Передмова та післямова: призначення, вимоги, специфіка створення.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒

Контрольна робота №2

Передмова - це попередження читачів про те, що їм треба взяти до уваги, читаючи, чи вивчаючи переглядаючи книгу. Передмова чаші усього містить матеріали: а) про значення теми книги; б) про особливості змісту і форми чи добутку видання; в) про джерела твору; г) про принципи добору матеріалу; д) про принципи побудови добутку і книги; е) про перемінні і неосвітлені проблеми і теми (щоб читач не розраховував на те, чого в книзі немає); ж) про відмінності від книг на ту ж чи близькі теми.

     Передмову не слід плутати з вступом - вступною частиною твору автора, де починає розкриватися його тема.

Передмови до книг пишуть їх упорядники, редак­тори, перекладачі або  автори. У передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти осо­бистого життя автора, що спонукали до написання книжки. У збірниках визначаються принципи відбору творів для них. У книжках, що перевидаються, обгрунтовується потреба цього, вказуються ті зміни й доповнення, які внесено. Наприклад, при виданні ні­мецькому в 1872 р. і російському в 1882 р. «Мані­фесту Комуністичної партії» його творці К. Маркс і Ф. Енгельс спільно написали дві передмови. Після смерті К. Маркса до п'яти наступних видань перед­мови німецькою, англійською, польською та італій­ською мовами писав Ф. Енгельс. «Маніфест» — істо­ричний документ. Тож автори передмов не вносили в нього ніяких змін. Підтверджуючи правильність за­гальних його положень, вони разом з тим у передмо­вах звертали увагу на ті окремі факти, які з часу поя­ви цього документа вже застаріли чи змінилися. У передмові до російського видання К. Маркс і Ф. Ен­гельс розглянули гостре на той час питання про мож­ливу роль у суспільному прогресі російської общини тощо.

І. Франко, готуючи до видання повість «Захар Беркут», сам написав до неї коротку передмову, в якій пояснив відмінність між історичним дослідженням і художньою повістю. Він, зокрема, зазначав, що там, де історик оперує аргументами і логічними висновками, повістяр мусить оперувати живими людьми, особами. Далі автор пояснював, що основу повісті взято з історії й народних переказів, а дійові особи вигадані. Через 20 років, готуючи друге видання, він додав до передмови, що обмежився виправленням мови з урахуванням здобутків її розвитку.

     Іноді замість передмови в кінці книги вміщується післямова, яку пишуть сам автор, чи упорядник, пе­рекладач, чи редактор. За змістом вона близька до передмови, але тому, що читають її переважно тоді, коли твір чи книгу вже прочитано, в ній відсутні по­ради, як їх слід читати. Завдання післямови — дати відповіді на ті запитання, які можуть виникнути в про­цесі читання, доповнити, показати значення книги в су­часному житті. Якщо у загалом цінній книзі автором допущені якісь фактичні неточності чи висловлені хибні положення, автор післямови розкриває їх і дає правильне тлумачення.

Післямова - по меті близька до вступної статті і відрізняється від її тим, що поміщено за текстом книги (або видавець не хоче впливати на читача до знайомства з творчістю автора, або саме тлумачення творчості автора і його добутків неможливо без гарного знання його читачем, або потрібно доповнити матеріали новими і свіжими даними).

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте