Розділ 1. Реакції електрофільної внутрішньомолекулярної циклізації похідних піримідину, імідазолу, хіназолінону (літературний огляд)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 8Следующая ⇒

РОЗДІЛ 1. РЕАКЦІЇ ЕЛЕКТРОФІЛЬНОЇ ВНУТРІШНЬОМОЛЕКУЛЯРНОЇ ЦИКЛІЗАЦІЇ ПОХІДНИХ ПІРИМІДИНУ, ІМІДАЗОЛУ, ХІНАЗОЛІНОНУ (літературний огляд)

1.1. Гетероциклізація похідних піримідину

В роботах [2]-[8] вивчено реакції електрофільної внутрішньмолекулярної циклізації похідних піримідину під дією різних електрофільних реагентів, таких як галогени, арилсульфенілхлориди, фенілселентригалогеніди.

Встановлено [9], що циклізація алкеніл(алкініл-)тіопохідних піримідинонів під дією йоду протікає за участю атома N¹, а під дією сульфатної кислоти – атома N³ піримідинового ядра. Регіохімія циклоутворення залежить від природи замісника: аліл- і пропаргілзаміщені уворюють п’ятичленні, а цинамілзаміщені – шестичленні гетероцикли.

Показано, що при дії йоду на субстрат (2) утворюється пентаіодид (3) ангулярної будови (схема 1.1.1.).

Обробка сполуки (3) сульфітом натрію приводить до піразолотіазолопіримідинону (4).

Циклізація алілзаміщеного (2) в середовищі концентрованої сульфатної кислоти також приводить до сполуки ангулярної будови (7).

При циклізації цинамілзаміщеного (8) під дією йоду одержаний пентаіодид ангулярної будови (9) (схема 1.1.2.). Його обробка сульфітом натрію приводить до основи (10).

Схема 1.1.1.

Схема 1.1.2.

Таким чином, відмінність в циклізації піразолопіримідинових систем від досліджених раніше проявляється в утворенні ангулярних похідних при циклізації концентрованою сульфатною кислотою, тоді як раніше спостерігалось утворення лінійних похідних. Можливо, це пояснюється протонуванням в кислому середовищі піразольного циклу і зниженням електронної густини на атомах нітрогену піримідинового ядра. Отже, циклізація сполук (2) і (8) йодом відбувається, як і у випадках хіназолінонів, піримідинонів і тієнопіримідинонів з утворенням ангулярних сполук.

Одним із методів синтезу конденсованих похідних тієнопіримідину є циклізація 2-меркаптозаміщених тієно[2,3-d]піримідин-4-(3H)-онів. При цьому можливі два шляхи циклізації – з участю атома N¹ чи атома N³ піримідинового циклу, що приводить відповідно до утворення гетероциклічних систем ангулярної чи лінійної будови [10].

В роботі [10] було вивчено циклізацію 2-цинамілтіотієно-[2,3-d]піримідин-4-(3H)-онів (12) під дією йоду та брому в хлороформі, яка приводить до утворення солеподібних похідних тіазинотієнопіримідину ангулярної будови (13) і (14) відповідно (схема 1.1.3.).

Схема 1.1.3.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?