність історика-суб’єкта.

Структура та рівні історичного пізнання. Теорія та емпірія в історичному пізнанні. Особливості теоретичного знання в історії. Проблема об’єктивності теоретичного знання.

Етапи історичного пізнання.Структура моделей історичного пізнання. Підготовчий етап. Інформаційний етап. Етап реконструкції та його особливості. Пояснювальний етап. Наративний етап.

Методи науково-історичного пізнання. Класифікація наукових методів. Можливості та обмеження наукових методів. Загальнонаукові методи. Спеціально-наукові методи. Конкретно-наукові методи та їх застосування.

Початки історичного знання в Античності та Середньовіччі. Міфологічна історія. «Два підходи до історії» (Геродот і Фукідід). Провіденційна історіографія. Християнство і його поширення. Християнська теологія. Провіденціалізм. Хроніки та історії, агіографічна література.

Науковий інструментарій дослідників Ренесансу та раннього Нового Часу. Лоренцо Валлі, Флавіо Бьондо, Ніколо Макіавеллі, Мішель Монтень. Реформація і контрреформація. Ерудиційна історія ХVII ст. Філософська історія. Наукова революція XVII – XVIII ст. М. Монтеск’є, Вольтер, А. Кондорсе. «Енциклопедія» та енциклопедисти.

Романтизм. Романтична історіографія Й. Гердер, Ф. Шеллінг, Г. Гегель. Англійський романтизм – Т. Маколей, Т. Карлайль. Теоретичні засади романтизму та його відміни – консервативний, ліберальний, демократичний, радикальний. Французькі романтики. Ж. де Местр, О. Тьєррі, Ф. Гізо, Ж. Мішле. Романтизм. Особливості німецького романтизму: Ф. Савіньї, К. Ейхгорн, Л. Ранке. Романтизм у Східній Європі (Ф. Палацький, Й. Лелевель, М. Костомаров). Американський романтизм – Д. Бенкрофт.

Позитивізм. Народження соціологічної історії, праці А. де Сен-Симона. теоретичні засади позитивізму. О.Конт. Французькі позитивісти та їхні впливи (І. Тен, Ш. Ланглуа, Ш. Сеньобос). Позитивістські ідеї Г. Спенсера. Праці Г. Бокля, Д. Дрепера. М. Драгоманов і його метод. Історична соціологія К.Маркса, початки марксизму. Німецька класична історіографія: Й.Г. Дройзен, початки методології історії.

Модернізм. Методологічна дискусія початку ХХ ст. К. Лампрехт. Модерністська історіографія. Інтелектуальний перелом на зламі ХІХ і ХХ ст. Неокантіантський виклик в науці. В. Дільтей, В. Віндельбанд, Г. Ріккерт. Соціологічна історія М.Вебера. Теоретичні пошуки вчених Східної Європи – Т. Масарик, А. Ксенопол, М. Гандельсман, М. Кареєв. М. Грушевський.

Марксизм. Марксистський наступ в історіографії. Доробок Г. Плеханова. Праці В.Ульянова-Леніна. Європейські марксисти – К. Каутський, Е. Бернштейн, австромарксисти. Поява неомарксизму – Д. Лукач, А. Грамши, Франкфуртська школа.

«Аннали». Французька школа «Аннали» і початок «нової історичної науки». Соціологія Е. Дюркгейма і антропологія А. Берра – впливи на історіографію. Праці М. Блока і Л. Февра.

Соціокультурний зворот і філософія історії у ХХ ст. Абсолютний історизм Б. Кроче, ідея історії Р. Коллінгвуда, історія цивілізацій А.Д.Тойнбі, теологічна історія, неопозитивізм К. Поппера і К. Гемпеля. Неокантіантська традиція в історії – від С.Кьєркегора і А. Берґсона до феноменології Е. Гуссерля. Праці Х. Ортега-і-Гассета. Герменевтика Х.Г. Гадамера. Філософія історії людини – М. Гайдеґґер, К. Ясперс. Екзистенціалізм та історія – Ж.П. Сартр, А. Камю.

Нові тенденції у наукознавстві в середині ХХ ст. «Історична школа» американських філософів (Т.Кун, С.Тулмін, П.Фейєрабенд). Лінгвістичний поворот (Ж.Дерріда, Ж.Ф.Ліотар, Г.Бергман, Р.Рорті). Постмодернізм. Неомарксизм наприкінці ХХ ст. Праці Г.Маркузе, Ю.Габермаса.

Еволюціонування школи «Анналів». Ф.Бродель і «глобальна історія». «Нова наукова історія» та її розгалуження. «Нова економічна історія», «нова соціальна історія», кліометрика, психоісторія. Дискусії навколо питань теоретичної історії в Європі. Школа «Аннали» – історія ментальностей.

Антропологічна історія. Інформаційні підходи до історії, Ю. Канигін, А. Ракітов. Постмодерн і історія. «Нова філософія історії» – наративізм. Джерела і теоретичні засади – Х. Вайт, Д. Анкерсміт. Спроби реанімації універсальної історії, Ф. Фукуяма. Зближення методологічних напрямів і шкіл, постмодернізм і картина світу.

Специфічні принципи та методи архівознавства. Пертиненцпринцип (принцип походження) та провенієнцпринцип як основні принципи теорії фондування. Формування та розвиток методики застосування пертиненцпринципу та провенієнцпринципу в архівні справі. Принцип походження в архівній справі Російській імперії та Європі в ХІХ ст. Застосування пертиненцпринципу та провенієнцпринципу в систематизації архівних документів в радянському архівознавстві та в архівні справі в Україні на сучасному етапі.

Фондування документів НАФ. Поняття фондування, фондоутворювача. Фондова та не фондова система групування архівних документів. Фондування архівних фондів офіційного походження. Визначення меж та назв архівних фондів офіційного походження. Архівні фонди особового походження. Утворення архівних колекцій. 

Внурішньофондова систематизація архівних документів. Основні класифікаційні одиниці архівного фонду і нефондового комплексу. Групування документів архівного фонду відповідно до схеми систематизації. Особливості систематизації спеціальних видів документів в межах нефондових комплексів.

Принципи та критеріїекспертизи цінності архівних документів. Формування принципів та критеріїв експертизи цінності документів. Принципи об’єктивності, історизму, всебічності, комплексності. Критерії походження: функціонально-цільове призначення юридичної особи (фондоутворювача), значення фізичної особи (фондоутворювача) у житті суспільства; час і місце створення документа. Критерії змісту: значущість інформації, що міститься у документі (унікальність і типовість); повторення інформації документа в інших документах; вид документа; оригінальність документа. Критерії зовнішніх ознак документів: форма фіксації та передачі змісту, засвідчення і особливості оформлення документа; стан збереженості документа.

Теорія описування архівної документації. Поняття описування. Принципи та методи описування. Принципи багаторівнего описування. Методи описування.

Система довідкового апарату до документів державних архівів Проблема створення єдиної системи довідкового апарату в радянському архівознавстві. Система довідкового апарату на сучасному етапі. Види довідників.

Основні напрями і форми використання архівних документів. Основні напрями використання архівних документів. Основні форми використання архівних документів. Архівна евристика. Організація виставок. Публікація архівних документів. Представлення архівних документів в ЗМІ. Інформаційне забезпечення споживачів у порядку ініціативного інформування.

Науково-дослідна та методична робота архівних установ. Поняття завдання і форми науково-методичної роботи архівних установ. Поняття, форми науково-дослідної роботи архівних установ.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов