Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Правові аспекти змісту гласності
Содержание книги
- Поняття і завдання кримінального провадження.
- Стадії кримінального провадження України.
- Кримінально-процесуальні функції: загальна характеристика.
- Кримінально-процесуальна форма: поняття, ознаки, значення.
- Змагальність як засада кримінального провадження
- Засада публічності у кримінальному провадженні
- Засада диспозитивності у кримінальному провадженні
- Суть засади забезпечення розумних строків провадження та її значення для оперативності провадження і права особи на захист
- Правові аспекти змісту гласності
- Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- Органи досудового розслідування та оперативні підрозділи як суб’єкти кримінального провадження.
- Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх процесуальний статус.
- Права, Обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів.
- Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- Речові докази у кримінальному провадженні: Поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному провадженні: поняття, значення, структура та особливості оцінки.
- Привід та порядок його застосування.
- Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження.
- Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- Порядок застосування електронних засобів контролю
- Застава як запобіжний захід.
- Тримання під вартою як запобіжний захід. Продовження строку тримання під вартою.
- Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- Початок досудового розслідування.
- Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- Фіксація ходу та результатів слідчої дії
- Одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб: особливості мети та порядку проведення
- Підстави та процесуальний порядок проведення допиту у режимі відео конференції
- Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- Поняття, види та порядок проведення огляду.
- Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- Поняття, види та порядок проведення освідування.
- Поняття, підстави та порядок проведення експертизи
- Загальні положення проведення негласних (розшукових) дій.
- Негласні слідчі (розшукові) дії пов’язані із втручанням у приватне спілкування.
- Інші види негласних слідчих (розшукових) дій..
- Поняття і значення повідомлення про підозру.
- Порядок та умови зупинення ДР
- Підстави для закриття кримінального провадження.
- Звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності як одна з форм закінчення досудового розслідування.
- Підстави для звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- Поняття і значення підсудності.
а Сутність засади гласності і відкритості судового провадження полягає у забезпеченні можливості: 1) кожній повнолітній особі бути присутньою під час судового розгляду в залі судового засідання; 2) висвітлення в засобах масової інформації відомостей про хід і результати судового процесу, а також іншими способами повідомити населення про його перебіг (зовнішня гласність). Зокрема, представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час відкритого судового засідання (ч. 2 ст. 328 КПК).
Учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право: 1) одержати інформацію про хід і результати судового розгляду; 2) ознайомитися з прийнятими процесуальними рішеннями та отримати їх копії. Обмеження цих прав не допускається. Згідно з ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» кожен, хто не є стороною у справі, має право на вільний доступ до ухвалених судових рішень у порядку, встановленому законом. Сторони повинні бути в належній процесуальній формі своєчасно повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. При цьому ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді такої інформації, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до пп. 3-5 ст. 412 КПК здійснення судового провадження за відсутності представників сторін визнається істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і є підставою для зміни або скасування судового рішення (п. 3 ч. 1 ст. 409, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК).
Забезпечення гласності провадження у діяльності державних органів, що здійснюють його
Фактично те ж саме що і попереднєпитання
Вузьке і широке розуміння гласності
За сталою, в науці процесуального права, традицією розрізняють гласність у вузькому розумінні, яка стосується тільки осіб, які беруть участь у справі, і гласність у широкому розумінні (загальна гласність), яка стосується необмеженого кола осіб. З огляду на це пропонуємо такий зміст принципу гласності (публічності). Так, гласність у вузькому розумінні полягає в: а) відкритому режимі слухань; б) усній формі судового розгляду;. Гласність у широкому розумінні може бути зведена до: а) вільного доступу до зали судових засідань; б) права на розповсюдження інформації про суд; в) праві на фіксування ходу судового засідання; г) публікації судових рішень та права їхнього отримання. Саме ці елементи найповніше відображають сутність публічності.
Межі гласності
Кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:
якщо обвинуваченим є неповнолітній;
розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні на підставі пункту 3 частини другої цієї статті.
Кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з додержанням правил судочинства, передбачених цим Кодексом. На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження.
|