Статистика складу працівників

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 26Следующая ⇒

В силу разноплановости трудових ресурсів склад працівників на підприємствах вивчається в наступних напрямах:

1. по галузевій приналежності;
2. по ділянках роботи;
3. пофункциям, що виконується в процесі виробництва.

Залежно від галузевої приналежності підрозділів підприємства виділяють персонал основної діяльності або промислово-виробничий персонал і персонал непромислових організацій. Залежно від виконуваних функцій працівники промислово-виробничого персоналу підрозділяються на шість категорій: робочі, учні, інженерно-технічні працівники (ІТР), службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОН) і працівники охорони.

Найчисленнішою і основнішою частиною складу працівників є робочі.

До робочих відносяться особи, безпосередньо пов'язані з випуском продукції, а також особи, зайняті ремонтом і доглядом за устаткуванням, доставкою матеріалу до робочих місць, тобто допоміжні працівники.

До учнів відносяться особи, що навчаються на виробництві тієї або іншої професії робочих і одержуючих заробітну плату, а також що вчаться професійно-технічних училищ, що знаходяться на балансі підприємства або проходять, що вчаться, на підприємстві практику, якщо вони зараховані на робочі місця і отримують на підприємстві заробітну плату.

Інженерно-технічні працівники (ІТР) складають ту частину осіб підприємства, які здійснюють організацію і керівництво виробничим і технологічним процесом. При цьому підставою для віднесення працівників до ІТР є не освіта, а посада.

До службовців відносяться працівники, що виконують адміністративно-управлінські і господарські функції. Це працівники, що виконують функції обліку, діловодства, постачання і збуту.

До молодшого обслуговуючого персоналу (МОН) відносяться працівники що мають справу з обслуговуванням виробничих і невиробничих приміщень (гардеробники, двірники і тому подібне).

Залежно від ролі в процесі виробництва продукції розрізняють основних і допоміжних робочих.

При цьому існує два підходи до рішення питання про класифікацію працівників на основних і допоміжних.

У першому випадку основними вважаються тільки частина робочих основних цехів.

У другому випадку виходять з того, що в кожному виробничому цеху є основні і допоміжні функції.

До основних відносяться робочі, що безпосередньо зайняті виготовленням продукції, приводять в дію виробниче устаткування.

До допоміжних відносяться робочі, зайняті обслуговуванням основних робочих, устаткування, на якому працюють основні робочі.

Робочі основні і допоміжні у свою чергу характеризуються ступенем механізації і автоматизації їх праці.

Найважливішими статистичним показником чисельності працівників на підприємстві є величина середнього облікового числа працівників.

Середня облікова чисельність працівників підприємства або цеху, прийнятих на неповний робочий день, обчислюється так: загальне число людино-годин, відпрацьованих цими працівниками за місяць, ділиться на встановлену тривалість робочого дня і отримане таким чином число відпрацьованого людино-дня, ділять на число робочих днів в місяці за календарем.

Основну увагу економічна статистика приділяє вивченню тієї частини трудових ресурсів, яка бере участь в суспільній праці. Не менш важливим завданням залишається визначення зайнятих працівників по галузі народного господарства. Вивчаючи структуру населення, зайнятого в народному господарстві, завданням залишається визначення абсолютного зростання або скорочення зайнятих як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері діяльності.

Склад трудових ресурсів аналізується в розрізі характеристики соціальних груп, в яких економічна статистика виділяє групи робочих і службовців зайнятих в різних галузях народного господарства, в різних підприємствах з різною формою власності (зайнятих на державних підприємствах, в кооперативних і одноосібних приватних форм підприємництва).

Одним із завдань статистики трудових ресурсів є вивчення професійного складу працівників. Сама професія визначається як сукупність знань і трудових навиків людини, придбаних в порядку досвіду або спеціальної підготовки для виконання певного виду роботи (лікар, інженер, викладач і тому подібне).

Найбільш докладні і точні дані про рід занять і професійний склад дають переписи населення. По перепису населення формуються угрупування зайнятих по галузях і суспільних групах, по підлозі і віку, за національністю, рівню освіти, кваліфікації і ряду інших ознак.

Зокрема, виділяються дві групи трудових ресурсів: зайняті переважно фізичною працею і зайняті переважно розумовою працею.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии