Етапи конфліктів і методи їх вирішення та регулювання

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 35 из 46Следующая ⇒

          Динаміка конфлікту в загальних рисах виглядає так:

 ПЕРЕДКОНФЛІКТНА  тобто латентна фаза, коли наявна розбіжність

 СИТУАЦІЯ                     інтересів, але зовнішніх проявів відсутні

		ПОДОЛАННЯ        коли одна сторона, більш сильна, здобуває   КОНФЛІКТУ        перевагу або ж сторони приходять до взаємної                                  згоди

Процес виникнення, розвитку та вирішення конфлікту для наочності подамо так:

Чітке визначення етапів необхідне для того щоб:

     а) краще  зрозуміти витоки конфлікту [І-й етап]

     б) виявити причини появи конфлікту [ІІ-й етап]

     в) розібратись у формах його прояву [ІІІ-й етап]

     г) простежити закономірність розв’язання [ІУ-й етап]

     д) знайти в кожному етапі можливості пом’якшення, скорочення в

         часі, виходу на стабільність.

Розглянемо окремо прояви кожного етапу

	ПЕРЕДКОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ

Може проявитися, в основному, у двох видах:

 МЕТА – ОДНА         суб’єкти політики прагнуть однієї мети,

 СУБ’ЄКТИ – РІЗНІ  але практично себе ще не проявили, ще не

                                     ввійшли в конфлікт

Приклад: політичні партії мають намір запропонувати свої кандидатури

             в президенти, але виборча компанія ще не почалась і тому

             фактично діяльність не розгорнулась

 СУБ’ЄКТИ – РІЗНІ,  коли існують різні інтереси з однієї проблеми,

 МЕТА – РІЗНА          ставляться різні, нерідко діаметрально

                                     протилежні цілі, але зіткнення не відбувається

Приклад: політичні партії та їх фракції у парламенті мають різне

            уявлення, різні програми щодо формування економіки, однак

            на засідання парламенту ця проблема ще не винесена

Це, іншими словами, латентний стан, конфлікт тут існує в прихованому

(імплітаційному) вигляді, він визрів, але не проявився.

	ПОЧАТОК КОНФЛІКТУ

За формою і сутністю він може бути різним.

Його різновиди:      

ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП ЛІДЕРА

                                          Коли розбіжності в поглядах, оцінках

                                          виносяться на широкий загал чи то з трибуни

                                          мітингу, чи то в парламенті

ДИСКУРС НА РІВНІ ПРЕСИ

                                          коли в газеті, на телебаченні, по радіо

                                          оприлюднюється гострий матеріал (який

                                          містить звинувачення на адресу протилежної

                                          сторони)

	ПОЯВА НАВМИСНОГО ІНЦИНДЕНТУ

                                          коли вчиняється дія, що активізує конфлікт,

                                         (як це було в 1914 році, -убивство ерцгерцога

                                         Фердінанда викликало початок світової війни)

ПРИКРИЙ, НЕПЕРЕДБАЧЕНИЙ ВИПАДОК

                                           коли в середовищі однієї зі сторін, або між

                                           сторонами сталась подія, яка порушила

                                           латентність відносин (вбивство лідера,

                                           пожежа, економічна диверсія та ін.).

Початок конфлікту вносить суттєві зміни в поведінку сторін:

        інтереси, що досі приховувались,

        тепер демонструються.

	ЗАГОСТРЕННЯ КОНФЛІКТУ

Коли вже конфлікт розпочався і почалась реалізація своїх

переваг кожною стороною – учасницею, він буде дедалі

загострюватись, адже учасники

           шукатимуть все нові й нові засоби здобуття переваг у

           конфлікті, змушені будуть відповідати на дії супротивника

           новими діями, заручатимуться підтримкою інших сил,

           що призводить до розширення поля протистояння

Відповідно змінюється, доповнюється поведінка сторін:

     Дискусія, використана з метою переконати на початковому етапі,

     переходить, у суперечку, а то й – у випади, образи.

     Всі зусилля спрямовуються на те, щоб завдати якнайбільше шкоди

     супротивнику, а то й, більше того, знищити його.

Загострення конфлікту має свою динаміку, якій притаманне

 використання все більшої кількості засобів і перехід від менш гострих

 до більш гострих

	ПОДОЛАННЯ КОНФЛІКТУ

Загострення не може бути нескінченним, адже такий розвиток подій

може призвести до непоправимих втрат, а то й до загибелі

конфліктуючих сторін. Розуміючи це, сторони на певному етапі

загострення починають шукати можливості для припинення боротьби.

    На цьому етапі реалізуються наступні  настрої, дії.

  Йде пошук варіантів виходу з кризового стану

  (корекція вимог до супротивника, вихід на певні контакти з

  супротивником та ін.).

  Аналізуються життєві реалії, які диктують необхідність зважити і

  свої сили та можливості подальшого протистояння і потенціал

  супротивника

   Зіставляються свої позиції із стабільними нормами, що панують у

   супільстві, для подолання конфронтації

      Щодо останнього етапу конфліктних ситуацій то існує

      чимало визначень, які по-різному тлумачать смисл та

      значення цього етапу.

Найбільш поширені такі:

                                             УСУНЕННЯ

                                             ЗАПОБІГАННЯ

                                             УПРАВЛІННЯ

                                             РОЗВ’ЯЗАННЯ

                                             ЛІКВІДАЦІЯ

     Ці поняття не є тотожніми, рівнозначними; кожне несе в собі певну, притаманну саме йому якість.

		УСУНЕННЯ  -це цілий процес визначення можливостей                          налагодження спілкування, домовленостей між                          сторонами, поступок один одному та ін.
		ЗАПОБІГАННЯ –це вживання заходів щодо недопущення                          взагалі конфлікту шляхом розв’язання                          назрілих проблем ще в зародковому стані
		УПРАВЛІННЯ –це виявлення можливостей пом’якшити                      конфлікт, знайти прийнятні для сторін варіанти                      подолання суперечностей.
		РОЗВ’ЯЗАННЯ –це коли на основі певних конкретних дій                     конфлікт йде на спад, завершується                     налагодженням стосунків конфліктуючих сторін
	ЛІКВІДАЦІЯ -коли, за згодою сторін, конфлікт знаходить повне                       вирішення, або припиняється в результаті                       придушення однієї зі сторін іншою                     сторін подавлення іншою

Всі ці поняття об’єднуються одним

                              узагальнюючим поняттям

                                   ПОДОЛАННЯ

 Існує чимало форм, методів вирішення конфліктів; серед них найбільш поширені такі:

	МЕТОДИ ВІДКЛАДАННЯ МЕТОДИ ПОСЕРЕДНИЦТВА МЕТОДИ ПЕРЕГОВОРІВ

Розглянемо сутність кожного.

Методи відкладання, як правило, використовуються на початковому,

передконфліктному етапі, коли наявні різні інтереси сторін ще не стали

протидіючими, хоча не виключено відкладання і на інших етапах.

Методи відкладання не є надійним забезпеченням вирішення конфлікту,

адже причини розбіжностей залишаються, з часом, у нових обставинах

конфлікт може спалахнути з новою силою

Методи посередництва використовуються на будь-якому етапі

конфліктної ситуації, але найбільший сенс мають на етапі загострення,

коли сторони конфлікта починають використовувати гострі,

агресивні засоби і керуватися емоціями.

    У ролі посередника виступають:

ОСОБА,

                            якій певна організація доручила війти в контакт з

                            конфліктуючими сторонами

УСТАНОВА,,

                              яка за родом своєї діяльності покликана розв’язувати

                              конфліктні ситуації (арбітраж)

ДЕРЖАВА,

                             яка має найбільше можливостей (закон, матеріальна

                               база, авторитет) для вирішення суперечок.

Корисність методів посередництва в тому, що вони дозволяють:

а) оперативно, за потреби втрутитись у конфлікт;

б) стати вище інтересів обох сторін, виявити об’єктивність:

в) займатись посередництвом і за згодою і без згоди сторін.

Методи переговорів можуть використовуватись на всіх етапах

конфлікту, причому їх використання залежить лише від сторін конфлікту,

хоча ініціатива почати переговори звичайно виходить від однієї

зі сторін.

Методи переговорів – найбільш результативні та надійні у порівнянні

з усіма іншими, адже переговори звичайно завершуються із врахуванням

інтересів обох сторін.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов