Феодальна роздробленість і розпад Київської Русі

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 26Следующая ⇒

Приступаючи до розгляду першого питання, треба мати на увазі, що після періоду єдності ранньосередньовічні держави Західної та Східної Європи розпадалися і були переважно багатоетнічними. Не оминув цей процес великої та могутньої Київської Русі. Необхідно з’ясувати час і причини розпаду на окремі князівства.

Історики визначають його по-різному – від 1054 р. (смерть Ярослава Мудрого). Надалі роздрібненість закріпив Любецький з’їзд князів (1097), який ухвалив: “Хай кожен тримає свою вотчину”. З початку ХІІ ст. розпочалася політична роздробленість. Наприкінці ХІ ст. посилилися відцентрові тенденції у державі: була втрачена політична єдність, спалахнули численні міжусобні війни, зросла зовнішня загроза. Намагання Володимира Мономаха та його сина Мстислава зберегти колишню велич і могутність Київської держави були короткотривалими. Констатуючи, що у 30–40-х роках ХІІ ст. Київська Русь розділилась на півтора десятка земель і князівств, назвіть та розкрийте основні причини феодальної роздробленості Київської Русі:

– перетворення великого землеволодіння на спадкове, а господарства – на натуральне; це зменшувало потребу в торгових зв’язках і об’єднанні територій;

– воєнно-політичне посилення бояр та удільних князів, що послабило владу великого князя як зайву;

– зростання нових міст і економічних, і воєнно-політичних центрів, котрі стали суперниками Києва;

– зміна торгових шляхів і Київ залишився поза основними торговими шляхами;

– поліетнічний характер Київської Русі та виокремлення українців, білорусів і росіян;

– відсутність усталеного порядку престолонаслідування.

Цей історичний процес мав позитивні й негативні наслідки. У чому вони полягали?

Утворення Галицько-Волинської держави: становлення і розквіт.

Правління Данила Галицького

Розглядаючи друге питання, потрібно наголосити, що сусідні з територіями Русі Галицьке та Волинське князівства були розвинуті й мали свої особливості порівняно з іншими князівствами. Розкрийте ці особливості. Зверніть увагу: Галицьке князівство було засноване в другій половині ХІ ст. Ростиславом Володимировичем (1152–1187) – боротьба проти боярської опозиції, розширення території, будівництво міст, спорудження Успенського собору (1153–1177), боротьба проти половців, укладення договору з Угорщиною, дружні відносини з Візантією та Римською імперією.

Волинське князівство до середини ХІІ ст. було вотчиною київських князів. У 1135 р. набуло самостійності за правління Мстислава Ізяславича. З 1170 р. – князювання Романа Мстиславовича.

 Охарактеризуйте правління: 1) Романа Мстиславовича (1199–1205)           а) об’єднання Галицького та Волинського князівств в єдину Галицько-Волинську державу; боротьба з галицьким боярством; успішна боротьба з половцями; міжнародна діяльність; б) смерть Романа Мстиславовича (1205) і закінчення першого етапу розвитку Галицько-Волинської держави; 2) тимчасовий розпад єдиної держави (1205–1238); 3) об’єднання та піднесення, активна боротьба зі золотоординським ігом (1238–1264); 4) стабільність та піднесення (1264–1323); 5) поступовий занепад (1323–1340). Коротко охарактеризуйте особливості внутрішньої політики кожного періоду. Особливу увагу зверніть на правління Данила Галицького (1238–1264). Перемога у Ярославській битві (1245 р.); оволодіння Києвом (1240); заснування Холма (1237) і Львова (1256); знищення опозиції. Зовнішня діяльність – мирний договір з Угорщиною, налагодження стосунків із Золотою Ордою і намагання створити антимонгольську коаліцію держав. Коронація 1253 р. у м. Дорогочині. Зауважимо, що за Данила Романовича Галицько-Волинська держава досягла найбільшого розвитку, займала більшу частину української етнографічної території свого часу.

Зі смертю Данила Галицького його нащадки (брат Данила Василько, Данилові сини Мстислав, Варно і Лев, Васильків син Володимир) продовжували політику братів, розширювали і зміцнювали Галицько-Волинську державу.

Розкрийте період правління Лева Даниловича (1264–1301) та правління Юрія І (1301–1308). Розповідь завершіть характеристикою діяльності синів Юрія Андрія і Лева ІІ (1308–1323). Після них припинилася династія Романовичів, а останнього князя Юрія ІІ Болеслава 1340 р. Галицько-Волинська держава у 1310 р. знову фактично розпалася: вона опинилася в складі Великого князівства Литовського (за Люборта), а в 1349 р. польський король захопив великі міста Галичини і приєднав до Польщі. Розкрийте значення Галицько-Волинської держави, яка понад століття продовжила існування державної організації і стала повноправним політичним центром України.

На завершення розгляду цієї теми варто заслухати (як повторення зі шкільного курсу) у фіксованому виступі питання монголо-татарської навали на українські землі й наслідки золотоординського панування.

                    3. Державно-політичний лад Галицько-Волинської держави

Висвітлюючи питання, необхідно розповісти про державний устрій Галицько-Волинської держави, який був зовні схожий на устрій Київської Русі. Однак тут функціонування, повноваження та роль князя, Боярської ради, віча була дещо інша.

Проаналізуйте роль і місце князя (короля) в управлінні державою, його функції, існування дуумвірату (одночасного правління двох князів), роль Боярської ради як дорадчого органу Центральної ради при князеві. Охарактеризуйте існування віча як прямого воле- і правовиявлення населення.        
   Цікаво з’ясувати і двірсько-вотчинну систему управління. Центральну виконавчу владу очолював двірський (дворецький). На князівському дворі були особливі урядовці (печатник, стольник, ключник), а нижчі функції виконували биричі (збирали податки, данину), мостники (плату за проїзд через мости), митники та ін.).

Розкажіть про механізм місцевого управління (воєвода, волоститель, тисяцький або посадник), судова владу. Як висновок: за формою правління Галицько-Волинська держава була феодальною монархією з сильною олігархічною верхівкою – боярства.

З’ясуйте поняття: феодальна роздробленість; сеньйорат; ярлик; федерація князівств.

Проблемні запитання:

1. Чому після занепаду Києва саме Галицько-Волинське князівство стало основою української державності?

2. Назвіть особливості суспільно-політичного й економічного розвитку Галицько-Волинської держави.

Домашнє завдання до теми (семінару) 3 –  п. 3, 4 названої методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 4

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США