У якій залежності перебувають змі з офіційними гілками влади.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 46 из 46

ЗМІ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД:

У той же час кожна з цих гілок влади може залежати від ЗМІ:

ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЗМІ:

Так чи інакше четверта влада в певних ситуаціях може піднятись над всіма іншими, стати навіть більш впливовою, ніж інші.

Підвищення ролі ЗМІ в житті сучасного суспільства визначається загальним підвищенням вагомості інформації. В одній із своїх праць американський соціолог-прогнозист О. Тоффлер переконливо доводить, що з трьох джерел влади – С И Л А, Б А Г А Т С Т В О, З Н А Н Н Я – найбільш вагомим є знання. І невипадково деякі вчені назвали XXI сторіччя сторіччям комунікаційної революції, змістом якої є поширення знань.

Свідченням сили ЗМІ є прагнення ПОЛІТИЧНИХ ЛІДЕРІВ заручитись їх підтримкою, поставити їх на службу своїм інтересам:

ЗМІ в політичних кампаніях

· Що таке політичні кампанії?

· Які можливості відкривають вони перед ЗМІ?

·  Які етапи діяльністі ЗМІ?

Ці питання заслуговують окремої уваги

це вагома за проблемою, тривала за часом ДІЯЛЬНІСТЬ певних політичних сил, що суттєво впливає на життя суспільства

Громадсько-політичний рух

 Виникає заради задоволення потреб певних громадсько-політичних сил і об’єднує значну кількість учасників.

Наприклад: рух солдатських матерів проти дідівщини в армії

Громадсько-значима проблема

 Вимагає ґрунтовного обговорення і прийняття рішення на держав­ному рівні.

Наприклад: проблема плати за комунальні послуги

Організаційно-масовий захід

     Проводиться з метою висунути певні вимоги і досягти їх задоволення

    Наприклад: підготовка і проведення страйку шахтарів

Обговорення політичного документа

 З’являється спочатку у вигляді проекту, варіантів проекту і потім про них оголошуються певні судження

Наприклад: обговорення проектів політичної реформи в Україні в 2002-2003 рр.

Проведення виборчої кампанії

Розгортається боротьба за депутатські місця, за голоси виборців

Наприклад: виборчі кампанії 2002 року (парламентська), 2004 року (президентська).

Чиїми силами проводяться політичні кампанії? Це залежить від того, чиї по суті, інтересами вони представлють. Це:

· групи громадської ініціативи

· профспілкові організації

· трудові колективи

· державні органи

· політичні партії

· засоби масової інформації

В ЧОМУ СИЛА ЗМІ у політичних кампаніях

В ОПЕРАТИВНОСТІ		Те, що відбулось сьогодні, перед­бачається на завтра, стає надбанням реципієнта інформації
У МОЖЛИВОСТІ ОБГОВОРЕННЯ		У будь-якій політичній кампанії виникають різні думки, позиції, що й виявляється в ЗМІ
У ЦІЛЕСПРЯМО­ВАНОСТІ		Звичайно, приступаючи до висвітлення кампанії, редакція складає план, йде від етапу до етапу – до певної мети
У ВИКОРИСТАННІ ЕМОЦІЙ		Адже ЗМІ здатні не лише давати зважену інформацію, але й використовувати для посилення впливу емоційні засоби

Політична кампанія розгортається в повних соціально-політичних умовах, які неодмінно слід враховувати її ініціаторам і організаторам, у тому числі – журналістам.

ЩО ВОНИ В УКРАЇНІ?

Ці та деякі інші характерні для України умови накладають на ЗМІ певні обов’язки, коли вони включаються в політичні кампанії; врахування умов дозволяє краще розкрити сутність політичних кампаній.

18.3.Проблема свободи слова в умовах України

Для того, щоб краще зрозуміти місце і роль ЗМІ в політичному житті суспільства, важливо з’ясувати проблему свободи слова.

Розв’язуються ці суперечності на практиці по-різному, залежно від конкретних обставин. І для того, щоб краще зрозуміти своєрідність проблеми в сучасних умовах, доречно зробити невеликий екскурс в історію.

До 1917 року преса в Росії не була вільною. Безперешкодно виходили лише видання, що підтримували царський режим.

У результаті Лютневої революції 1917 р., що поклала початок демократичним перетворенням в країні, преса отримала свободу. Поряд з буржуазними виходили й меншовицькі, есерівські, більшовицькі газети; в березні поновила вихід газета “Правда”.

В ДЕКРЕТІ – ОБҐРУНТОВАНО РІШЕННЯ І ВИЗ-НАЧЕНА ПЕРС-ПЕКТИВА ЗНЯТ-ТЯ ОБМЕЖЕНЬ

Нова влада перебуває в процесі становлення і тому не можна залишати пресу в руках буржуазії: в її руках преса не менш небезпечна ніж “бомби та кулемети” і, як тільки новий лад зміцниться – буде повна свобода преси.

Свобода слова, можливість висловлювати через ЗМІ різні оцінки здобули державну підтримку і розуміння громадян після отримання Україною незалежності.

Першим документом, який визначав статус ЗМІ в новому суспільстві, був Закон “Про інформацію”, прийнятий Верховною Радою України 2 жовтня 1992 року. Він мав однак дещо декларативний характер. Головне, що в ньому проголошувалось: “Держава гарантує свободу інформаційної діяльності всім громадянам та юридичним особам”.

Більш розгорнуто, детально характеризувались можливості ЗМІ в Законі “Про друковані засоби масової інформації (преси) в Україні”, прийнятому 16 листопада 1992 р.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ

Після цього було прийнято ще ряд законів:

“Про радіо і телебачення” (1993 р.)

“Про захист інформації в автоматизованих системах”(1994р.)

“Про державну таємницю” (1994 р.)

“Про інформаційні агентства” (1995 р.)

“Про рекламу” (1996 р.)

Основні положення щодо свободи слова зафіксовано в Конституції України, прийнятій в 1996 р.

Ст. 22: “Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані”.

Ст.34: “Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань”.

Разом з тим і в законах і в Конституції багато загального, нечітко визначеного і це створює можливості для порушення свободи ЗМІ.

Розуміючи це, керівники Верховної Ради намагаються вплинути на становище. Їхні зусилля йдуть за трьома напрямкми:

Реально діють об’єктивні і суб’єктивні фактори, що стримують утвердження свободи слова, інформації

Є, однак, потреба підкреслити: свобода не означає вседозволеності, відсутності будь-яких обмежень; вони були й будуть і з ними доводиться рахуватися ЗМІ

О Б М Е Ж Е Н Н Я – ТАКІ

План семінару

1.Форми прояву політизації ЗМІ.

2.Особливості впливу ЗМІ на формування громадської думки.

3.Роль ЗМІ в політичних кампаніях.

4.Стан свободи слова в сучасній Україні

Тематика контрольних робіт

1.Місце і значення ЗМІ в політичній системі українського суспільства.

2.Вибори як політична кампанія і роль у них ЗМІ.

3.Свобода ЗМІ в сучасних умовах: законодавча база України і реалії.

Література

Гриценко О. На інформаційній магістралі: Євростандарти і політика в галузі ЗМІ // Політика і час. – 2003, №6.

Заярна О. Як переконати масову аудиторію: психологічні чинники ефективності пропаганди // Нова політика. – 1999. - №1.

Калюжний Р.А., Цимбалюк В.С. Інформація державного управління і національна безпека України // Розбудова держави. – 1993. - №8.

Кобзар Ю. Інформаційне законодавство: європейський вектор розвитку // Віче. – 2003, №2.

Костенко Н. Мас-медіа у виборах: ціннісні орієнтири політичної сфери // Політична думка. - 1999. - №17.

Литвиненко О. Інформаційні впливи та пострадянське суспільство// Політична думка. – 2001. - №1-2.

Лубченко І. Однозначно кажу – свобода слова в Україні існує. Але сьогодні – в усіченому вигляді // Віче. – 2002, №3.

Науменко Т.В. Массовые коммуникации в политической структуре общества // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. – 2003, №3.

Олексієнко Н. Проблема впливу ЗМІ на суспільства країн колишнього СРСР // Нова політика. – 1999. - №10.

Розкошний А.П. Засоби масової інформації у політичному житті суспільства. – Донецьк, ООО “Норд Компьютер”. – 2003.

Скрутень І. Влада – четверта. А група крові? // Віче. – 2002, №3.

Тимошенко Н. Зв’язки із засобами масової інформації // Політика і час. – 2000. - №1-2.

Черемних В. Місцева преса. Десять років – політ нормальний // Віче. – 2002, №3.

Щербенко Е. Громадська думка і де її взяти // Віче. – 1999. - №6

[2] тіньових

* Ймовірність небажаних для політичної системи подій, що можуть стати наслідком дій, ініційованих державними політичними інститутами (вибори, реформа, прийняття закону).

** Ймовірність небажаних для політичної системи подій, що можуть стати наслідком дій, ініційованих недержавними зовнішніми чи внутрішніми політичними акторами (теракт, громадянська війна, повстання опозиції).

[3] „Тільки тут і тільки зараз”.

[4] Мікро актор – індивід, що бере участь у політичних процесах час від часу (виборець), постійно через власну посаду або професійні обов’язки(депутат, президент), парціально - тільки тут і зараз -(як куратор групи).

[5] Групові (не інституціональні) актори політики – профспілки, етногрупи, економічні структури, неформальні політичні об’єднання.

[6] Інституціональні актори – політичні партії, органи державної влади, політичні ЗМІ.

[7] Стан незадоволення населення, обумовлений розбіжністю між бажаним(або тим, що обіцяли) та реальним (Дж.Девіс, Т.Гур).

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров