Український Гетьманат Павла Скоропадського.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 26Следующая ⇒

Здобутки і прорахунки

  Внаслідок державного перевороту 29 квітня 1918 року та усунення Центральної Ради розпочався новий етап в історії української революції.

Приступаючи до вивчення другого питання, зверніть увагу на ситуацію, що склалася в Україні після укладення Брестського миру (1918), підписання мирної угоди між УНР і державами Четвертого союзу (окупація німецькими й австро-угорськими військами України; розпуск Центральної Ради).

Розкриваючи внутрішню політику П.Скоропадського доцільно буде проаналізувати “Грамоту до всього українського народу” та “Закони про тимчасовий державний устрій України”. Студенту варто зупинитися на з’ясуванні: української монархії 1918 р. та її проросійській тенденції; опозиції Скоропадському; Всеукраїнському земському союзі на чолі з С.Петлюрою.

Аналізуючи зовнішню політику української держави П. Скоропадського, слід наголосити, що її діапазон суттєво розширився: 11 зарубіжних місій було акредитовано в Україні, 10 українських дипломатичних представництв виряджено за кордон. Зрозуміло, що домінуючим напрямом дипломатичних зносин стали взаємини із Німеччиною та її союзниками, а другим, не менш важливим - розв’язання спірних територіальних питань із сусідами та іншими державними утвореннями, що постали на теренах колишньої Російської імперії. Намагався П.Скоропадський налагодити стосунки із країнами Антанти, а також іншими нейтральними державами.

З’ясовуючи здобутки і прорахунки Гетьманату зверніть увагу, що доба гетьманату, яка тривала 7,5 місяців, була боротьбою за існування української державності, дуже суперечливим періодом в історії національно-визвольного руху українського народу.

Директорія. Відродження УНР

У розгляді цього питання   бажано розібратися, що являла собою соціальна і політична база антигерманського руху (Тимчасовий уряд українських партій (ТУП); Національний Союз (В. Винниченко, С.Петлюра, Р.Швець, М.Шаповал, С.Єфремов, А.Ніковський). Доцільно зосередити увагу на утворенні й діяльності Директорії (В. Винниченко – голова; С.Петлюра. Р.Швець, А.Макаренко, П.Андрієвський – члени).                                                            

 14 грудня 1918 р. режим Скоропадського був повалений військами Директорії. 26 грудня 1918 р. Директорія оприлюднила Декларацію, в якій Гетьманська Українська держава перейменовувалася на Українську Народну Республіку. Важливо зрозуміти й усвідомити, що утворення УНР – знаменна подія в українській історії доби Визвольних змагань 1917-1920 рр., подія, яка піднесла національну свідомість народу, зміцнила соборність, прагнення державності, бажання мати “в своїй хаті свою правду й волю”. Створено уряд – Раду Народних Міністрів (18 осіб).

Аналізуючи організацію влади, внутрішньої політики Директорії УНР доцільно зупинитися на роботі Трудового Конгресу, який розпочав роботу 23 січня 1919 р. затвердженням акта злуки УНР і ЗУНР. Необхідно наголосити, що внутрішньополітична діяльність Директорії відбувалася на тлі загострення її відносин із російським Раднаркомом, який від імені українського радянського уряду розпочав війну з УНР.

 З’ясовуючи особливості зовнішньої політики, необхідно зазначити, що Директорія не зуміла адекватно оцінити тогочасну міжнародну ситуацію, чітко визначити свої зовнішньополітичні пріоритети в умовах конфлікту між радянською Росією та західними демократіями, які перемогли у Першій світовій війні. Двозначність і нерішучість зовнішньої політики Директорії лише ускладнили її зв’язки з обома центральними силами, не допомігши ані запобігти агресії радянської Росії, ані забезпечити підтримку країн Антанти та США.

                                                 Друге заняття

                                                         План

ЗУНР. Акт злуки УНР і ЗУНР

Становлення радянської влади в Україні

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте