Особливості відмінювання іменників ІІ відміни чоловічого роду

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 19Следующая ⇒

При відмінюванні іменників ІІ відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми: у родовому відмінку іменники чоловічого роду мають закінчення –а (-я) та –у(-ю) залежно від лексичного значення.

Закiнчення –у(-ю) мають такi групи iменникiв чоловiчого роду:

- назви збiрних понять: колективу, ансамблю, батальйону;

- назви речовини, маси, матерiалу: меду, металу, кисню;

- назви почуттiв: гнiву, вiдчаю, жалю;

- назви установ, закладiв, органiзацiй: iнституту, деканату, факультету;

- назви процесiв, станiв, властивостей, ознак: руху, успiху, характеру;

- назви явищ природи: дощу, снiгу, вогню, вiтру;

- бiльшiсть слiв, що означають мiсце, простiр тощо: свiту, саду, майдану;

- деякi географiчнi назви: Уралу, Кавказу, Криму.

Закiнчення –а (-я) мають такi групи iменникiв чоловiчого роду:

- загальнi i власнi назви людей: лiкаря, промовця, Iвана,Руслана.

- назви речей, предметiв: комп’ютера, ксерокса, документа;

- назви мiр простору, довжини, ваги: метра, грама, гектара, але року, віку;

- назви днiв тижня: понедiлка, четверга;

- назви мiсяцiв: сiчня, листопада;

- науковi й технiчнi термiни iншомовного походження: ромба, квадрата, дiаметра;

- українськi термiни, коли вони утворенi за допомогою суфiксiв: вiдмiнка, числiвника, прикметника;

- деякi географiчнi назви: Харкова, Києва, Тернополя.

Практичні завдання для самоперевірки

Поставте іменники в родовой відмінок, поясніть вибір закінчення.

• Інститут, студент, світогляд, деканат, факультет, декан, унiверситет, депозит, вiвторок, кілометр, снiг, кисень, мед, квадрат, прийменник, трамвай, комп’ютер, курс, мільйон, інтер’єр, пошук, снігопад, берег, коридор, розвиток.

Зразок: інституту – закінчення -у- мають назви закладів, установ, організацій; студента – закінчення -а- мають загальні і власні назви людей; світогляду – абстрактна назва.

• Маршрут, студент, викладач, факультет, декан, деканат, iнститут, ректор, кисень, асфальт, мiкроб, тиждень, березень, гектар, вiк, унiверсам, грам, батальйон, героїзм, гiпноз, ювілей, чемпіонат, радіус, документ, рік, розвиток, внесок.

• Атом, вексель, дилер, ряд, товар, деканат, декан, ректорат, холод, колорит, закон, успiх, свiтогляд, простiр, листопад, рiк, катет, іменник, стиль, акцепт, документ, університет, факультет, метал, журнал, товариш, агент, час.

Питання 4

Прислiвники можуть писатися разом, окремо або через дефiс.

Разом пишемо прислiвники:

1) утворенi за допомогою прийменникiв вiд коротких прикметникiв: змолоду, сповна, спроста, звисока, допiзна;

2) утворенi вiд основ первинних прислiвникiв: назавжди, позавчора, повсюди;

3) утворенi сполученням прийменника з числiвником: утрьох, спершу, заодно, втричi;

4) першою частиною яких є префiкс ЩО-: щодня, щонайкраще;

5) з частками АБИ-,ДЕ-,-СЬ: абиколи, деколи, десь.

Окремо пишемо прислiвники:

1) утворенi вiд iменника з прийменником, компоненти яких зберiгають вiдносну самостiйнiсть значення: на щастя, без пуття, з розгону, пiд боком, по правдi, до вподоби;

2) у яких повторюються основи, роздiленi прийменниками: з боку на бiк, час вiд часу;

3) утворенi поєднанням iменника в називному вiдмiнку з iменником в орудному вiдмiнку: кiнець кiнцем, честь честю.

Через дефіс пишемо прислiвники:

1) утворенi вiд прикметникiв, числiвникiв, займенникiв за допомогою префiкса ПО-: по-українськи, по-козацьки, по-нашому,по-перше;

2) у яких повторюються основи: видимо-невидимо, з давнiх-давен;

3) якщо вони мають частки: БУДЬ-, НЕБУДЬ-, КАЗНА-, ХТОЗНА-: будь-коли, коли-небудь, казна-коли, хтозна-де.

Практичні завдання для самоперевірки

Запишіть слова згідно з правилами їх написання: разом, окремо, через дефіс. Письмово поясніть написання підкреслених слів.

В/останнє, на/довго, без/вісти, до/речі, до/речний, день/у/день, по/іншому, аби/хто, по/українськи, де/небудь, який/не/будь, по/перше, ні/в/якому, всього/на/всього, де/не/де, не/наче/б/то, на/багато, що/понеділка, до/побачення, як/раз, як/най/дешевше, до/пізна, на/нівець, по/одинці, на/самперед, по/нашому, віч/на/віч, пліч/о/пліч, сам/на/сам, в/поперек, до/тла.

Зразок:  по-українськи - через дефіс пишемо прислівники, утворенi вiд прикметникiв за допомогою префiкса по-; де-небудь – через дефіс пишемо прислівники з суфіксом –небудь.

• Не/начеб/то, на/жаль, по/козацькиЗ/рештою, на/завжди, все/ж/таки, тільки/но, з/ким/не/будь, що/суботи, як/най/серйозніше, де/який, коли/сь, ні/бито, в/плав, віч/на/віч, на/віки/вічні, чим/раз, на/добраніч, до/останку, на/двоє, по/російськи, по/твоєму, по/третє, в/третє, з/відси, не/начеб/то, що/разу, як/най/ліпше, що/сили, до/речі, до/нині, на/призволяще, о/пів/дні.

• Тільки/но, дарма/що, по/п’яте, по/німецьки, туди/сюди, аби/хто. Хтозна/що, де/небудь, на/багато, як/найменше, що/най/краще, на/різно, по/за/то/рік, з/легка, до/речі, на/жаль, по/тихеньку, в/вечері, до/вподоби, на/в/круги, ані/скільки, по/турецьки, казна/де, на/весні, з/боку/на/бік, по/серед, не/наче, ні/би/то, коли/сь, що/най/довше, як/раз, як/треба, по/хазяйськи, в/третє.

Увага! Культура мовлення

Економічний — економний

Економічний — 1) який стосується сукупності суспільно-ви­робничих відносин, господарського життя тощо: економічна криза, економічне життя, економічний журнал; 2) вигідний у господар­ському відношенні: економічний проект, економічний режим, еко­номічна технологія, економічне устаткування.

Економний — який ощадливо витрачає щось, сприяє економії тощо: економне витрачання коштів, бути економним.

Оснований — заснований

Оснований — який грунтується на чомусь, в основі якого ле­жить те, про що йдеться: оснований на праці, оснований на успіхах (питання на чому?).

Заснований — який кладе початок існуванню чогось, створює,
організовує щось: фонд, заснований президентом (питання ким?
де? коли?).                                           

Тактовний — тактичний

Тактовний — який володіє почуттям міри, такту: бути так­товним; тактовна людина, допомога; тактовне зауваження, ке­рівництво.

Тактичний — що стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здій­снення певної бойової операції: тактичний план, удар, успіх; так­тичні заходи, міркування, принципи.

Вникати — уникати

Вникати — намагатися зрозуміти сутність причини, явища, події тощо: вникати в суть справи (питання в що?).

Уникати — намагатися обминати проблеми, перешкоди, людей (сторонитися, цуратися): уникати зустрічей (питання кого? чого? що робити?)..

Позичати — запозичати

Позичати (позичити) — брати щось для тимчасового корис­тування, у борг: позичати гроші.

Запозичати (запозичувати) — переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням: запозичати добрі приклади.

Заняття №10

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману