Програмні питання з навчальної дисципліни “провадження у справі

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 28 из 28

із договірних відносин

Питання для обговорення

1. Предмет судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

2. Питання судового тлумачення правочинів.

3. Недійсні, нікчемні та не укладені правочини як об’єкти цивільної юрисдикції.

4. Сторони у справах, які виникають із договірних відносин.

5 Участь третіх осіб у справах, які виникають із договірних відносин.

6. Способи судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

7. Співвідношення зобов’язальних і речових способів захисту цивільних прав.

Спеціальний матеріал

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” № 3 від 28.04.1978 р., лист Верховного Суду України “Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 24.11.2008 р., роз’яснення Верховного Суду України “Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ (Зобов’язання, що виникають з угод)” від 04.08.2001 р., лист Верховного Суду України “Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р. від 03.04.1997 р. , Методичні рекомендації стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затв. наказом Мін’юсту № 660/5 від 14.04.2009 р.

Завдання

74. Гр. К. звернувся до суду з позовом до В., Л. і Р. про визнання договорів доручення та купівлі-продажу квартири недійсними. У позовній заяві зазначав, що з метою забезпечення виконання зобов’язань свого сина А.К. перед В. за договором позики на суму 15 тис. дол. США позивач за згодою дружини видав останньому довіреність на право розпорядження належної ним квартири. При цьому зауважив, щовидачею довіреності він не мав наміру позбутися квартири, а лише запевнити кредитора сина, що борг йому повернуть. Оскільки борг сином не був повернутий вчасно, відповідач В. уклав договір дарування спірної квартири з Л., яка у свою чергу уклала договір купівлі-продажу цієї квартири з Р. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. До попереднього судового засідання одна з відповідачок подала зустрічний позов до К. про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою та виселення. У попередньому судовому засіданні суддя запропонував позивачу змінити предмет позову та уточнити спосіб захисту, вказавши, що йому необхідно пред’явити віндикаційний позов і лише до того з відповідачів, який є останнім набувачем спірної квартири. Крім того, своєю ухвалою суд залучив до участі у справі у якості співпозивача дружину К. як співвласника спірної квартири.

Дайте оцінку діям судді. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Яке процесуальне рішення має ухвалити суддя за наслідками подання зустрічної позовної заяви. Складіть відповідний процесуальний документ.

75. У листопаді 2008 р. Л. звернулася до суду з позовом до Р., М. та К. про переведення прав і обов’язків покупця 2/3 частки житлового будинку в м. Вінниці, посилаючись на те, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом їй на праві власності належить 1/3 частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель. 2/3 частки цього будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належали відповідачам М. та К. 30 березня 2006 р. Р. придбала за договором купівлі-продажу 2/3 частки будинку у співвласників М. та К. У відзиві на позовну заяву, поданому до проведення попереднього судового засідання, Р. зазначила, що вартість нерухомого майна у м. Вінниці, як й у цілому в країні за час, який минув з моменту укладення оспорюваного договору до пред’явлення позову, збільшилася у 2-3 рази і не її вина, що позивачка не була повідомлена про продаж частки у спірному майні; у даний час вона позбавлена можливості придбати за ту суму, що сплачена продавцям, аналогічне нерухоме майно, у зв’язку з чим задоволення позову поставить її у несправедливе положення та явно порушить її права. У попередньому судовому засіданні суддя роз’яснив Р. право заявити клопотання про призначення товарознавчої експертизи для визначення дійсної ринкової вартості спірної частки житлового будинку, що вона й зробила, а позивачу пояснив необхідність у подальшому додатково внести на депозитний рахунок суду суму коштів, яка визначатиметься як різниця між вартістю спірної частки, встановленої експертним шляхом, і вже внесеною ним сумою коштів. Після цього суддя постановив ухвалу про призначення експертизи і зупинив провадження у справі. Позивач звернуся з апеляційною скаргою на цю ухвалу суду.

Дайте оцінку діям суду першої інстанції. Яке процесуальне рішення має ухвалити апеляційний суд? Складіть відповідний процесуальний документ.

76. А. звернулася до суду з позовом до Б., вказавши третьою особою С., про визнання договору купівлі-продажу квартири, укладеного між відповідачем та її колишнім чоловіком С., недійсним. У позовній заяві зазначала, що вона тривалий час фактично (без реєстрації) проживає разом із неповнолітньою дитиною, батьком якої є С., у спірній квартирі, а її продаж порушує право дитини на житло. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні суддя постановив ухвалу про залучення С. як співвідповідача у справі, а також ухвалу про залучення до участі у справі приватного нотаріуса, який посвідчив спірний договір, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Дайте оцінку діям судді. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Вирішіть питання про склад осіб, які мають брати участь у цій справі. Чи може особа, яка не є стороною договору, пред’являти позов про визнання його недійсним? Які процесуальні наслідки для суду має зазначення у позовній заяві третьої особи? Складіть ухвалу про залучення до участі у справі співвідповідача.

77. К. звернувся до суду з позовом до ТОВ “Касперс” про визнання недійсним договору оренди легкового автомобіля, посилаючись на те, що відповідач у порушення вимог договору протягом 6 місяців жодного разу не сплатив орендної плати, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 12 тис. грн. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні суддя запропонував позивачу доповнити свій позов вимогою про стягнення заборгованості по орендній платі, після чого постановив ухвалу про призначення справи до судового розгляду.

Дайте оцінку діям судді. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Складіть відповідний процесуальний акт.

78. К. звернувся до суду з позовом до КСП “Україна” про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна – асфальтної площадки тракторної бригади № 3 загальною площею 5750 кв. м., укладеного між ним та відповідачем в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) З., який діяв на підставі постанови господарського суду. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду до початку попереднього судового засідання, відповідач визнав позов. У попередньому судовому засіданні суддя ухвалив рішення про задоволення позову.

Чи правильно вчинив суддя? Складіть процесуальний акт, який у даному випадку має ухвалити суддя.

79. У жовтні 2009 р. М. звернувся до суду з позовом до малолітньої С., яка є його племінницею, про визнання недійсним заповіту. Наголосив, що 11 квітня 2009 р. помер його батько. Останній 12 лютого 2008 р. на ім’я відповідачки, яка є його онукою, склав заповіт, відповідно до якого заповів належну йому на праві власності квартиру. Посилаючись на те, що на момент складення заповіту батько не міг розуміти значення своїх дій у зв’язку з тяжким станом здоров’я та зловживанням алкоголем, просив визнати заповіт недійсним. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні, на яке з’явилася мати С., постановив ухвалу про заміну первісного відповідача С. належним відповідачем – її матір’ю через те, що малолітня дитина не може бути стороною у справі.

Дайте оцінку діям суду. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Складіть процесуальний акт, який має ухвалюватися судом у порядку підготовки справи до судового розгляду при розгляді подібних справ.

80. Р. звернувся до місцевого суду Корольовського р-ну м. Житомира з позовом, у якому просив стягнути з К. 20000 грн. заборгованості за договором позики. У позовній заяві вказував, що відповідно до договору позики від 17 серпня 2007 р. К. взяв у нього вказану суму коштів і зобов’язався її повернути до 1 вересня 2008 р. Ухвалою суду від 9 грудя 2009 р. було відкрито провадження у справі та призначено на 25 грудня 2009 р. попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні позивач заявив клопотання про збільшення розміру позовних вимог, доповнивши їх вимогою про стягнення з К. відповідно до ст. 625 ЦК України індексу інфляції за весь період прострочення і трьох процентів річних від простроченої суми, а також згідно із п. 10 Договору пені за несвоєчасне виконання зобов’язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ також за весь час прострочення. У зв’язку з поданим клопотанням суддя запропонував позивачу надати відповідні розрахунки додатково стягуваних сум і доплатити судовий збір.

Дайте оцінку діям судді. Складіть клопотання про збільшення позовних вимог, додавши до нього відповідні обґрунтовані розрахунки стягуваних індексу інфляції, 3 % річних і пені відповідно до умов цієї задачі.

81. С. звернувся до суду з позовом до Н. про стягнення грошової суми за попереднім договором. Посилався на те, що 9 липня 2009 р. між ним та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого сторони зобов’язувалися в термін до 10 вересня 2009 р. укласти договір купівлі-продажу квартири, яка належала на праві власності відповідачу. При цьому він передав відповідачу в рахунок подальшої оплати нерухомості 10600 грн., однак у встановлений сторонами строк договір купівлі-продажу укладений не був з вини відповідача, який не надав довідку-характеристику з БТІ, без наявності якої укладення договору купівлі-продажу нерухомості неможливе. Тому відповідно до п. 10.2 Договору відповідач повинен повернути сплачений аванс (гарантійну суму) та сплатити штраф у такому ж розмірі, всього 21200 грн. Рішенням суду позов С. задоволено частково, стягнуто з відповідача сплачену позивачем гарантійну суму у розмірі 10600 грн. за попереднім договором купівлі-продажу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що укладений сторонами попередній договір є нікчемним, оскільки відповідно до вимог статей 635, 657 ЦК України попередній договір купівлі-продажу квартири має бути укладений у письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням, так як попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

Чи правильно вчинив суд? Чим розрізняються нікчемні та оспорювані правочини?

