Особливості форм підприємництва

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 105Следующая ⇒

Наскільки активно власник бізнесу може брати участь в управлінні

Як саме обрана організаційна форма буде впливатиме на перспек-тиви бізнесу?

Хоча багато з наведених питань не зовсім звичайні для ділових лю-дей в Україні, це дуже важливі практичні проблеми, які мусить вирі-шувати кожний з них.

Одноосібне володіння — це одна з найдавніших форм організації підприємництва, яка була розповсюджена в часи НЕП у нашій країні.

Це підприємство, власниками якого є одна особа або одна сім’я, які отримують весь доход (після відрахування всіх витрат і виплати пода-тків) і які несуть весь ризик від бізнесу. Як правило, власники такого підприємства одночасно є його активними менеджерами. Найближчим близьким аналогом цієї форми є діяльність, яка заснована на власній праці. У зв’язку з прийняттям закону про власність можливості для ви-користання такої форми розширюються.

Одноосібна форма — одна з найпростіших форм бізнесу, особливо в тому, що стосується його початку, функціонування і ліквідації. Од-ноосібна власність дуже розповсюджена в світі. Так, близько 80 % усіх підприємницьких організацій у США (15 млн) — це одноосібні під-приємства. Ця форма дуже розповсюджена в роздрібній торгівлі кон-сультаційному бізнесі, сфері харчування та багатьох інших видах по-слуг.

Переваги одноосібної форми підприємництва:

1. Простота в організації. Не потрібно розробляти статуту та інших юридичних документів. Для початку необхідно тільки отримати ліцен-зію або патент, якщо ваш бізнес довгостроковий. Єдина умова для дов-готривалого бізнесу — його легальність.

2. Повна самостійність, свобода та оперативність дій.

Ця форма передбачає максимальну свободу дій підприємця. У разі прийняття рішень йому не потрібно звертатися до ради директорів або ж добиватися згоди партнерів. Він сам розробляє політику своєї фірми. Ця форма підприємництва підходить людям з індивідуальними рисами.

3. Максимум спонукальних мотивів. Одноосібна форма власності забезпечує максимум спонукальних мотивів для зацікавленості в успі-ху бізнесу. Оскільки доходи надходять до єдиного власника підприєм-ства, він зацікавлений у кропіткій праці, старанному контролі над справами, у прийнятті рішень і максимальному розширенні ділових операцій.

4. Конфіденційність діяльності. В деяких видах бізнесу основний капітал фірми становлять спеціальні секретні формули і технологія ви-робничого процесу. Одноосібний вид власності значно більше, ніж ін-ші організаційні форми, дає змогу зберегти їх у таємниці від інших.

5. Низькі організаційні витрати. Організаційні витрати в цьому виді бізнесу дуже низькі. Наприклад, корпорація повинна оплачувати ви-трати юридичних служб при своєму формуванні, а також платити го-

норари за розробку статуту, інші організаційні підприємства; товарис-тва несуть витрати за оформлення юридичної згоди про своє створен-ня. Одноосібна форма не потребує таких витрат.

6. Гнучкість. Одноособовий підприємець має можливість бути мак-симально гнучким у веденні справ. Методи і способи можуть швидко змінюватися залежно від ситуації на ринку, умов конкуренції, смаків і запитів клієнтів, економічного положення в країні і та ін.

Недоліки бізнесу, заснованого на одноосібній власності:

1. Труднощі привертання великих капіталів. Серйозним недоліком цього виду бізнесу є труднощі в привертанні великих капіталів для по-чатку і розширення масштабних проектів або ділових операцій. Зви-чайно сумарний капітал, який вкладений у підприємстві одноосібним власником, складається з його власних коштів, коштів його друзів і родичів або кредитів банку. Хоча підприємець може мати хорошу кре-дитоспроможну репутацію, йому значно важче отримати дуже великий кредит. У цьому випадку немає ніяких можливостей для залучення ін-весторів зі своїм капіталом у його справу, як це можливо було б зроби-ти в корпорації або товаристві. З вигляду того, що рейтинг кредито-спроможності єдиновласника не дуже високий порівняно з великими фірмами, він повинен платити значно вищі відсотки за кредити. Якщо підприємство функціонує успішно, воно може бути розширено за до-помогою реінвестування частини або всього прибутку. Але якщо біз-нес йде успішно, одних прибутків фірми не досить; якщо єдиновлас-ник вирішив розширити свої ділові операції, він звичайно переходить до другої форми власності (товариства або корпорації).

2. Невизначеність термінів діяльності. Діяльність одноосібної фі-рми юридично закінчується зі смертю власника, його банкрутством, тюремним ув’язненням або психічним захворюванням, а саме — одно-осібні фірми прибуткові, доки активні їхні власники. З вигляду того, що термін життя такої фірми не визначений, інші бізнесмени звичайно не дуже охоче заключають довгострокові фінансові згоди з нею.

3. Необмежена відповідальність за борги. Це, з одного боку, пере-вага одноосібного виду підприємництва, тому що кредитори охоче да-ють гроші індивідуалам, чия приватна власність є гарантією оплати боргів у випадку банкрутства або невдачі в бізнесі. В той же час у ви-падку невдачі єдиновласний підприємець може втратити всі свої влас-ні заощадження і власність. Цей ризик відлякує багатьох людей від по-дібного виду бізнесу і підштовхує їх на припинення єдиноосібного підприємництва або перетворення його в інші форми з обмеженою відповідальністю.

4. Недолік спеціалізованого менеджменту. Звичайно, єдиноосібний підприємець виконує сам усі види менеджменту, частіше виступаючи в ролі генерального менеджера, менеджера з продажу, збуту і реклами, фінансиста, кадровика і постачальника. Однак лише деякі володіють

якостями, необхідними для такої професійної та ефективної діяльності. І як результат, одна або декілька ланок у ланцюжку ділових операцій опиняються слабкими зі всіма випливаючими звідси наслідками.

5. Функціональні недоліки. З вигляду труднощів отримання капіта-лу в одноосібних фірмах є проблеми оперативного характеру, напри-клад: невдале місце знаходження самої фірми, непідходяща споруда і обладнання; неможливість платити таку заробітну плату, яка привер-нула б найбільш працездатних, цілеспрямованих людей, неспромож-ність придбати товари для фірми в такій кількості, яка гарантувала б від проблем дефіциту в постачаннях.

Короткий огляд достоїнств та переваг одноосібного підприємницт-ва дає підставу думати, що ця організаційна форма має зміст тільки в тому випадку, якщо: а) для бізнесу не потрібно великих капіталів; б) фірма може керуватись однією особою або сім’єю; в) бізнес не охо-плює складну схему зв’язків; г) не має необхідності в приватних кон-тактах власника з великою кількістю людей з виробничих питань.

Якщо не всі ці умови уявні, то слід пошукати іншу форму організа-ції справи.

Одноособова форма підприємництва особливо прийнятна, коли бі-знес тільки починається, коли вкрай важлива гнучкість, оперативність, кропітка робота і постійна власна увага до справи.

Товариства

Є три основні види товариств: загальне (просте) з необмеженою відповідальністю, з обмеженою відповідальністю і договірне (повне або змішане).

Загальне (просте) товариство є асоціацією двох або великої кілько-сті людей як співвласників бізнесу з метою отримання прибутку.

Більшість товариств мають тільки двох або трьох членів, хоча об-межень для їхньої кількості немає. Члени товариств можуть погодити-ся ділити прибуток будь-яким обраним способом, але у випадку відсу-тності згоди вони змушені ділити його порівну. Не обов’язково, щоб усі партнери товариства вклали рівні частини в капітал. У деяких ви-падках капіталом партнера можуть бути досвід або професійні знання в якій-небудь сфері. Товариства, як і одноосібні форми, створюються, як правило, в роздрібній торгівлі, сільському господарстві, сфері по-слуг (наприклад, юридичні контори, консультації), фінансів, в області медицини, брокерської діяльності і т. п. Товариства не підходять для великих справ. У той же час елементи товариств використовуються при створенні різних ділових асоціацій із двох або декількох невели-ких корпорацій.

Головним для всіх товариств є згода між її членами. Вона може бу-ти усною, письмовою або у вигляді яких-небудь сумісних дій сторін. Віддають перевагу заключати згоди в письмовій формі для уникнення неправильних тлумачень і помилок; однак усна або яка-небудь інша

згода або договореність також має силу. Звичайно згоди включають такі пункти:

— назва фірми і прізвища всіх партнерів;

— вид бізнесу та місце діяльності;

— повноваження кожного партнера;

— тривалість згоди;

— сума коштів інвестованих кожним партнером;

— опис схеми розподілу прибутку і можливих втрат;

— спосіб, за допомогою якого кожний партнер отримає компен-сацію;

— обмежена сума коштів, яка може бути вилучена з капіталу това-риства одним із партнерів;

— заява про фінансові процедури, необхідні в товаристві;

— процедура прийняття нових партнерів;

— процедура ліквідації товариств;

— підписи під згодою.

Переваги загального товариства:

1. Фінансова сила. Порівняно з одноосібною формою підприємниц-тва товариства звичайно міцніше з фінансової сторони, тому що в біз-несі беруть участь декілька власників. А це дає змогу привертати знач-ні кошти. Крім цього, приватна власність та інші види приватного стану кожного партнера (якщо тільки обмежена відповідальність това-риств не зафіксована в згоді) можуть бути привернені для підвищення фінансової відповідальності асоціації.

2. Свобода та оперативність дії. З цієї сторони товариство мало відрізняється від одноособової форми. Два або декілька партнерів зви-чайно легко і швидко приймають управлінське рішення без контролю з боку вищих органів.

3. Допоміжні можливості в менеджменті. Одним із основних не-доліків одноосібної форми бізнесу є те, що підприємець повністю бере на себе всі менеджерські обов’язки, хоча до виконання деяких він аб-солютно не готовий. У товариствах, де часто збираються люди зі здіб-ностями і досвідом, які доповнюють один одного, менеджерські функ-ції можуть бути поділені. Наприклад, один партнер може бути експертом у фінансах і постачаннях, а інший — у маркетингу. Розпо-діл функцій партнерів у зв’язку з кваліфікацією і досвідом кожного допомагає створити більш ефективне підприємництво.

Соціально-психологічне оточення через невелику кількість партне-рів товариства — добра психологічна атмосфера як у відношенні з клі-єнтами та іншими бізнесменами, так і в колективі взагалі.

4. Простота в організації. Організувати товариство не на багато
складніше від одноосібного підприємства. Головне — наявність згоди
між партнерами. Юридична допомога в підготовці такої згоди бажана
але необов’язкова.

5. Власна зацікавленість. Товариства дають можливість зберегти такий самий високий ступінь зацікавленості, як і в одноосібній формі. Все, що вигідно для товариства, вигідно для кожного партнера.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?