Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Содержание книги
- Книга перша загальні положення
- Справедливість, добросовісність та розумність.
- Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.
- Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
- У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
- Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
- Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
- Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
- Стаття 17. Захист цивільних прав та інтересів Президентом
- Способи самозахисту мають відповідати змістові права, що порушене, характерові дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.
- Право на захист особа здійснює на свій розсуд.
- Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
- Фізична особа може мати кілька місць проживання.
- Самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.
- У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.
- Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття і 184 цього Кодексу).
- Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи фізичної особи, місце перебування якої було невідомим.
- Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.
- При здійсненні повноважень щодо управління майном управитель діє від свого імені в інтересах особи, яка є власником майна.
- Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності.
- При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.
- Поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
- Піклувальник зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
- Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання.
- Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір та порядок виплати встановлюються кабінетом міністрів України.
- Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
- Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
- Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.
- Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду.
- Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
- Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
- У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
- Місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
- Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
- Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
- Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
- Суд може змінити структуру управління установи, якщо це необхідно внаслідок зміни мети установи або з інших поважних причин.
- З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
- Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
- Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.
- За рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
- У першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
- Іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
- Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
- Призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи — учасника товариства, зокрема у зв'язку з її неплатоспроможністю;
- І. Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
- Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.
- Стаття 146. Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю
- Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.
- Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встанов лено договором або законом.
1. Одним із негативних наслідків протиправної поведінки правопорушника може бути заподіяння моральної шкоди. Інститут моральної шкоди з'явився у цивільному законодавстві України не так давно (на початку 90-х років XX ст.), оскільки протягом тривалого часу заперечувався радянською доктриною цивільного права.
Коментована стаття визначає загальне правило про можливість відшкодування завданої моральної шкоди у будь-якому випадку посягання на права учасника цивільного правовідношення. Це загальне правило не застосовується у тих випадках, коли обсяг цивільно-правової відповідальності чітко визначений і не включає можливості відшкодування моральної шкоди.
Право на відшкодування моральної шкоди у ряді випадків закріплене і гарантоване Конституцією України. Так, кожен має право на відшкодування моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації (ст. 32 Конституції України), незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56), постановлениям неправосудного рішення (ст. 62), актами і діями, що визнані неконституційними (ст. 152). Детальна регламентація підстав, умов, порядку та розмірів відшкодування моральної шкоди міститься в актах цивільного, трудового, земельного та іншого законодавства. Тому положення коментованої статті мають характер загальної норми щодо визначення поняття та змісту моральної шкоди.
Можливість відшкодування моральної шкоди передбачена окремими статтями ЦК (статті 39, 200,216,225-227,230-233, 276, 298,332,386, 393, 611, 700,
42
Стаття 23
1076, 1167, 1168, 1230, 1231). Аналогічні норми містяться і в інших актах законодавства, наприклад, статті 18, 49 та ін. СК, ст. 237і Кодексу законів про працю України, ст. 225 ГК, статті 3, 24 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ, статті 1, 33, 34 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ, ст. 49 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ, ст. 44 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. № 3792-ХИ, ст. 10 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р. № 93/96-ВР та ін.
2. Визначення поняття моральної шкоди закріплене у багатьох законодав
чих актах, що не сприяє уніфікованому розумінню цього поняття. Міститься
воно і у постанові ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування
моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. № 4. Коментована стат
тя не подає визначення поняття моральної шкоди, а лише наводить приблиз
ний перелік її прояву. Питанням відшкодування моральної шкоди у госпо
дарських правовідносинах присвячене роз'яснення Вищого арбітражного суду
України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшко
дуванням моральної шкоди» від 29 лютого 1996 р. № 02-5/95. Окремі положен
ня роз'яснюються Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004
р. у справі про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страху
вання.
Моральна шкода, як правило, супроводжує будь-яке порушення цивільного права чи охоронюваного законом інтересу. Тому інколи визнається, що факт заподіяння моральної шкоди не вимагає окремого доказування.
Предметом доказування, крім наявності самого факту завдання моральної шкоди, є її глибина, від якої залежить розмір та форма відшкодування.
Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Зважаючи на це будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Не містить законодавство й визначення способів обчислення її розміру. Коментованою статтею визначаються лише критерії, які впливають на її визначення.
3. Завдання майнової та моральної шкоди є підставою виникнення самостійних цивільних правовідносин (ст. 11 ЦК). Тому моральна шкода стягується із заподіювача незалежно від стягнення майнової шкоди. При цьому слід визначити, що в окремих випадках, коли у судовій практиці йдеться про моральну шкоду, фактично порушується питання про відшкодування саме майнової шкоди. Так, наприклад, фізичний біль слід відрізняти від поняття майнових витрат, пов'язаних з усуненням причин такого фізичного болю. Тобто витрати на проведення операції для усунення каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я не слід визнавати моральною шкодою, оскільки вони входять до загального поняття збитків, завданих порушенням цивільного права.
4. Коментована стаття встановлює загальну норму про одноактність стягнення моральної шкоди, що не виключає стягнення моральної шкоди частинами, якщо про це існує домовленість між сторонами. Підстави для застосування періодичності при стягненні завданої моральної шкоди можуть визначатися законом.
43
Розділ II ОСОБИ
Підрозділ 1 ФІЗИЧНА ОСОБА
Глава 4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ФІЗИЧНУ ОСОБУ
Стаття 24. Поняття фізичної особи
|