82. Ш. звернувся до суду з позовом до ВАТ “Житомирський консервний завод” про визнання договору купівлі-продажу будівлі заводського гаража дійсним на підставі п. 2
ст. 220 ЦК України. У позовній заяві вказував, що у зв’язку з відсутністю оформленої в установленому порядку технічної та іншої документації на нерухоме майно цього підприємства він з відповідачем у простій письмовій формі уклав договір купівлі-продажу окремої нежитлової будівлі – гаража, за яким перерахував на поточний рахунок відповідача повну вартість. Відповідач за цим договором зобов’язувався протягом року оформити відповідну технічну документацію та вчинити дії щодо нотаріального посвідчення зазначеного договору, однак фактично їх не вчиняв протягом уже більше двох років. Рішенням суду в задоволенні позову було відмовлено. У мотивувальній частині рішення суду було вказано, що правила ст. 220 ЦК України, на яку посилається позивач, не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав та обов’язків.

Дайте оцінку рішенню суду. Чим розрізняються недійсні та неукладені правочини?

83. Л.М. звернувся до суду з позовом Р. про тлумачення заповіту, складеного померлою С. та посвідченого секретарем виконкому Рафалівської селищної ради. Позивачка наголошувала, що у заповіті спадкодавець С. зазначила, що “усе своє рухоме майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, буде належати їй на день смерті, вона заповідає Л.М. та К.М. в рівних частках, а все своє рухоме майно – Р.”. Рішенням суду позов задоволено: визнано, що заповітом спадкодавець С. все своє нерухоме майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, на випадок своєї смерті заповіла Л.М. та К.М. у рівних частках, а все своє рухоме майно – Р. Не погодившись із рішенням суду, Р. подала апеляційну скаргу, у якій просила його скасувати, а провадження у справі закрити. Апеляційний суд скаргу задовольнив частково: рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. У мотивувальній частині свого рішення апеляційний суд вказав, що згідно з правилами статей 213, 1256 ЦК України, приступаючи до тлумачення цього заповіту, місцевий суд в обов’язковому порядку зобов’язаний був перш за все виходити з однакового для всього змісту правочину (заповіту)значення слів і понять, а також загальноприйнятого у відповідній сфері відносин значення термінів. Проте, визнаючи в ухваленому рішенні той факт, що С. насправді заповіла Л.М. та К.М. не все своє “рухоме майно” (як це зазначено спадкодавцем у заповіті), а все “нерухоме майно”, суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому ст. 213 ЦК України повноважень, оскільки зміст поняття “рухоме майно” замінив поняттям “нерухоме майно”, чим фактично змінив сам заповіт. Виправлення ж помилок у правочині законом не віднесено до компетенції суду.

Дайте оцінку рішенням судів першої та апеляційної інстанцій.

Тема10. Підготовка справ, які виникають

у зв’язку із завданням шкоди,

до судового розгляду

Питання для обговорення

1. Система справ, які виникають у зв’язку із завданням шкоди.

2. Предмет доказування по спорах, які виникають у зв’язку із завданням шкоди.

3. Розподіл обов’язків по доказуванню.

4. Особливості розподілення обов’язків по доказуванню у справах про відшкодування шкоди.

5. Особливості суб’єктного складу осіб, які беруть участь у справах про відшкодування шкоди (матеріальної шкоди).

Спеціальний матеріал

Закон України №1105 від 23.09.1999 р. “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійних захворювань, що викликали втрату працездатності”; Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”; Закон України № 2272-ІІІ від 22.02.2001 р. “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”; Закон України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”; Закон України “Про охорону праці”; Закон України “Про захист прав споживачів”; Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”; постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”; постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду”; постанова Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”; постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”; постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. “Про практику розгляд цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”; постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”; Положення про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” (наказ Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України №6/5/3/41 від 04.03.1996 р.)

Завдання

84. У жовтні 2008 р. до місцевого суду з позовом до державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська АЕС” (далі – ДСП) про відшкодування моральної шкоди звернулася Андрієнко Р.Д. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 29 листопада 2005 р. вона, працюючи на посаді завскладом адміністративно-господарської частини ДСП, отримала виробничу травму. Незважаючи на це, з метою приховання факту отримання відповідної травми, адміністрація ДСП чинила всілякі перешкоди у складанні актів форми Н-1 та Н-5 (складені лише 30 вересня 2006 р.). Оскільки позивачка не могла своєчасно отримати висновок МСЕК про встановлення групи та причини інвалідності, вона із запізненням отримала одноразову допомогу. А за відсутності зазначених коштів вона не змогла своєчасно пройти медичне обстеження та лікування. На підставі ст. 1167 ЦК України Андрієнко Р.Д. просила суд стягнути з відповідача на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 25000 грн. Розглянувши справу, суд відмовив Андрієнко Р.Д. у задоволенні позовних вимог на підставі наступного.

Питання стосовно відмови власника скласти акт про нещасний випадок або професійне захворювання чи незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи із змістом акта вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Спеціальною нормою, яка передбачає можливість відшкодування моральної шкоди у трудових правовідносинах, є ст. 237-1 КЗпП України. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог. Отже, виходячи з принципу диспозитивності суд не може самостійно змінювати підставу позову. За таких обставин, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди з підстав, зазначених позивачем та передбачених в ст. 1167 ЦК, задоволенню не підлягають.

Чи правомірні дії суду? Які факти необхідно встановити суду для вирішення цієї справи? Сладіть ухвалу попереднього судового засідання.

85. У травні 2006 р. Ігнатов С.А звернувся до місцевого суду з позовом до Паніна А.Н. про відшкодування матеріальної шкоди. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 4 липня 2005 р. відповідач, який керував автомобілем марки “Мерседес” за довіреністю, не обрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожню обстановку, унаслідок чого скоїв наїзд на його припаркований автомобіль марки “ІЖ 2717”, чим завдав йому матеріальної шкоди. Постановою суду від 27 липня 2005 р. Панін А.Н. притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху у зазначеній ДТП.

Згідно з товарним чеком на ремонт автомобіля позивач витратив 2705 грн., з них на придбання необхідних запасних частин – 1140 грн. та 1565 грн. – на виконання робіт із ремонту пошкодженого автомобіля. Посилаючись на те, що страхова компанія виплатила йому страхове відшкодування в сумі 1695 грн., позивач просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у сумі 1010 грн.”. У попередньому судовому засіданні позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Семенова К.Т., який є власником автомобіля “Мерседес”, а Панін А.Н., заперечуючи розмір матеріальної шкоди, понесеної позивачем, наполягав на проведенні автотехничної експертизи.

Які дії по підготовці справи має здійснити суд? Визначте склад осіб, які братимуть участь у цій справі. Складіть ухвалу суду про залучення співвідповідача за згодою з позивачем. Складіть відповідну ухвалу суду про призначення судової експертизи.

86. У травні 2006 р. Онищенко В.К., в інтересах свого неповнолітнього сина Онищенка Р.А., звернулася до місцевого суду з позовом до Борисова А.С. про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 26 серпня 2005 р. біля будинку № 23 по вул. Блюхера її сина вкусила собака відповідача бійцівської породи - бультер’єр, що вигулювалася без намордника. Її синові було нанесено рану брові лівого ока, у зв’язку з чим дитина була госпіталізована до хірургічного відділення лікарні невідкладної швидкої допомоги, де проходила курс лікування з 27 серпня 2005 р. по 2 вересня 2005 р. Після виписки з лікарні Онищенко Р.А. пройшов курс амбулаторного лікування. За час лікування позивачкою були витрачені кошти на медикаменти у сумі 2900 грн. та на посилене харчування у розмірі 1000 грн. Враховуючи викладене, Онищенко В.К. просила суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 3900 грн. Крім того, позивачка вимагала відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., оскільки дитина в момент укусу собаки пережила стресовий стан, страх, переляк, у дитини з’явилося нервове смикання лівої брови, яке з часом посилюється, що потребує додаткового лікування у невропатолога.

Які дії має вчинити суддя на стадії провадження у справі до судового розгляду? Для встановлення факту наявності моральної шкоди складіть ухвалу суду про призначення судово-психологічної експертизи.

87. У січні 2008 р. до місцевого суду звернулася Ільїна Н.А. з позовом до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Приморському р-ні м. Одеси про перерахунок щомісячного відшкодування шкоди в зв’язку з отриманою травмою на виробництві. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що через отриману нею травму на виробництві рішенням МСЕК від 24 листопада 2004 р. вона була визнана інвалідом III групи з втратою 35% професійної працездатності, а відповідач призначив їй страхові платежі у розмірі 77,97 грн., які були розраховані з середньомісячної заробітної плати у розмірі 222,77 грн. З 1 березня 2008 р. їй призначене щомісячне відшкодування шкоди, яке складає 154,54 грн., з розрахунку 441,54 грн. середньомісячного заробітку. На думку Ільїної Н.А., розмір щомісячного відшкодування шкоди не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не вірно визначений її середньомісячний заробіток.

Визначте правові норми, які підлягають застосуванню судом при вирішенні цієї справи. Які процесуальні дії повинен вчинити суд по підготовці справи до судового розгляду? Складіть ухвалу суду про призначення справи до судового розгляду.

88. Пилипчук Ю.В. звернувся до місцевого суду з позовом до ДТГО “Південно-Західна залізниця” (далі – ДТГО) про збільшення розміру відшкодування шкоди та стягнення коштів на санаторно-курортне лікування. На обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що рішенням суду від 28 лютого 2006 р. з відповідача на його користь було стягнуто в рахунок відшкодування шкоди за ушкодження здоров’я втрачений заробіток та витрати на звичайний і побутовий догляд. Після винесення рішення за чинним законодавством ці виплати підлягають корегуванню і збільшенню в разі підвищення розмірів заробітної мінімальної плати. Такого корегування протягом останніх трьох років відповідач не проводив. Тому він просив, виходячи із розрахунку та збільшення його посадового окладу стягнути з відповідача невиплачені йому в період з 1 лютого 2006 р. до 1 лютого 2009 р. включно: на побутовий догляд – 1135 грн.; втрачений заробіток в сумі 8841 грн.; санаторно-курортне лікування – 15000 грн.

Які дії має вчинити суддя? Складіть запит суду до ДТГО про видачу довідки про заробітну плату позивача у випадку, коли у нього є складнощі з її наданням.

89. Холодов В.А. звернувся до суду із позовом до прокуратури Полтавської обл. та Державного казначейства України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 19 жовтня 1995 р. щодо нього було порушено кримінальну справу за ст. ст. 17, ч. 2 ст. 170,ч.1 ст. 194 КК України. З 19 березня 1996 р. по 19 жовтня 1996 р. він перебував під вартою, а згодом йому обрано підписку про невиїзд. 27 листопада 2003 р. апеляційним судом Полтавської обл. постановлено виправдовувальний вирок, який скасовано Верховним Судом України, та справу направлено на новий судовий розгляд. При повторному розгляді справи прокурор відмовився від обвинувачення, ухвалою суду від 6 травня 2006 р. кримінальна справа закрита на підставі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Посилаючись на психологічні страждання, ушкодження здоров’я та моральний тиск з боку правоохоронних органів протягом 11 років, Холодов В.А. просив суд стягнути з Державного казначейства України матеріальну шкоду у розмірі 3 456 744,49 грн. втраченого заробітку, втрачені відсотки по незаконно вилученим коштам в сумі 9 168,79 доларів США, 100 000 грн. витрат за відвідування прокуратури та судів та 5 832 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням суду від 30 жовтня 2007 р. позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державного казначейства України на користь Холодов В.А. матеріальну шкоду в розмірі 7 870 грн. та моральну шкоду в розмірі 500 000 грн.

Визначте правові норми, які підлягають застосуванню судом при вирішенні цієї справи. Які дії має вчинити суддя при підготовці цієї справи до судового розгляду?

Тема11 Підготовка справ щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

Питання для обговорення

1. Честь, гідність та ділова репутація як об’єкт судового захисту.

2. Предмет доказування по справах про захист честі, гідності та ділової репутації.

3. Сторони та треті особи у справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

4. Судові рішення по справах про захист честі, гідності та ділової репутації.

5. Судова практика розгляду справ щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

Спеціальний матеріал

Закон України від 2.10.1992 р “Про інформацію”, Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16.11.1992 р., Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21.12.1993 р.; постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”; постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду”; постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації фізичної та юридичної особи”.

Завдання

90. До місцевого суду 15 вересня 2008 р. з позовом до Мосюк Є.М., газети “Вільне слово” та тижневика “Панорама” про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди звернувся Тіхоміров Д.Є. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 серпня 2005 р. під час прес-конференції, начальник обласного управління захисту прав споживачів Мосюк Є.М. поширила інформацію про те, що колишнім керівником цього управління, яким був позивач, залишаючи службу було вивезено частину меблів. Відповідна інформація була опублікована 6 вересня 2005 р. в газеті “Вільне слово” та в № 34 за 1 вересня 2005 р. в тижневику “Панорама”.

В позовній заяві Тіхоміров Д.Є. зазначив, що відповідна інформація є недостовірною, оскільки 25 червня 2005 р. при передачі ним справ та матеріальних цінностей першому заступнику Артемчуку В.О. недостачі та лишків матеріальних цінностей не виявлено. А меблі, які вивозилися з управління, є його приватною власністю. На думку позивача, поширенням таких відомостей принижена його честь, гідність, ділова репутація. У зв’язку з цим Тіхоміров Д.Є. вимагав від суду зобов’язати газету “Вільне слово” та тижневик “Панорама” спростувати поширену ними неправдиву інформацію відносно позивача, а також стягнуто з усіх відповідачів на його користь по 2000 грн на відшкодування моральної шкоди.

У попередньому судовому засіданні представники газети “Вільне слово” та тижневика “Панорама” зазначили, що ці видання є неналежними відповідачами, оскільки розповсюджувачем інформації є начальник обласного управління захисту прав споживачів Мосюк Є.М. Суд не взяв до уваги доводи представників засобів інформації та своєю ухвалою призначив справу до судового розгляду, вручивши їм повістки. Розглянувши справу, суд задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Чи правомірні дії суду? Визначте склад осіб, які братимуть участь у даній справі. Хто повинен бути належним відповідачем по цій справі, якщо недостовірна інформація поширена в мережі Інтернет та на офіційному сайті Рівненського обласного управління захисту прав споживачів? Складіть ухвалу суду про призначення справи до судового розгляду.

91. У березні 2009 р. гр. Ш. звернулась до суду із позовом до управління сільського господарства і переробної промисловості Ковельської районної державної адміністрації про захист своєї честі, гідності та ділової репутації як директора ТОВ “С.”. У газеті “Вісті Ковельщини” надрукована стаття, в якій поширені відомості відносно роботи ТОВ “С”, що не відповідають дійсності і порочать її честь, гідність та ділову репутацію як директора товариства . Просила зобов’язати відповідачів спростувати ці відомості на сторінках газети “Вісті Ковельщини”.

Рішенням Ковельського міського суду Волинської обл. від 26.04.2009 позов Ш. задоволений.

У апеляційній скарзі управління сільського господарства і переробної промисловості Ковельської районної державної адміністрації Волинської обл. і Ковельська районна державна адміністрація просять скасувати зазначене рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Які порушення норм матеріального та процесуального права були допущені судом першої інстанції? Які процесуальні дії повинен вчинити суд під час підготовки справи до судового розгляду? Визначте суб’єктний склад даної цивільної справи.

92. М. звернулася до суду з позовом до К. про захист своєї честі, гідності та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що 18 серпня 2007 р. остання безпідставно почала ображати її нецензурною лайкою, викрикувала непристойні вирази щодо її професійних якостей як вчителя та звинуватила її в тому, що вона незаслужено є депутатом сільської ради. При цьому вона кидала по ній молотком, кричала на неї та погрожувала розправою.

Цими діями відповідачка образила її, розповсюдила про неї неправдиві відомості, заплямувала її честь та гідність та завдала їй моральної шкоди, тому що це відбувалося у присутності мешканців села, неповнолітніх дітей, які є учнями школи у якій вона працює вчителем.

У школі, де вона працює, ця подія стала предметом обговорення у колі як вчителів, так і учнів, що завдало їй неприємностей та розладу здоров’я. Вона змушена була звертатися до сільської ради, але і там не змогли приборкати відповідачку . Все це порушило звичний порядок її життя, примусило її хвилюватися, відчувати незаслужене почуття сорому та безпорадності. Завдану їй діями К. моральну шкоду вона оцінює у 5000 грн.

Визначте які дії повинен вчинити суд під час підготовки справи до судового розгляду? Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

93. П. звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди. Підставою для звернення до суду став той факт, що 28 лютого 2008 р. при розгляді справи за позовом ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” до Р. про розірвання договору в засіданні Дарницького районного суду м. Києва відповідачка поширила щодо позивачки інформацію, що не відповідає дійсності та порочить її. Інформація була поширена у присутності судді А., секретаря М., представника відповідача Л. та певної кількості працівників ЗАТ, присутніх у судовому засіданні. Неправдиві відомості були занесені до протоколу судового засідання.

18 грудня 2008 р. Дарницький районний суд м. Києва постановив ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 227 ЦПК.

Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України ухвали Дарницького району м. Києва від 18 грудня 2008 р. та судової колегії в цивільних справах Київського міського суду від 17 січня 2009 р. скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Визначте які дії можуть бути вчинені при підготовці справи до судового розгляду. Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

94. У червні 2006 р. К. звернувся із позовом до газети “Обухівський край”, Л. та М. про спростування відомостей, що порочать честь, гідність, ділову репутацію, та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 23 травня 2008 р. у випуску газети “Обухівський край” №2 була надрукована стаття, в якій С., даючи інтерв’ю кореспонденту газети Л., зазначила, що модель місцевого самоврядування у м. Українка на чолі з позивачем з 2005 р. має усі ознаки злочинного угрупування. Висловлювання відповідачки К. вважав недостовірними та такими, що порушувало його честь, гідність та ділову репутацію.

Під час попереднього засідання С. звернулася із зустрічним позовом до К. про спростування відомостей, що порочать честь, гідність, ділову репутацію та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обгрунтовувала тим, що підстав для вибачення та спростування інформації нема, оскільки в газеті “Обухівський край” № 2 була надрукована стаття, в якій останній реалізував своє право на відповідь, у такий спосіб відновив свою честь, гідність та ділову репутацію. Крім того, в наведеній статті К., зловживаючи правом на відповідь та перевищуючи межі цього способу захисту цивільного права, безпідставно звинуватив її в тому, що вона в своєму інтерв’ю нібито озвучила генеральну ідею усіляких ініціативних груп, асоціацій, громадських груп, що в останні роки заявили про свої наміри відстоювати інтереси жителів України.

Вважала висловлювання К. недостовірними та такими, що порушували її честь, гідність та ділову репутацію.

Які умови прийняття зустрічного позову? Чи дотримано процесуального порядку подачі зустрічної позовної вимоги? Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

Тема 12. Підготовка справ, які виникають зі

спадкових правовідносин

Питання для обговорення

1. Система справ, які виникають з спадкових правовідносин.

2. Предмет судового захисту у справах, які виникають зі спадкових правовідносин.

3. Докази по справах, які виникають з спадкових правовідносин.

4. Коло осіб у справах, які виникають з спадкових правовідносин.

5. Судові рішення за результатами розгляду справ, які виникають зі спадкових правовідносин.

6. Судова практика розгляду справ, які виникають зі спадкових правовідносин.

Спеціальний матеріал

Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”; постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду”,постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. “Про практику розгляду судами України справ про спадкування”.

Завдання

95. У грудні 2008 р. С. звернулася в суд із позовом до П.В. та Києво-Святошинської нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 11 квітня 2008 р. на ім’я П.В., з тих підстав, що він не мав права на спадщину. Позивачка посилалась на те, що після смерті брата відповідача спадщину прийняла її тітка П.Г., яку вона, С., доглядала до смерті, понесла витрати на її поховання, а тому має право на спадщину. Спадкове майно складається з 1/3 будинку в м.Боярці та рухомого майна, яке відповідач привласнив. Крім того, С.просила стягнути з П.В. 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням від 23 червня 2009 р. позовні вимоги С. задоволено частково, свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Києво-Святошинською державною нотаріальною конторою 11 квітня 2008 р. на ім’я П.В., визнано недійсним, а в решті позовних вимог відмовлено.

Чи правильно визначений суб’єктний склад цивільної справи? Які дії повинен вчинити суд під час підготовки справи до судового розгляду.

96. У листопаді 2009 р. Коркова Р.П. звернулася до суду із позовом до районної ДПІ та 10-ї нотаріальної контори про відновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину за законом. Позов мотивувала тим, що 20 вересня 2008 р. померла її тітка Воронова С.І.., після якої залишилася спадщина у вигляді двокімнатної квартири. Зазначену квартиру померла заповідала своєму онуку Шубіну І.Ю., який спадщину не прийняв. У зв’язку з тим, що інших спадкоємців у Воронової С.І. немає, 15 жовтня 2009 р. позивачка звернулася до нотаріальної контори про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріусом, 10-ї нотаріальної контори, відмовлено Корковій Р.П. у вчиненні відповідних дій, оскільки строк для прийняття спадщини нею пропущений, та роз’яснено, що вона може звернутися до суду з позовом про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням суду позов Коркової Р.П до ДПІ та 10-ї нотаріальної контори про відновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину за законом задоволено частково. Встановлено додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, що залишилася після смерті Воронової С.І., протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили. У задоволенні позовних вимог про визнання права власності на спадщину відмовлено.

Чи правомірні дії суду? Визначте склад осіб, які братимуть участь у даній справі. Які процесуальні дії повинен вчинити суддя по підготовці цієї справи до судового розгляду? Складіть ухвалу суду про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору в разі, якщо відповідачем у позовній заяві буде вказане лише ДП.

97. У лютому 2009 р. Р. З.С. звернулася до суду з позовом до Р.К.М. про визнання права власності на житловий будинок із господарськими спорудами в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що 26 червня 1919 р. Р. Ф. Ф. та Р.У.М. купили будинок в м. Харкові по вул. Амурській буд. 9, про що свідчить “Главная выпись из крепостного Харьковского нотариального архива книги по Харьковскому уезду за 1919 г. № 2 часть 1, Страница 38, 9 №95”.

Відповідно до присуду народного суду м. Харкова від 19.11. 1927 р. встановлений факт переходу спадку житлового будинку с надвірними будівлями по вул..Амурській, 9 до гр.. Р. У. М., Р.Ф.Ф., Р.М.Ф., Р.Є.Ф., І. А. Ф. та А.Н.Ф. в рівних долях кожному.

Після смерті у 1938 р. Р. Ф. Ф. та смерті у 1940 р. Р. У. М. цей будинок успадкували їх діти: Р. М. Ф. помер 29.01.1970 (актовий запис про смерть №880), Р. Є. Ф. (померла 29.10.1992 р. – актовий запис про смерть №15007), Р.Є.Ф (померла у 1983 р. – документів та актових записів про смерть в архівних документах не збереглося) та А. Н. Ф. (померла у 1953 р. документів та актових записів про смерть в архівних документах не збереглося).

Після смерті 29.01.1970 р. Р. М. Ф. (актовий запис про смерть №880), його спадкоємцями були сини Р. Л. М. та Р. К. М.. На момент смерті Р.М.Ф проживали разом з ним і були прописані за адресою м. Харків, вул.. Амурська, 9 його син Р. Л. М. та дружина Р.З.С (позивач по справі). Другий син Р. К.М. за вказаною адресою не був прописаний та не проживав.

24.02.1999 р. помер Р.Л. М. На день смерті разом з ним проживала та була прописана його дружина Р. З. С.

Які дії повинен вчинити суд під час підготовки справи до судового розгляду? Визначте коло юридичних фактів які входять до предмета доказування по даній справі.

98. У вересні 2009 р. А.С. звернувся до суду з позовом до В. про визнання заповіту недійсним. Позов обґрунтував тим, що у червні 2009 р. помер його батько С., залишивши заповіт від 2 листопада 2008 р., яким заповів В. земельну ділянку розміром 0,25 га, розташовану в с. Княжичі Києво-Святошинського району по вул. Загородній. Указаний заповіт позивач вважає недійсним, оскільки на час його укладення його батько не міг керувати своїми діями і розуміти їх значення, оскільки мав вік 78 років, отримав контузію під час Великої Вітчизняної війни, був інвалідом першої групи, зловживав спиртними напоями. Ухвалою суду було відкрито провадження у цій справі та призначено попереднє судове засідання.

Які підготовчі дії має вчинити суддя по цій справі?Складіть ухвалу попереднього судового засідання.

99. У жовтні 2008 р. О. звернулася до суду з позовом до Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, третя особа – Л., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її бабусі Р., яка померла у червні 2003 р. Зазначала, що вона не проживала разом із спадкодавцем, строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини закінчився у грудні 2003 р., але цей строк нею пропущено з поважних причин у зв’язку з тим, що на час смерті бабусі їй не було відомо про відкриття спадщини на ½ частини квартири, оскільки її ніхто про це не повідомив; вона вважала, що вся квартира належить на праві власності сину бабусі (який є дядьком позивачки), і дізналася про наявність спадщини лише після смерті останнього, яка настала в квітні 2008 р. Оскільки її сестра Л. відмовилася дати згоду на подання нею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, позивачка просила суд визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Ухвалою суду було відкрито провадження у цій справі та призначено попереднє судове засідання.

Вирішіть питання про склад осіб, які мають брати участь у цій справі. Який матеріальний закон підлягає застосуванню судом у цій справі?Складіть відповідну ухвалу.

100. Ш. звернувся до Житомирського районного суду з позовом до Сингурівської сільської ради з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на недобудований житловий будинок у с. Сінгури Житомирського району по вул. Новоселів, 162, який залишився після смерті його матері Ш.З. У позовній заяві вказував, що інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини, він право власності на частину спадкового майна (квартиру у м. Житомирі) оформив, але не має змоги оформити спадщину на зазначений будинок через відсутність відповідних правовстановлюючих документів на нього. Ухвалою суду було відкрито провадження у цій справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні суддя вказав позивачу на необхідність надання суду доказів неможливості оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку.

Якими доказами може підтверджуватися факт неможливості оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку, і чи відповідає вимога суду щодо надання таких доказів положенням закону? Визначте предмет доказування та склад осіб, які мають брати участь у цій справі. Чи потрібно залучати нотаріуса до участі у справі? Які підготовчі дії має вчинити суддя? Як має бути вирішено питання про розподіл судових витрат у цій справі в разі задоволення позову?

Тема13. Підготовка справ, які виникають

із земельних правовідносин

Питання для обговорення

1. Система справ, які виникають із земельних правовідносин.

2. Органи по розгляду земельних спорів.

3. Предмет судового захисту у справах, які виникають із земельних правовідносин.

4. Юрисдикція цивільних, господарських та адміністративних судів по розгляду земельних спорів.

5. Судові рішення за результатами розгляду справ, які виникають із земельних правовідносин.

6. Судова практика розгляду справ, які виникають із земельних правовідносин.

Спеціальний матеріал

Закон України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” від 14.02.1992 р. № 2114-XII, Закон України “Про оренду землі” від 06.10.1998 р., ст. 3 Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” від 10.11.1994 р. № 666/94, Указ Президента України “Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям” від 08.08.1995 р. № 720/95, Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03.12.1999 р. № 1529/99, Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” від 2 лютого 2002 р. № 92/2002, постанова КМ України “Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі” від 25.12.1998 р. № 2073, постанова КМ України “Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)” від 24.01.2000 р. № 119, Постанова Верховної Ради України “Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі” 13.03.1992 р. № 2200-XII; постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 р. № 7, лист Верховного Суду України “Практика розгляду земельних спорів” від 01.09.2003 р., лист Верховного Суду України “Щодо розгляду земельних спорів” від 29.10.2008 р. № 19-3767/0/8-08.

Завдання

101. До місцевого суду надійшла позовна заява К. до районного відділу земельних ресурсів та ліквідаційної комісії колективного сільськогосподарського підприємства з вимогами про визнання права власності в порядку спадкування і видачу сертифіката на право володіння земельною часткою (паєм). Позивач зазначав, що його мати була членом КСП і внесена у списки, додані до державних актів на право колективної власності на землю, однак не встигла отримати земельний сертифікат, оскільки померла до його видачі. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У попередньому судовому засіданні суд своєю ухвалою провів заміну первісних відповідачів, яких він вважав неналежними, на належних – районну державну адміністрацію та місцеву раду.

Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Хто може бути позивачем та відповідачем у справах про видачу сертифіката на право володіння земельною часткою (паєм)? Чи вплине на вирішення справи встановлення судом того факту, що (1) списки осіб, які мали право на одержання права на земельну частку (пай), були складені вже після смерті матері К. і її прізвище у вказаному списку було відсутнє; (2) померла була не членом КСП, а перебувала з ним у трудових відносинах на підставі трудового договору, про що є запис у трудовій книжці; (3) членство в КСП у померлої виникло після видачі цьому господарству державного акта про право колективної власності на землю? Складіть ухвалу про заміну відповідача.

102. Ж. звернулася до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства “Першотравневе” про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), укладеного з її матір’ю як власницею цієї частки, посилаючись на те, що вона як спадкоємець на майно матері не бажає продовжувати дію цієї угоди, оскільки відповідач сплачує низьку орендну плату (1 % від вартості земельної частки), а також просить зобов’язати виділити земельну частку (пай) в натурі. Позивачка вказувала, що її матері на підставі одержаного в установленому порядку сертифіката належить земельна ділянка розміром 8,74 га (в умовних кадастрових гектарах) вартістю 22305 грн, яка увійшла в земельну ділянку, що була виділена в натурі єдиним масивом групі власників земельних часток (паїв) з метою надання цієї ділянки в оренду вказаному сільськогосподарському підприємству. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Визначте предмет доказування та коло доказів, які мають бути досліджені по цій справі? Складітьухвалу про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду по цій справі.

103. С. та Н. звернулися до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таверівське” про стягнення плати за користування земельною часткою (паєм) та спонукання до укладення договору оренди. Позивачі зазначали, що земельні частки позивачів знаходяться в єдиному масиві спільної земельної ділянки, яка відповідно до кадастрового плану знаходиться у фактичному користуванні відповідача. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У цьому засіданні суддя запропонував позивачу визначити правові підстави позову, оскільки жодних таких підстав у позовній заяві зазначено не було, і оголосив перерву у попередньому судовому засіданні. Враховуючи той факт, що позивач зазначеної вимоги в наданий судом строк не виконав, суддя своєю ухвалою залишив позовну заяву без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК.

Дайте оцінку діям судді. Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Визначте які обставини має довести кожна сторона по цій справі. Складіть ухвалу, яку має постановити суддя в разі необхідності перенесення вчинення певних процесуальних дій на інший час чи дату.

104. У вересні 2009 р. Ш. звернулася до суду з позовом до Г. про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що з 2001 р. перебувала з Г. у зареєстрованому шлюбі, підчас якого було набуте майно, зокрема земельна ділянка, яку відповідач приватизував на своє ім’я. Вважаючи, що вказана земельна ділянка є спільним майном подружжя, Ш. просила поділити її, відступивши від рівності часток, і виділити їй0,07 га, а відповідачу 0,04 га. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. У відповіді на позовну заяву відповідач вказував, що земельна ділянка, право власності на яку набуто шляхом приватизації, є особистою приватною власністю того із подружжя, кому вона безоплатно передана у власність, та не є спільною сумісною власністю подружжя. У зв’язку з цим у задоволенні позову він просив відмовити. Рішенням суду позов було задоволено частково, здійснено поділ спірної земельної ділянки в рівних частках. Відповідач на зазначене рішення подав апеляційну скаргу.

Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Визначте правовий статус земельних ділянок, одержаних громадянами для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва. Яке рішення має ухвалити апеляційний суд? Складіть це рішення.

105. У грудні 2008 р. Т. звернувся з позовом до С., Р. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. У позовній заяві посилався на те, що рішенням Київської міської ради від 5 липня 2001 р. йому була виділена земельна ділянка розміром 0,09 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, на підставі якого були встановлені межі земельної ділянки в натурі. Надалі з’ясувалось, що на земельній ділянці, яка надана позивачу, були розташовані будівлі С. та прибудови Р. Позивач просив зобов’язати їх знести встановлений паркан, повернути зайняту частину виділеної йому земельної ділянки та знести розташовані на ній тимчасові будівлі: гараж, сарай, вигрібну яму, частину веранди, і не чинити перешкод у встановленні паркану по межі. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання. До початку проведення попереднього судового засідання відповідачі С. та Р. звернулись із зустрічним позовом до Т. і Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення міської ради про надання Т. земельної ділянки, державного акта на право власності на цю ділянку та усунення перешкод у користуванні вигрібною ямою, гаражем, сараєм, верандою та парканом.

Які процесуальні дії по підготовці цієї справи до судового розгляду має вчинити суддя? Складіть відповідну ухвалу.

106. У жовтні 2009 р. Київський природоохоронний прокурор в інтересах Київської міської ради та Державного підприємства “Науково-дослідний виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” звернувся до суду з позовом до З. про визнання самочинним будівництва, знесення та повернення незаконно зайнятої земельної ділянки № 53 у Солом’янському районі м. Києва (мікрорайон Жуляни) та приведення зазначеної земельної ділянки в придатний для використання стан. Зазначив, що відповідно до ст. 116 ЗК підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень, але відповідачу земельна ділянка ні у власність, ні в оренду у встановленому порядку не надавалась, він самовільно зайняв земельну ділянку та розпочав будівництво. Ухвалою суду було відкрито провадження у справі, однак на попередньому судовому засіданні суд дійшов висновку, що прокурор необґрунтовано звернувся до суду з позовом на захист інтересів інших осіб, які можуть самостійно звернутися з таким позовом, і своєю ухвалою залишив позовну заяву прокурора без розгляду.

Дайте оцінку діям судді. Складіть ухвалу про відкриття провадження у цій справі з урахуванням правильного рішення.

107. А. звернувся до суду з позовом до Б. про визначення порядку користування земельною ділянкою та розподіл домоволодіння. Позивач вказував, що право спільної часткової власності по ½ частині домоволодіння належить йому і відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Реальний розподіл домоволодіння не проводився, порядок користування земельною ділянкою не визначався. У попередньому судовому засіданні суддя за власною ініціативою призначив судово-тех-нічну експертизу, на вирішення якої поставив такі питання: 1) чи можливо з технічної точки зору поділити будинок в натурі у відповідності до розміру частки кожного із співвласників (якщо поділ будинку неможливий, то зазначити чому саме)?; 2) які варіанти поділу будинку з технічної точки зору можливі?; 3) якщо поділ будинку з технічної точки зору можливий з незначним відступом від ідеальних часток, то вказати ці варіанти, розрахунки компенсації, варіанти перерозподілу часток у власності; 4) якщо поділ будинку неможливий, то надати варіанти порядку користування будинком, надвірними будівлями; 5) які конкретно роботи потрібно буде виконати по переобладнанню будинку і які матеріальні витрати на це по кожному з наданих варіантів слід буде затратити, з ким слід узгодити ці переобладнання?; 6) які можливі варіанти поділу земельної ділянки у відповідності з частками у праві власності і за фактичним користуванням? Оплату за проведення експертизи судом покладено на позивача.

Дайте оцінку діям судді. Складіть відповідну ухвалу

Тема 14. Підготовка справ окремого

провадження

Питання для обговорення

1. Система справ окремого провадження.

2. Об’єкт судового захисту та предмет судового розгляду у справах окремого провадження.

3. Особливості та спеціальні правила підготовки справ окремого провадження.

4. Заінтересовані особи в окремому провадженні.

5. Предмет доказування по справах окремого провадження.

6. Докази та експертизи у справах окремого провадження.

7. Участь прокурора та органів державної влади та місцевого самоврядування у справах окремого провадження.

8. Рішення по справах окремого провадження.

Спеціальний матеріал

Закон України від 18.06.1991 “Про цінні папери та фондову біржу”, Закон України від 24.02.1994 “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Закон України від 12.12.1991 “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”; Закон України від 06.04.2000 р. “Про захист населення від інфекційних хвороб”; Закон України від 05.07.2001 “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”; постанову Кабінету Міністрів України №775 від 20.07.1996 р. “Про затвердження порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземцям і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів”, постанову Кабінету Міністрів України №775 від 28.08.2003 р. “Про порядок ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення”, постанову Кабінету Міністрів України №1348 від 12.09.2002 р. “Про порядок виявлення, профілактики, в тому числі лікування туберкульозу серед мігрантів”, розпорядження Кабінету Міністрів України №175-р від 29.03.2006 р. “Про затвердження комплексу заходів щодо боротьби з епідемією туберкульозу на 2006 рік”; постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”; постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 р. “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду”; постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.03.1972 р. “Про судову практику у справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним”; постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2007 р. “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”, постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”.

Завдання

108. Ухвалою суду від 11 грудня 2008 р. було відкрито провадження у справі за заявою А., зацікавлена особа – Лозівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та призначено попереднє судове засіданні на 15 січня 2009 р. У попередньому судовому засіданні суддя запропонував заявнику і заінтересованій особі укласти мирову угоду чи передати справу на розгляд третейському суду. Оскільки зазначені особи не виявили бажання це зробити, суддя вирішив, що підготовчі дії завершено і постановив ухвалу про призначення справи до розгляду у судовому засіданні на 4 лютого 2009 р.

Проаналізуйте наведену ухвалу і дайте відповідь, які помилки допущено судом. Складіть ухвалу про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду по цій справі.

109. Р. звернулась до суду з заявою про визнання недійсним сертифікату на пред’явника та відновлення права на втрачений цінний папір, вказуючи на те, що оригінал сертифікату та договір грошового вкладу, укладеного між нею та Чернігівською філією ВАТ Банку “Біг Енергія” від 11.09.2006 р. втрачено, а також просила постановити ухвалу про заборону здійснювати будь-які операції за втраченим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника від 11.09.2006 р. серії ДС2 № 004332. Ухвалою місцевого суду Деснянського району м. Чернігова 26 вересня 2009 р. відкрито провадження у справі. Цією ухвалою також заборонено здійснювати будь-які операції за втраченим ощадним сертифікатом ВАТ Банку “Біг Енергія” та зобов’язано зробити публікацію про виклик держателя втраченого ощадного сертифікату до суду. Через три місяці після виходу відповідної публікації суддя постановив ухвалу про призначення справи до розгляду.

Дайте оцінку діям суду. Складіть ухвалу про відкриття провадження у цій справі.

110. У січня 2008 р. Зарубіна Р.В. звернулася до місцевого суду з заявою про визнання свого сина Зарубіна Е.С. недієздатним. Свої вимоги заявниця мотивувала тим, що з 1 червня 2007 р. її син є інвалідом ІІ групи, внаслідок психічного захворювання з діагнозом “шизофренія, параноїдна форма, безперервно прогресуючий перебіг”. У зв’язку з хворобою він не може розуміти значення своїх дій, керувати ними і потребує опіки. Крім того, в умовах сім’ї неможливо надати йому необхідну медичну допомогу, оскільки він веде себе неадекватно, намагається чинити дії щодо знищення та пошкодження майна, а також може завдати шкоду собі та оточуючим. Тому його необхідно помістити в будинок-інтернат для осіб з психічними розладами здоров’я. У ході попереднього засідання суд, за відсутності клопотання заявниці, постановив ухвалу про призначення судово-психологічної експертизи. Інших підготовчих дій по справі судом не здійснювалося.

Дайте правову оцінку діям суду. Чи усі підготовчі дії проведені судом по цій справі? Який вид експертизи слід проводити у даному випадку? Складіть ухвалу суду про призначення відповідної експертизи.

111. Психоневрологічний інтернат звернувся до місцевого суду із заявою про обмеження цивільної дієздатності Осипова А.Н., якого 12 липня 2009 р. визнано недієздатним. Згідно з висновком головного лікаря психоневрологічного інтернату, де проживає Осипов А.Н. з 10 вересня 2007 р., має місце поліпшення його психічного стану, а наявний психічний розлад цілком не виключає його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, однак суттєво обмежує цю здатність. У зв’язку з цим представник заявника, директор психоневрологічного інтернату, просив визнати недієздатного Осипова А.Н. обмежено дієздатним, зняти встановлену над ним опіку та призначити Зуєву М.А. піклувальником. Проаналізувавши доводи заявника та вищевказаний висновок головного лікаря суд прийшов до висновку, що проводити підготовці дії не потрібно та постановив ухвалу про призначення справи до судового розгляду.

Дайте правову оцінку діям суду. Складіть ухвалу суду про призначення судово-психіатричної експертизи.

112. У липні 2009 р. громадяни Італії А.Г. і Н.Г. звернулися до Немирівського районного суду із заявою про усиновлення малолітньої К., 2001 р.н. У заяві зазначили, що вони є подружжям з 1980 р., перебувають на обліку кандидатів в усиновителі в Департаменті з усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за № Д-03100 від 19 листопада 2008 р. Звернення заявників продиктовано бажанням мати ще одну дитину, яка у них була, але втрачена за трагічних обставин, а усиновлювана дитина нагадує їм про їх доньку, маючи темне волосся, темний колір очей, смаглявий колір шкіри, зовнішню схожість з усиновителями. Заявники також зазначали, що відповідно до направлення Департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 15 грудня 2008 р. офіційно познайомилися з дитиною в присутності представника Служби у справах дітей Немирівської районної держадміністрації; батьки К. за рішенням суду позбавлені батьківських прав відносно своїх неповнолітніх дітей, зокрема відносно і К. З листопада 2004 р. К. є вихованкою Брацлавської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів (гімназія для дітей-сиріт). Вона має ще трьох сестер, теж вихованок цього ж закладу і двох братів, що вже навчаються: один – у Вінницькому державному педуніверситеті, а другий – в ПТУ. Заявники зазначали, що дитина неодноразово перебувала на оздоровленні у їх родині під час канікул; за своїм матеріальним становищем і станом здоров’я вони в змозі гарантувати дівчинці умови для її зростання, розвитку та навчання. Ухвалою від 15 липня 2009 р. суд відкрив провадження у справі та призначив попереднє судове засідання на 20 липня 2009 р.

Дайте оцінку діям судді. Які підготовчі дії здійснюються судом у справах про усиновлення? Визначте суб’єктний склад осіб, які мають брати участь у цій справі. Складіть ухвалу про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду по цій справі.

113. Громадяни Італії Л.Р. та В.Р. звернулися до Тетіївського районного суду Київської обл. з заявою про усиновлення неповнолітнього вихованця Тетіївського дитячого будинку Ц. У заяві вказали, що вони перебувають на обліку осіб, які бажають усиновити дитину в Державному департаменті з усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім’ї, Молоді та спорту як кандидати за № 32. Згідно з направленням Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту № 66 їм була надана можливість для знайомства та встановлення контакту з дитиною Ц. 1999 р. народження. Дитина їм сподобалась, і вони висловили бажання усиновити. Батьки дитини спочатку були позбавлені батьківських прав, а потім померли, в зв’язку з чим хлопчик з 23.12.2001 р. був направлений до Тетіївського дитячого будинку Київської обл., де виховується по теперішній час. Громадяни України не виявили бажання усиновити неповнолітню дитину або взяти її під опіку.

Заявники зазначали, що вони познайомилися з документами на дитину та з медичним висновком про стан її здоров’я, а також познайомились із нею особисто, встановили контакт з дитиною і виявили бажання стати батьками хлопчика. Вказували, що у них є всі необхідні умови для утримання та виховання дитини, яку усиновляють: можуть забезпечити усиновленому стабільні та гармонійні умови життя та розвитку. Житлово-побутові умови, стан здоров’я та матеріальне забезпечення дозволяють їм утримувати, виховувати та навчати усиновленого і забезпечити його всім необхідним. Заявники просили суд винести рішення про усиновлення ними неповнолітнього вихованця Тетіївського дитячого будинку Ц., який народився 1999 р. в м. Тетіїв Київської обл. і зареєстрований відділом реєстрації цивільного стану Тетіївського районного управління юстиції Київської обл., актовий запис про народження дитини № 276/99, свідоцтво про народження дитини № 23674 та внести відповідні зміни до актового запису про народження усиновленого.

Під час підготовки справи до розгляду, суд залучив до участі у справі представника Тетіївського дитячого будинку Київської обл., представника Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та представника комісії опіки та піклування Тетіївської районної державної адміністрації Київської обл.

Чи відповідають закону дії суду? Чи всі особи, які повинні брати участь у розгляді справи, були залучені судом? Складіть мотивовану ухвалу про призначення справи до розгляду.

114. Свалявська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду із заявою про розкриття банківської таємниці Закарпатською філією АБ “Брокбізнесбанк”, ВАТ КБ “Надра”, ТОВ КБ “Коопінвестбанк”, Закарпатським РУ Приватбанку і Закарпатською філією ВАТ “Електронбанк”, які знаходяться у м. Свалява, щодо операцій фізичної особи – підприємця К. Ухвалою від 8 лютого 2009 р. суддя Свалявського районного суду Закарпатської обл. відкрив провадження у цій справі, призначив закрите попереднє судове засідання на 12 лютого 2007 р., викликав на закрите попереднє судове засідання представників податкового органу, суб’єкта господарювання та зазначених банків, запропонувавши останнім подати до суду письмові заперечення проти заяви та докази, якими вони обґрунтовуються.

Дайте оцінку діям судді. Складіть ухвалу про відкриття провадження у цій справі з урахуванням правильного рішення.

115. Лікар-психіатр Первомайської психоневрологічної лікарні звернувся до суду із заявою про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку хворому Т. У заяві вказав, що Т. перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 1996 р. з діагнозом приступоподібна прогредієнтна шизофренія, афективно-бредовий напад, стенічна аутизація, є інвалідом II групи, лікувався стаціонарно 15 разів. Хворий агресивний до дружини та дітей, погрожує їм розправою, виганяє із квартири, спалив одяг та речі, виніс на смітник дитячі іграшки, викидає із вікон меблі, є небезпечним для оточуючих. Після отримання заяви суд залучив як заінтересованих осіб Т. і його дружину К., районного прокурора та представника органу опіки та піклування.

В якому порядку розглядаються справи про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку? Які особи повинні брати участь у розгляді таких справ? Чи повинен суд вчиняти якісь підготовчі дії до призначення до розгляду справ цієї категорії? Складіть відповідну ухвалу.

116. До Чугуївського міського суду Харківської обл. звернувся виконавчий комітет Чугуївської міської ради із заявою про передачу безхазяйного майна у комунальну власність. Заявник посилався на те, що приміщення колишньої майстерні по ремонту вагів, яка розташована за адресою: м. Чугуїв, вул. Жадановського, 7-И, більше 10 років ніким не використовується, знаходиться в аварійному стані, власник спірного приміщення відсутній. Судом 18.04.2009 р. ухвалено рішення про задоволення заяви.

З апеляційною скаргою на зазначене рішення звернувся генеральний директор державного підприємства “Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”. У скарзі він зазначив, що суд не з’ясував, чи є нерухоме майно безхазяйною річчю, як того вимагає
ст. 355 ЦК України, а між тим згідно акту-передачі основних фондів від 31.03.2004 р. приміщення майстерні знаходиться на балансі ДП “Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”, однак до участі у розгляді справи це підприємство залучено не було. Як вбачається із матеріалів справи, заява виконкому Чугуївської міської ради про передачу безхазяйного майна у комунальну власність надійшла до суду 18.04.2009 р. (а.с. 2), у цей же день провадження по справі було відкрито, проведено попереднє судове засідання і прийнято судове рішення по суті заявлених вимог (а.с. 1, 8, 9), тобто рішення суду постановлено у день надходження справи до суду.

Який порядок реєстрації безхазяйної нерухомої речі встановлено чинним законодавством? Які обставини повинні бути викладені у заяві про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність? Чи повинен суд до призначення справи до розгляду перевіряти ці обставини? Проаналізуйте умови задачі та складіть відповідну ухвалу апеляційного суду.

117. Опікунська рада при Степовій сільській раді Роздільнянського р-ну Одеської обл. звернулася до суду із заявою про надання повної цивільної дієздатності неповнолітній З.. Заявник посилався на те, що З. у віці 14 років народила доньку, яку зареєструвала в органах РАЦС та згідно з актовим записом цивільного стану записана її матір’ю. Для того, щоб самостійно виховувати доньку, влаштувати її у дитячий садок та працевлаштуватись, З. необхідна повна цивільна дієздатність. Суд відкрив провадження у справі та ухвалою залучив як заінтересованих осіб батьків З.

В якому порядку відповідно до закону неповнолітній особі може бути надано повну цивільну дієздатність? Якими обставинами обумовлено можливість вирішення питання щодо емансипації у судовому порядку? Які особи повинні брати участь при розгляді справ цієї категорії?Складіть відповідну ухвалу.

118. У грудні 2009 р. неповнолітня Х. звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова із заявою про надання їй права на шлюб, посилаючись на те, що у віці 13 років народила доньку. На даний час їй виповнилося 14 років, вона бажає укласти шлюб із батьком дитини М. та спільно із ним виховувати дитину. Батьки заявниці проти укладення шлюбу не заперечують. Суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду. У судове засідання судом викликано як законного представника – матір заявниці Ч., як заінтересованих осіб – М., представника Ради опіки та піклування Орджонікідзевського р-ну м. Харкова та представника РАЦС Орджонікідзевського р-ну м. Харкова.

Чи повинен був суд перед призначенням справи до розгляду провести підготовчі дії? У якому порядку відповідно до законодавства може бути вирішено питання про надання особі, яка не досягла шлюбного віку, права на шлюб? За яких умов зазначене питання вирішується у судовому порядку? Складіть ухвалу, яку відповідно до умов задачі, повинен постановити суд.

119. У березні 2009 р. прокурор Снігурівського р-ну Миколаївської обл. в інтересах Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру звернувся до суду з заявою про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу Ж. У заяві вказав, що ОСОБА Ж. страждає на хронічний десимінований туберкульоз легень відкритої форми, перебуває на диспансерному обліку у Снігурівській ЦРЛ, але злісно ухиляється від лікування та є постійним джерелом розповсюдження туберкульозу серед населення, становлячи загрозу для суспільства. Прокурор просив суд ухвалити рішення про обов’язкову госпіталізацію Ж. до Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру на строк до 3-х місяців.

Хто може звернутись до суду із заявою про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу? В якому порядку розглядаються судом справи зазначеної категорії?

120. Сакський міжрайонний прокурор в інтересах А.П. звернувся до суду із заявою про оголошення померлою його дружини О.П. Заява мотивована тим, що А.П. із О.П. перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06.12.1991 р. та проживали разом. 19.01.2001 р. О.П., яка зловживала спиртними напоями, пішла з дому, і з того часу місце її мешкання невідоме. У зв’язку з цим з 19.01.2001 р. вона була оголошена в розшук, але місце її перебування не виявлено до теперішнього часу. На підтвердження цих обставин до заяви додано розшукову справу № 854, заведену 22.01.2001 р. Сакським МРВ ГУ МВС України в АРК. Встановлення цього факту необхідне А.П. для розірвання шлюбу. Представник відділу РАЦС Сакського МРУЮ МЮУ в АРК., який є заінтересованою особою у справі, проти задоволення заяви не заперечувала, про що подала письмову заяву та просила слухати справу за її відсутності.

Хто може звернутись до суду із заявою про оголошення особи померлою? Які обставини необхідно вказати у заяві та якими доказами потрібно їх обґрунтувати? Чи повинен суд після відкриття провадження у справі вчиняти підготовку справи до судового розгляду? Складіть ухвалу, яку повинен постановити суд.

121. У січні 2009 р. до Христинівського районного суду Черкаської обл. і в інтересах держави в особі виконавчого комітету Христинівської міськради звернувся прокурор із заявою про визнання спадщини відумерлою. В заяві прокурор вказав, що у січні 1998 р. померла Ч., після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3, 28 га вартістю 46665 грн. Спадкоємців у покійної немає, ніхто протягом 10-ти років із заявою про прийняття спадщини не звертався. Відповідно до ст. 1277 ЦК України прокурор просив визнати спадщину відумерлою, а також вказав, що оскільки виконавчий комітет є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади і приймає від її імені рішення, тобто діє від імені народу України як джерела влади у державі, це є підставою для звернення прокурора із заявою в інтересах держави.

Суд відкрив провадження у справі, призначив справу до розгляду та розглянув її за участю прокурора Христинівського р-ну, задовольнивши заяву та ухваливши рішення про визнання спадкового майна Ч. відумерлим та передання земельної ділянки у власність територіальної громади.

Проаналізуйте дії суду. У якому порядку розглядаються справи про визнання спадщини відумерлою? Яку ухвалу відповідно до умов задачі повинен постановити суд? Складіть цю ухвалу.

122.У серпні 2009 р. З. звернувся до суду із заявою про оголошення В. померлим. У заяві зазначив, що його брат В. у лютому 2009р. перебував на відпочинку у Туреччині. Повертаючись з екскурсії, автобус, у якому знаходився В., по дорозі до м. Бодрум зірвався у прірву, і з того часу відомостей про пасажирів автобуса немає. Заявник просив суд забезпечити докази шляхом допиту С. та М., які у той час перебували у Туреччині та проживали в тому ж готелі, що і В. та бачили, як він сідав у автобус. Оскільки 20.08.2009 р. С. та М. відбувають у довгострокове відрядження до Сирії, заявник просив задовольнити його заяву.

Як повинен діяти суд? Складіть відповідну ухвалу.

ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ”

1. Провадження у справі до судового розгляду у системі цивільного процесу.

2. Загальні положення провадження у справі до судового розгляду.

3. Процесуальна форма провадження у справі до судового розгляду.

4. Реалізація завдань цивільного судочинства у провадженні по справі до судового розгляду.

5. Принципи цивільного процесуального права у провадженні по справі до судового розгляду.

6. Прояв принципу диспозитивності та змагальності у провадженні по справі до судового розгляду справи.

7. Співвідношення до судового розгляду з судовим розглядом цивільної справи.

8. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 р.“Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду.”

9. Суб’єкти провадження у справі до судового розгляду.

10. Процесуальний порядок залучення співучасників.

11. Залучення до справи правонаступників.

12. Процесуальний порядок здійснення стадії до судового розгляду.

13. Акти суду у провадженні по справі до судового розгляду.

14. Процесуальний порядок вступу у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

15. Залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору до справи.

16. Участь прокурора на стадії до судового розгляду справи.

17. Участь органів та осіб, яким за законом надано право захищати права та інтереси інших осіб.

18. Попереднє судове засідання у до судовому розгляді справи.

19. Предмет доказування.

20. Фіксування попереднього судового засідання.

21. Процесуальний порядок відмови позивача від позову на стадії до судового розгляду.

22. Визнання позову відповідачем та мирова угода на стадії до судового розгляду.

23. Визначення змісту правової вимоги.

24. Визначення характеру спірних правовідносин.

25. Визначення матеріального закону, який регулює спірні правовідносини.

26. Подання доказів. Розкриття доказів сторонами.

27. Витребування доказів.

28. Судові доручення щодо збирання доказів.

29. Забезпечення доказів.

30. Підстави та види забезпечення доказів.

31. Зберігання, огляд та повернення речових доказів.

32. Огляд доказів за їх місцезнаходженням.

33. Огляд речових доказів, що швидко псуються.

34. Зустрічний позов.

35. Процесуальний порядок пред’явлення зустрічного позову.

36. Вимоги щодо змісту та форми зустрічної позовної заяви.

37. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”.

38. Підстави для забезпечення позову.

39. Види забезпечення позову.

40. Призначення експертизи.

41. Експертні установи.

42. Законодавство про судові експертизи.

43. Види експертиз.

44. Додаткова експертиза.

45. Комісійна експертиза.

46. Комплексна експертиза.

47. Призначення справи до розгляду.

48. Розумний строк розгляду цивільних справ.

49. Судові виклики та повідомлення.

50. Особливі форми судових повідомлень у друкованих засобах масової інформації.

51. Система справ, які виникають із трудових правовідносин.

52. Доказування по справах, які виникають із трудових правовідносин.

53. Суб’єктний склад у справах, які виникають із трудових правовідносин.

54. Система справ, які виникають з сімейних правовідносин.

55. Підготовка справ, які виникають з сімейних правовідносин.

56. Доказування по справах, які виникають з сімейних правовідносин.

57. Об’єкт судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

58. Об’єкт судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

59. Сторони у справах, які виникають із договірних відносин

60. Участь третіх осіб у справах, які виникають із договірних відносин.

61. Способи судового захисту у справах, які виникають із договірних відносин.

62. Недійсні, нікчемні та неукладені правочини як предмет судового розгляду.

63. Тлумачення правочинів судом.

64. Співвідношення зобов’язальних і речових способів захисту цивільних прав.

65. Система справ по спорах, які виникають у зв’язку із завданням шкоди.

66. Предмет доказування по спорах, які виникають у зв’язку із завданням шкоди.

67. Презумпції у справах, які виникають зі спорів у зв’язку із завданням шкоди.

68. Розподіл обов’язків по доказуванню у справах, які виникають зі спорів у зв’язку із завданням шкоди.

69. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”.

70. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди“.

71. Честь, гідність та ділова репутація як об’єкт судового захисту.

72. Предмет доказування по справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

73. Участь третіх осіб у справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

74. Особливості співучасті у справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

75. Судові рішення по справах про захист честі, гідності та ділової репутації до судового розгляду.

76. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації фізичної та юридичної особи”.

77. Судова практика розгляду справ щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

78. Спадкові правовідносини та система справ, які виникають із спадкових правовідносин.

79. Об’єкт судового захисту у справах, які виникають зі спадкових правовідносин.

80. Судові рішення по справах, які виникають зі спадкових правовідносин.

81. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. “Про практику розгляду судами України справ про спадкування”.

82. Судова практика розгляду справ, які виникають зі спадкових правовідносин.

83. Класифікація земельних спорів.

84. Система органів, що розглядають земельні спори.

85. Судова юрисдикція земельних спорів.

86. Об’єкт судового захисту у справах, які виникають із земельних правовідносин.

87. Судові рішення по справах, які виникають із земельних правовідносин.

88. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 р. “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”.

89. Судова практика розгляду справ, які виникають із земельних правовідносин.

90. Система справ окремого провадження.

91. Об’єкт судового захисту у справах окремого провадження.

92. Спеціальні правила розгляду справ окремого провадження.

93. Заінтересовані особи у справах окремого провадження.

94. Участь прокурора та органів державної влади та місцевого самоврядування у справах окремого провадження.

95. Рішення по справах окремого провадження.

96. Експертизи у справах окремого провадження.

97. Призначення справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи до судового розгляду.

98. Призначення справ про надання фізичній особі повної цивільної дієздатності до судового розгляду.

99. Призначення справ про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою до судового розгляду.

100. Призначення справ про усиновлення до судового розгляду.

101. Призначення справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення до судового розгляду.

102. Призначення справ про відновлення права на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі до судового розгляду.

103. Призначення справ про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність до судового розгляду.

104. Призначення справ про визнання спадщини відумерлою до судового розгляду.

105. Призначення справ про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку до судового розгляду.

106. Призначення справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу до судового розгляду.

107. Призначення справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб до судового розгляду.

108. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03. 1995 р. “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”.

109. Загальна характеристика постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.03.1972 р. “Про судову практику у справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним”.

110. Загальна характеристика постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2007 р. “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”.

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ПОСІБНИК

ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ”

(відповідно до вимог ECTS)

для студентів

факультету № 4

У к л а д а ч і:КОМАРОВ Вячеслав Васильович,

ЖУШМАН Максим Вікторович,

ГУЗЕ Костянтин Анатолійович,

ЄФРЕМЕНКО Валерія Вікторівна,

ШАДУРА Дмитро Миколайович

Відповідальний за випуск В.В. Комаров

Редактори: О.І. Борисенко,

В.В. Арнаутова,

Л.В. Русанова.

Комп’ютерна верстка Л.П.Лавриненко

Поза планом

Підп. до друку 25.01.2010. Формат 64х80 ¹/₁₆. Папір офсетний.

Друк: ризограф. Умовн. друк. арк. 7,12. Облік.-вид.арк 4,99. Вид. № 2 .

Тираж прим. Зам. № 3489. Ціна договірна.

____________________________________________________________

Редакційно-видавничий відділ

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.

____________________________

Друкарня

Національної юридичної академії України,

вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности