Побудова моделі мінімізації небезпечних чинників зумовлених

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 11Следующая ⇒

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”

Фізико-технічний факультет

РЕФЕРАТ

Побудова моделі мінімізації небезпечних чинників зумовлених

β-випромінювання

                                                                                                                      Автор –

Кузів.Ю.С

Студент групи – КІ -11

Викладач –

Поплавський О.П.

доцент кафедри безпеки життєдіяльності

                                                                         Івано-Франківськ

                                                             План

Вступ………………………………………………………………………………………………..2

1. β-випромінювання……………………………………………………3

2. КОЕФІЦІЄНТИ РАДІАЦІЙНОГО РИЗИКУ……………………………………4

3. ДЖЕРЕЛА ПРИРОДНОЇ РАДІАЦІЇ…………………………………………..5

4. ШТУЧНІ ДЖЕРЕЛА РАДІАЦІЇ………………………………………………..5

5. ВПЛИВ Beta частинок НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ………………….6

6. НАСЛІДКИ ВПЛИВУ Beta частинок НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ…..7

7. Стохастичні (випадкові) наслідки впливу радіації …………………..

на організм людини……………………………………………………………..8

8. Не стохастичні наслідки впливу радіації на організм людини……8

Висновок

Вступ

Радіація була присутня на Землі і в космосі завжди. Знання пересічного жителя планети про вплив радіації на живі організми і на людину мізерні і викривлені міфами.

Радіоактивність - зовсім не нове явище; новизна полягає лише в тому, як люди намагалися її використовувати. І радіоактивність, і супутні їй іонізуючі випромінювання існували на Землі задовго до зародження на ній життя і були присутні вкосмосі до виникнення самої Землі.

Іонізуюче випромінювання супроводжувало і Великий вибух, з якого, як ми зараз вважаємо, почалося існування нашого Всесвіту близько 20 мільярдів років тому. З того часу радіація наповнює космічний простір. Радіоактивні матеріали увійшли до складу Землі із самого її народження. Навіть людина злегка радіоактивний, так як у будь-якої живої тканини присутній у невеликій кількості радіоактивні речовини. Але з моменту відкриття цього універсального фундаментального відкриття пройшло лише трохи більше ста років.

У 1896 році французький вчений Анрі Беккерель поклав кілька фотографічних платівок в ящик столу, придавивши їх шматками якогось матеріалу, що містить уран. Коли він проявив платівки, то, на свій подив, виявив на них сліди якихось випромінювань, що він приписав урану. Незабаром цим явищем зацікавилася Марія Кюрі, молодий хімік, полька за походженням, яка і ввела в ужиток слова "радіоактивність". У 1898 році вона та її чоловік П'єр Кюрі виявили, що уран після випромінювання перетворюється в інші хімічні елементи. Один з цих елементів подружжя назвали полонієм в пам'ять про батьківщину Марії Кюрі, а ще один - радієм, оскільки по-латині це слово означає "випускає проміння". І відкриття Беккереля, і дослідження подружжя Кюрі були підготовлені більш раннім, дуже важливою подією в науковому світу - відкриттям у 1895 році рентгенівських променів; ці промені були названі так за іменем їх (теж, загалом, випадково) німецького фізика Вільгельма Рентгена.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология