Правопис префіксів та суфіксів.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 15Следующая ⇒

ПРАВИЛО

Правопис префіксів:

-префікс з перед глухими приголосними к,ф,п,т,х переходить у с.(сказати,спалахнути)

-у всіх префіксах — без-,-від, од-,між-,над-,об-,під-,перед-,понад-,пред-,роз-,через-,—кінцевій дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється.(відкриття,обпалити,надпотужний)

Правопис суфіксів:

-прикметникові суфікси -анн(ий),-енн(ий), які вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки пишуться з нн.(нездоланний,незрівнянний)

-суфікс -ев(ий) уживається в прикметниках,які мають перед цим суфіксом м'який або шиплячий приголосний і в яких наголос падає переважно на основу слова (березневий,аркушевий,галузевий)

46. Правопис и, і в основах слів іншомовного походження.

И пишеться: 1) у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним: дизель, жирандоль, режим, джигіт, джинси; речитатив, чичероне;

2) у географічних назвах із кінцевими -ида, -ика: Антарктида, Атлантида, Флорида; Адріатика,

3) у географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда,

4) у географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж

5) у ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет

І пишеться: 1) на початку слова: ідея, Іліада, інструкція, інтернаціональний; Індія

2) після приголосного перед голосним, є та й: артеріальний, геніальний, діалектика, індустріалізація

І в середині слова перед голосним іноді переходить у й і відповідно передається на письмі: курйоз, серйозний; ар’єргард, бар’єр, вольтер’янець, кар’єра, п’єса.

Ia в кінці слова передається звичайно через ія: артерія, індустрія, історія, хімія; Апулія, Греція, Дієго-Гарсія, Мурсія;

3) після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у в, 3 — 5 цього ж пункту), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова: Замбезі, Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Монтевідео, Нагасакі,

Правопис складних слів.

Пишуться разом:

1) на голосний звук;

2) на приголосний звук;

3) складні іменники, утворенні шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких — дієслівного походження;

4) складні іменники, утворенні поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука;

5) складні іменники, утворенні за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ; сюди ж належать іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження;

6) складні іменники, утворенні з дієслова в наказовій формі та іменника;

7) складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-;

8) складні іменники, утворені з трьох і більше основ;

9) складні кількісні числівники;

10) складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний;

11) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом;

12) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника;

13) складні прикметники з другою дієслівною частиною;

14) складні прикметники, у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст;

15) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами;

16) складні прикметники, утворенні з двох неоднорідних прикметників (зокрема, ті, які виражають відношення родової ознаки до видової).

Через дефіс:

1) повторення того самого слова з метою підсилення його основного значення зокрема: в дієсловах для підсилення інтенсивності дії;

2) поєднання синонімічних слів;

3) поєднання слів, що позначають приблизність;

4) складні вигуки та звуконаслідування;

5) літературні абревіатури з незалежними до них цифрами;

6) літературні найменування паралельних класів у школах;

7) літературні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефіс;

8) складні іменники, утворенні з двох іменників без допомоги сполучного звука, незалежно від того, чи в даному слові відмінюються обидва іменники, чи тільки другий;

9) іменники, що означають протилежні за змістом поняття;

10) іменники, що означають спеціальність, професію;

11) іменники на позначення казкових персонажів.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?