Історія державних установ України

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 19Следующая ⇒

ІІІ. СТРУКТУРА ПРОГРАМИ

ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Предмет, об’єкт і завдання архівознавства. Поняття про ретроспективну документну інформацію. Структура об’єкту архівознавства. Структура предмету архівознавства. Основні завдання архівознавства в галузі теоретико-методичного та практичного функціонування архівної справи в Україні.

Архівознавство як комплексна наукова дисципліна та її складові частини. Становлення архівознавства як комплексної наукової дисципліни. Понятійний апарат архівознавства (архів, фонд, архівний документ, Національний архівний фонд).

Принципи і методи архівознавства. Реалізація в архвознавчій практиці фундаментальних принципів об’єктивності, всебічності, історизму. Принцип зв'язку архівознавства як наукової системи і навчальної дисципліни з практикою архівної справи. Принцип походження. Принцип адекватності описуваному об’єкту. Предметний принцип. Загальнонаукові методи в архівознавстві (аналіз, синтез, індукція, дедукція, історичний, логічний, системно-структурний, класифікація).

Зв’язок архівознавтсва з іншими науками та науковими дисциплінами. Зв’язок архівознавства зі спеціальними історичними дисциплінами. Використання архівознавством здобутків природничих та технічних наук у питаннях розробки технологій зберігання та забезпечення збереженності архівних документів, їх реставрації та оцифровування.

Джерельна база архівознавства. Напрямки формування джерельної бази архівознавства. Структура джерельної бази архівознавства.

Досягнення вітчизняного та світового архівознавства. Міжнародні архівні організації. Напрямки співпраці українських архівів із зарубіжними. Інформатизація архівної справи: перспективи та проблеми.

АРХІВОЗНАВСТВО

Архівознавство як наукова і навчальна дисципліна. Предмет, об’єкт та методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства в підготовці фахівців.

Історія архівної справи в Україні. Початок архівної справи в Україні. Центри зосередження писемних матеріалів в Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архів Коша Нової Запорозької Січі. Організація історичних архівів та формування наукових документальних колекцій в Україні.

Зарубіжна архівна україніка. Українські культурні центри та документальні збірки за кордоном. Проблема повернення зарубіжної україніки.

Архівна система та система архівних установ. Поняття «архівна система», її основні види. Система архівних установ, її структура та мережа.

Національний архівний фонд України: склад, структура, правові засади. Поняття Національного архівного фонду. Структура НАФ. Право власності на документи НАФ.

Організація роботи державних архівів. Завдання, права, структура архівів. Виробничі підрозділи архіву та основні архівні технології. Планування, звітність та економічна діяльність архівів.

Архівне описування та обліково-пошукові засоби архівів. Архівне описування: поняття, види, принципи і методи. Обліково-охоронна робота архіву. Індивідуальний і сумарний облік архівних документів. Архівні довідники в системі науково-довідкового апарату: функції та структура.

Інформатизація архівної справи. Інформатизація архівної справи: поняття, мета і завдання. Основні шляхи інформатизації архівної справи. Стан та завдання інформатизації архівної справи в Україні. Архівознавчі аспекти інформатизації.

Науково-дослідна та методична робота архівних установ. Поняття про науково-дослідну роботу архівних установ. Система архівної науково-технічної інформації. Завдання, зміст і форми методичної роботи в архівних установах.

Користування архівними документами та архівна евристика. Класифікація потреб і споживачів архівної інформації. Основні напрями і форми використання архівної інформації. Роль архівної евристики у використанні документної інформації. Особливості організації використання архівної інформації на різних носіях.

ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО

Основні етапи розвитку документознавства. Наукове оформлення знань про документ: дипломатика, історичне джерелознавство, палеографія, сфрагістика, текстологія, археографія, книгознавство. Поль Отле та документаційна наука. Наука про інформацію. Документалістика. Документознавство.

Сучасні концепції документознавства. Поняття «загального» та «управлінського» документознавства. Розширена, спеціалізована та інформаційна концепції документознавства. Документологія та документознавство.

Об’єкт, предмет та структура документознавства. Особливості структури документознавства. Загальне документознавство. Особливе документознавство. Спеціальне документознавство. Часткове документознавство. Об’єкт документознавства. Предмет документознавства.

Місце документознавства у системі наук. Напрямки зв’язків документознавства з науковими дисциплінами. Соціальна інформатика. Книгознавство. Бібліотекознавство. Історичне джерелознавство. Архівознавство. Діловодство. Теорія управління. Економічні науки. Правознавство. Природничі науки.

Методи документознавства. Загальнонаукові методи. Емпіричні методи (опис, спостереження, експеримент, моделювання). Теоретичні методи (системний, функціональний, типологічний підходи). Спеціальні методи (історико-генетичний, хронологічний, проблемно-тематичний, порівняльно-історичний, історико-системний, історико-класифікаційний, синхроністичний, діахронічний і т.д.). Специфічні методи (книгознавчо-функціональний, структурно-типологічний, типографічний і т.д.). Конкретні методи (методи вивчення документів, методи вивчення комунікаційної діяльності, методи обробки даних).

Радянське документознавство та його здобутки. Розвиток прикладного та теоретичного документознавства. «Загальні правила документації та документообігу» 1931 р. Розробка перших систем документації (паспортна система, бухгалтерська, кадрова документація). Документознавство у вищих навчальних закладах. Документознавство як самостійна наукова дисципліна. Всесоюзний науково-дослідний інститут документознавства та архівної справи. Єдина державна система діловодства.

Український науково-дослідний інститут документознавства та архівної справи. Виникнення та завдання інституту. Особливості структури та основні напрямки діяльності. Науково-дослідницька діяльність, напрямки наукових досліджень. Організаційно-методична діяльність. Участь у міжнародному співробітництві у галузі документування та комунікаційних технологій.

Електронне документознавство. Поняття «електронне документознавство» та «електронний документ»: виникнення, еволюція, нормативні документи. Електронний документообіг. Електронний підпис. Проблеми та перспективи запровадження електронного діловодства в Україні.

Джерельна база документознавчих досліджень. Законодавчі та нормативні акти як джерела документознавчих досліджень. Стандарт. Класифікатор. Інструкція. Діловодна документація як джерело з історії діловодства, установи-фондоутворювача, історичного документознавства. Особливості роботи з поточною документацією установи як джерелом документознавчого дослідження.

Методи уніфікації та стандартизації документів. Завдання уніфікації та стандартизації. Сфера застосування методів та передбачувані результати. Особливості та послідовність застосування методів уніфікації та стандартизації. Уніфікована система документації як результат застосування методів уніфікації та стандартизації документів.

АРХЕОГРАФІЯ

Археографія як наукова дисципліна. Поняття «археографія». Структура (польова, камеральна, едиційна) та термінологічний апарат археографії. Предмет та об’єкт едиційної археографії. Археографія в системі історичної науки. Археографія як засіб передачі соціальної пам’яті.

Документальна публікація як упорядкована система.Виявлення та принципи відбору документів для публікації. Вибір джерел тексту документа для публікації. Принципи і методи відтворення тексту документа.

Аналіз документальних публікацій.Критерії джерелознавчого аналізу публікації. Визначення інформативних можливостей публікації. Археографічна характеристика публікації к. ХІХ – поч. ХХ ст. Археографічна характеристика публікації радянського періоду. Археографічна характеристика публікації 1990–2000-х рр.

Становлення української археографії як наукової дисципліни.Передумови виділення археографічної справи в окрему сферу діяльності дослідників. Інституалізація вітчизняної археографії у 30–40 рр. ХІХ ст. Оформлення української археографії як наукової дисципліни у 20–30 рр. ХХ ст. Перші українські археографічні видання, формування теорії та методики археографічної роботи.

Розвиток української археографії у ХІХ – на початку ХХ ст.Київська археографічна Комісія: (заснування, склад, археографічно-пошукова діяльність, видання). Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей. Археографічна діяльність Київського історичного товариства Нестора-Літописця. Публікація документів на шпальтах журналу «Київська старовина». Губернські вчені архівні комісії. Розвиток української археографії на західноукраїнських землях: Археографічна комісія НТШ.

Створення та діяльність Губернських вчених архівних комісій. Таврійська губернська вчена архівна комісія. Катеринославська губернська вчена архівна комісія. Херсонська губернська вчена архівна комісія. Чернігівська губернська вчена архівна комісія. Полтавська губернська вчена архівна комісія.

Розвиток української археографії у 1920–30-ті роки.Вплив історіографічної ситуації на археографічну діяльність в Україні у 1920–30-ті роки. Археографічна комісія ВУАН. АК Центрального Архівного Управління. Едиційна діяльність архівних установ. Розробка методики видання документів (архівні з’їзди, затвердження перших правил видання документів).

Розвиток української археографії у другій половині ХХ ст. (1945–1991 рр.).Археографічні видання архівних установ 1946–1991 рр.: загальні тенденції, тематика публікацій. Археографічні публікації журналу «Архіви України» (1947–1991 рр.). Археографічна комісія при АН УРСР.

Розвиток археографії в сучасній Україні. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ (передумови створення Інституту та основні напрями його діяльності; розвиток камеральної археографії у 1990-ті – 2000-і рр.; едиційний доробок Інституту 1991–2009 рр., сучасні едиційні проекти.). Едиційний доробок Запорізького відділення Інституту. Основні тенденції розвитку сучасної української археографії. Український археографічний щорічник.

ПАЛЕОГРАФІЯ ТА НЕОГРАФІЯ

Палеографія як спеціальна історична дисципліна.Предмет палеографії. Зовнішні ознаки рукописів. Завдання палеографії.

Значення палеографії. Зв’язок палеографії з іншими спеціальними історичними дисциплінами та галузями знаннь.

Датування рукопису за матеріалами письма.Пергамент як матеріал письма. Кодекс. Палімпсест. Папір як матеріал для письма. Техніка виробництва кустарного паперу. Філіграні (водяні знаки), іхне значення для датування рукописів. Альбоми водяних знаків. Залежність паперу.

Датування рукописів за графікою письма (типами письма). Особливості уставу як типа письма. Півустав, його особливості. Використання півустава у ХУІІ - ХУІІІ ст. Характерні риси графіки скоропису.

Датування рукописів за прикрасами. В’яз як декоративний вид письма і палеографічна ознака. Орнамент, його види та стилі. Заставка, ініціал, кінцівка, прикраси на полях. Стилі орнаменту. Особливості давньовізантійського орнаменту ХІ-ХІІ ст.. Тетралогічний орнамент ХІІІ-ХІУ ст. Плетений (джгутовий орнамент) ХУ ст. Неовізантійський стиль орнаменту. Трав’яний стиль орнаменту. Давньодрукований стиль.

Датування рукописних документів нового часу за знаряддями письма. Матеріали письма: папір промислового виготовлення (його типи), грифельні дошки. Олівець як знаряддя для письма Гусяче перо. Сталеве перо. Авторучка. Чернило. Кулькові ручки як знаряддя письма. Конверт як ознака для датування.

Формат документів нового часу (ХІХ-ХХ ст.) и розташування тексту на аркуші як ознаки для датування. Формат документів ХІХ – ХХ ст. Бібліотечні картки. Перфокарти, микрофіші і мікрофільми. Сучасні формати паперу. Розташування тексту на аркуші.

Засоби запису у ХУІІІ-ХХ ст. як датуючи ознаки. Праця писаря як засіб запису тексту. Особливості почерку писаря. Друкарська машинка. Її значення. Стенографія як засіб запису. Диктофон. Комп’ютер як засіб запису, його переваги.

Історія розвитку палеографії. Головні чинники розвитку давньоруської і російської палеографії в дореволюційний період. Дореволюційні узагальнюючі праці з палеографії.

Основні напрямки розвитку палеографії за часів СРСР. Навчальні посібники з палеографії. Формування неографії як СІД.

МУЗЕЄЗНАВСТВО

Класифікація та типологія музейних установ. Вітчизняні музеї як науково-освітні установи. Типи класифікації музеїв. Їх використання в сучасній практиці вітчизняного музеєзнавства.

Класифікація музеїв України за профілями. Генетичний поділ музеїв за профільними типами.

Природничі музеї. Нумізматичні музеї. Краєзнавчі музеї. Музеї під відкритим небом. Історичні музеї. Етнографічні музеї. Палеонтологічні музеї. Меморіальні музеї. Літературні музеї. Художні музеї.

Структура музейних фондів. Визначення терміну «музейний фонд». Мета наукової організації фондів. Види фондової документації. Комплектування фондів. Завдання обліку музейних фондів. Створення системи фондової документації. Облік фондів й облікова документація. Наукова каталогізація. Музейна колекція.

Зберігання музейних фондів. Поняття «природного старіння» предметів. Система зберігання музейних фондів. Показники для комплексного зберігання предметів. Особливості збереження музейних предмет в експозиції. Захист музейних фондів від механічних пошкоджень та в екстремальних ситуаціях. Завдання консервації та реставрації музейних предметів.

Експозиційна робота музеїв. Визначення терміну «експозиція». Види експозицій. Принципи та методи побудови експозицій історичних музеїв. Експозиційні матеріали. Експозиційні комплекси.

Планування експозицій. Наукова підготовка експозиції. Тематико-експозиційний план. Тематична структура.

Організація роботи над експозицією: добір і виготовлення експонатів, підготовка пояснювальних матеріалів. Монтаж експозиції.

Принципи та методи побудови експозицій історичних музеїв. Експозиційні матеріали. Експозиційні комплекси.

Наукова підготовка експозиції: розроблення тематичної структури та тематико-експозиційного плану.

Організація роботи над експозицією: добір і виготовлення експонатів та підготовка пояснювальних матеріалів.

Екскурсійне обслуговування в музейних установах. Екскурсійна робота. Форми та методи екскурсійної роботи. Етапи підготовки екскурсії. Класифікація екскурсій та диференціація екскурсійного обслуговування. Використання краєзнавчих матеріалів в екскурсії. Використання музейних експозицій в екскурсії. Контрольний та індивідуальний тексти екскурсій.

Державний апарат Галицько-Волинського князівства.Особливості розвитку державного устрою Галицько-Волинського князівства. Влада князя. Роль боярської ради в управлінні Галицько-Волинського князівства. Проблема взаємовідносин князя і боярської ради. Характерні риси розвитку центральних органів влади (двірсько-вотчинної системи) Галицького-Волинського князівства. Структура місцевих органів влади. Роль воєвод в місцевому управлінні.

Державні установи Речі Посполитої в управлінні українськими землями.Основні риси політико-адміністративного устрою українських земель у складі Речі Посполитої. Влада короля. Роль Вального сейму в державному управлінні. Склад та повноваження Сенату та Посольської ізби. Центральні органи влади: великий коронний і надвірний маршалок, канцлер і підканцлер, коронний і надвірний підскарбії, коронний і польний гетьман. Місцеві органи влади в управлінні українськими землями. Функції повітових сеймиків. Посади воєвод та старост.

Державні установи Гетьманщини початку – середини 60-х рр. XVIII ст.Особливості розвитку політико-адміністративного устрою Гетьманщини початку – середини 60-х рр. XVIII ст. Структура та компетенція українських органів влади. Обмеження влади гетьмана. Російські органи влади в управлінні Гетьманщиною. Перша Малоросійська колегія: чинники створення та основні напрямки діяльності. Гетьманське правління. Друга Малоросійська колегія.

Інститут генерал-губернаторів в Україні в ХІХ – початку ХХ ст.Чинники створення генерал-губернаторств в Україні в ХІХ ст. Інститут генерал-губернаторів в реалізації політики інтеграції українських земель до складу Російської імперії. Особливості інтеграційної політики в Малоросійському губернаторстві. М.Репнін: основні напрямки діяльності. Особливості розвитку Київського генерал-губернаторства. Новоросійське та Бессарабське генерал-губернаторство.

Становлення системи державних органів влади УНР за часів Центральної Ради.Вищі та центральні органи влади УНР. Формування та компетенція Центральної Ради. Повноваження Малої Ради. Формування уряду Української Народної Республіки. Повноваження Генерального Секретаріату та склад генеральних секретарств. Особливості формування місцевих органів влади.

Розвиток державних установ України в умовах тоталітарного ладу (30-ті рр. ХХ ст.)Державні установи УСРР в першій половині 30-х рр.Централізація державного управління на рівні вищих та центральних органів влади. Зміни в державному апараті за Конституцією 1937 р. Компетенція Верховної Ради УРСР, Президії Верховної Ради. Місцеві органи влади: структура, компетенція.

Державні установи України в період десталінізації (1956–1964).Характерні риси розвитку державного апарату УРСР в період десталінізації. Послаблення централізації державного механізму. Розширення компетенції вищих органів влади УРСР у господарській сфері та законодавчій діяльності. Реформування системи управління народним господарством. Створення раднаргоспів (РНГ).

Державний апарат України в часи «застою» та загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.).Основні риси розвитку політико-державного устрою. Структура та компетенція вищих органів влади. Верховна Рада УРСР, Президія Верховної Ради УРСР, Рада Міністрів Української РСР. Структура центральних органів влади. Місцеві державні установи.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология