РОЗДІЛ 2. Конфлікти у команді.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

РОЗДІЛ 2. Конфлікти у команді.

2.1. Конфлікти, їх вплив на діяльність команди.

Теорія управління говорить про те, що при 30% незадоволених або критично настроєних осіб в команді починається дезорганізація керуючої системи, а при 50% наступає криза, яка породжує конфлікт з усіма наслідками, що виходять з нього. Але, в той же час, повна відсутність конфліктів всередині команди – умова не тільки не можлива, але й небажана.

Аналіз різних конфліктних ситуацій дозволив виділити деякі їх різновиди.

В залежності від кількості людей, які беруть участь в конфліктах виділяють: соціальний, між груповий, між особистісний і внутрішньоособистісний. Всі ці різновиди конфлікту притаманні спорту і в тій чи іншій формі проявляються в ньому. Наприклад соціальний конфлікт, який характеризується класовими соціально-економічними протиріччями, зіткненням систем громадських відносин, на перший погляд нічого подібного не має з спортом. Але коли мова йшла про конфліктні ситуації і суперництво на міжнародній арені за участю радянських спортсменів і представників капіталістичних країн ситуація набирала зовсім іншого значення. Успіх виступу спортсмена на таких змаганнях – це не тільки справа спортсмена або тренера, це й характеристика тієї громадськості, яку вони захищають.

Між груповий конфлікт виникає у момент змагань команд або спортивних груп. Він проявляється не тільки в командних, але й в індивідуальних видах спорту, в єдиноборствах.

Міжособистісний конфлікт – це зіткнення інтересів поглядів двох або більше особистостей, несумісність норм поведінки, незадоволення важливих для них необхідностей і цінностей. Між особистісні конфлікти можуть проходити як між спортсменами різних команд, так і в середині однієї команди.

Міжособистісні конфлікти можуть бути: в залежності від часу протікання – короткотермінові і довготермінові; по напрямку: взаємні, односторонні, багатосторонні; по формах прояву – скриті, відкриті; по наслідках: руйнівні і конструктивні; які мають ціль: передбачувані, не передбачувані; по сфері, в якій вони виникають – ділові і неформальні.

Всі різновиди конфліктних мотивів можна об’єднати в декілька основних груп:

1. Рівень специфічних якостей, які являються головними компонентами спортивної майстерності.

Не однаковий рівень фізичної і технічної підготовки, який проявляється в екстремальних умовах може стати причиною конфліктів між членами команди, а також між спортсменами і тренером. За даними спостережень 54% конфліктів проходять по цій причині.

2. Рісто-вагові дані спортсменів. В деяких видах спорту важливе значення в досягненні високих результатів має ріст і вага. Спортсмен, який не контролює свою вагу, може викликати незадоволення тренерів.

3. Різновидність в психологічних характеристиках. Різна швидкість обробки інформації, мислення, темпу, ритму виконання рухів може викликати взаємне незадоволення, а в результаті конфлікт.

4. Якості особистості взаємодіючих сторін:

· Які проявляються в самій діяльності в формальній сфері спілкування;

· Які проявляються в неформальній сфері спілкування.

До особистісних якостей, які проявляються в формальній сфері спілкування слід віднести:

у тренерів:

· Відсутність витримки, здатність терпляче чекати кінцевого результату реалізації своїх планів;

· Невміння аналізувати;

· Недисциплінованість;

· Відсутність необхідності в досягненні поставлених цілей.

у спортсменів:

· Нездатність підкорюватися;

· Недисциплінованість;

· Відсутність мужності, здатності піти на ризик;

· Невміння витримувати максимальні напруження;

· Небажання прийти на допомогу.

Взаємодія цих якостей на конфліктну ситуацію підсилюється в залежності від стилю керівництва тренера.

Так 48% конфліктних ситуацій між тренером і спортсменом в індивідуальних видах спорту, 53% – в командних виникає через недисциплінованість спортсменів.

До особистісних якостей, які проявляються у неформальній сфері спілкування, які можуть бути причиною негативних відносин:

· Нездатність проникнути в духовний світ ближнього, відсутність співчуття і переживання;

· Демонстрація гонору;

· Самозакоханість, егоїстичність;

· Недобросовісні відносини;

· Мати за мету отримати тільки власну вигоду;

· Агресивність та грубість;

· Відсутність почуття справедливості.

5. Розголошення між тренером і спортсменами інформації по:

· напряму системи цінностей;

· поглядів на системи засобів і методів підготовки;

· різних життєвих процесів, своїх і чужих дій;

· цілей і задач, методи їх досягнення;

· відношення до діяльності.

6. Причини, які скриваються в процесі спілкування між особистих контактів і комунікацій:

· форма відношення спортсмена один до одного і з тренером;

· ознайомлення спортсмена з тим, як до нього ставляться його друзі;

· манера поведінки і характер дій;

· низький культурний рівень поведінки.

7. Негативні психічні стани, серед яких необхідно відмітити такі як:

· підвищення нервозності, психічне напруження;

· не стійкий настрій, образливість;

· пасивність, інертність по відношенню до оточуючих;

· відчуття роздвоєності, невпевненості;

· страхи, викликані травмами, хворобами.

Ці психічні стани можуть бути не тільки причинами, але й наслідками наступних конфліктів, результатом визначеної діяльності.

Внутрішньоособистісний конфлікт несе в собі не тільки руйнівні, але й конструктивні початки. Нерідко оцінка і переоцінка своїх слів і дій розвивають критичність, здатність дивитися на себе зі сторони вчить рахуватися з думкою оточуючих, боротися з проблемами. В конфлікті перевіряється людина, її порядність, відношення до людей. Іншими словами, через конфлікт особистість може мінятись і удосконалюватись.

Міжособистісні конфлікти також мають свої позитивні і негативні сторони. Одні з них допомагають спортсменам досягти взаєморозуміння, скасувати непорозуміння, навести хороші відносини і покласти початок здоровій критиці і самокритиці. Другі, навпаки, знижують активність і продуктивність діяльності як окремого спортсмена, так і всього колективу, піднімають емоційну напругу і тривогу, сприяють формуванню розвитку таких незмінних якостей, як злість, мстивість, бажання нанести біль і образу, порушують дисципліну. Перші, можна віднести до конструктивних конфліктів, другі – руйнівних.

За даними спостережень в 62% тренерів в індивідуальному спорті і, 82% – в командних, розуміючи роль руйнівних конфліктів в формуванні психологічного клімату, першими шукають шлях до нормалізації відносин в колективі: передивляються плани підготовки, власні педагогічні прийоми і т.д.

Якщо тренер бачить, що в команді виникають конфлікти, то для нормалізації психічного стана спортсменів обирає один із шляхів:

· передивитися характер тренувальних навантажень, їх інтенсивність, об’єм, інтервали відпочинку;

· продумує засоби реабілітації, обираючи такі, які відповідають потребам учнів;

· своє спілкування зі спортсменами побудує так, щоб воно не викликало в них негативних відносин;

· оперативно буде втручатись в усуненні причин, які викликали конфлікт.

Таким чином попередити конфлікт – це означає вчасно відчути напруження відносин, скасувати різні поводи і причини для невдоволення.

Коли людина знаходиться в конфліктній ситуації для більш ефективного вирішення проблем необхідно вибрати стиль поведінки, враховуючи при цьому власний стиль, стиль інших задіяних в конфлікт людей, а також природу самого конфлікту.

Існує 5 стилів вирішення конфлікту: Метод, розроблений Томасом Кілменном в 1972 році, дозволяє створити для кожної людини свій власний стиль вирішення конфлікту. Згідно методу стиль поведінки, в конкретному конфлікті визначається тією мірою, в якій людина може задовольнити власні інтереси і інтереси іншої сторони.

Якщо представити графічно, то виходить сітка Томаса Кілменна, яка дозволяє визначити місце і назву для кожного з 5 основних стилів вирішення конфлікту.

Стиль

 конкуренції

Стиль співробітництва

Стиль

 ухилення

Стиль

 просування

Міра в якій ви намагаєтеся задовольнити інтереси іншої сторони.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии