Виробнича структура підприємства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 105Следующая ⇒

Підприємство може складатися з виробничих структурних під-розділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабора-торій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими докуме-нтами.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структу-ру, встановлює чисельність працівників і штатний розклад, а також має право створювати філії, представництва, відділення та інші ві-докремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого само-врядування в установленому законодавством порядку. Такі відо-кремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на підставі положення про них, затвердженого підприємством. Вони можуть відкривати рахунки в установах банків відповідно до зако-нодавства України.

Основним змістом діяльності кожного промислового підприємства є виробничий процес.

Виробничий процес — це сукупність взаємопов’язаних основних, допоміжних та обслуговуючих процесів, у результаті яких вихідні ма-теріали й напівфабрикати перетворюються на готову продукцію.

Виробничі процеси на підприємстві здійснюються у відповід-них підрозділах, склад яких характеризує виробничу структуру під-приємства.

Виробнича структура підприємства характеризує кількісне спів-відношення і розміри внутрішніх структурних підрозділів підприємст-ва, а також механізм їхнього взаємозв’язку.

Схему виробничої структури машинобудівного підприємства пока-зано на рис. 1.6.

Види виробничих структур:

— цехова (головним виробничим підрозділом підприємства є цех — адміністративне відокремлена частина підприємства, в якій ви-конується комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціа-лізації);

— безцехова (основою побудови є виробнича дільниця);

— корпусна (основним підрозділом є корпус — об’єднання одно-типних цехів);

— комбінатська (на підприємствах, де здійснюються багатостадій-ні процеси виробництва).

**

—>

Структура залежить від характеру продукції, яку виробляє підпри-ємство, рівня спеціалізації і кооперування з іншими підприємствами, технологічного процесу, виробничих потужностей тощо. Як правило, підприємство має основні цехи, в яких безпосередньо виготовляють продукцію, і допоміжні цехи та служби, що обслуговують та забезпе-чують безперервну роботу основних цехів.

Спеціалізовані підприємства мають просту виробничу структуру, а універсальні — складну. На невеликих за обсягом продукції підприєм-ствах, як правило, існує безцехова структура, а на великих підприємст-вах доцільними є укрупнені цехи. Виробнича структура сільськогос-подарських підприємств має окремі внутрішньогосподарські під-розділи: відділки, ферми, бригади.

Таким чином, виробнича структура є формою організації вироб-ничого процесу підприємства. Виробничі процеси, за допомогою яких предмети праці перетворюються на готовий продукт, є основними й утворюють основне виробництво. Матеріальними об’єктами виробни-чої структури підприємств є цехи, дільниці, лабораторії. У них вироб-ляється, проходить технічний контроль і випробовується кінцева про-дукція, комплектуючі вироби, матеріали і напівфабрикати, запчастини, перетворюються види енергії.

Виробничі процеси, які забезпечують умови для ритмічного функ-ціонування основного виробництва, називаються допоміжними і в комплексі утворюють допоміжне виробництво. Головна функція цих об’єктів полягає у всебічному обслуговуванні та ритмічному забезпе-ченні основного виробництва інструментом, енергією, паливом, ремо-нтом обладнання, транспортуванням вантажів та ін. Слід підкреслити, що виробнича структура кожного окремого підприємства має свою специфіку, бо вона визначається передусім характером поділу праці між суб’єктами його підрозділів.

Провідне місце у виробничій структурі належить цеху. Цех є основ-ною виробничою одиницею, відокремленою ланкою, в якій реалізуються виробничі процеси. Тип цеху визначається характером виробництва. Є чотири типи цехів: основні, допоміжні, побічні, підсобні. Основними називаються цехи, де виробляється спеціалізована продукція для даного підприємства. Основні цехи поділяються на заготівельні, обробні, склада-льні. До заготівельних цехів відносять ливарні (сірого, ковкого чавуну, кольорового, стального, фасонного, точного литва), ковальсько-пресу-вальні та ін. До обробних цехів належать, зокрема, механообробні, дере-вообробні, термічні, гальванічні, лакофарбові, до складальних — цехи складання виробів, їх фарбування, комплектації запчастинами тощо.

Допоміжні цехи забезпечують виробництво всім необхідним для нормального функціонування підприємства. Є такі види допоміжних цехів: інструментальні, енергетичні, тепло- та паросилові, модельні, ремонтні, транспортні, санітарно-технічні.

Побічні цехи забезпечують перероблення відходів основного виро-бництва.

Підсобні цехи виробляють тару для пакування продукції, друкують інструкції щодо її використання тощо.

Крім названих, майже на кожному заводі є цехи, служби і відділи, які обслуговують комунальне, культурно-побутове, житлове та інше господарство.

Чільне місце у структурі підприємств займають склади, очисні споруди, комунікації: електромережі, газопроводи, опалення, вентиля-ційне обладнання, дорожня інфраструктура.

У виробничій структурі підприємства важливу роль виконують конструкторські й технологічні підрозділи. Тут розробляються нові вироби, новітні технології для одержання цієї продукції, проводяться експериментальні та дослідно-конструкторські роботи.

До складу цехів входять основні й допоміжні виробничі дільниці. Дільниця — це найменша адміністративно-виробнича ланка, в якій колектив працівників виконує однотипні технологічні роботи з вироб-ництва однотипного продукту.

Кожна виробнича дільниця складається з сукупних робочих місць. Сукупне робоче місце складається з індивідуальних робочих місць. Робоче місце оснащується необхідними засобами праці відповідно до характеру його спеціалізації. Оснащення та розташування робочого місця на виробничій площі повинні забезпечувати високу продуктив-ність праці, гарантувати безпеку роботи, відповідати фізіологічним, естетичним та санітарно-гігієнічним нормам.

Виробнича структура колективних аграрних господарств склада-ється з окремих внутрішньогосподарських підрозділів, частина яких виробляє основну продукцію: відділки, ферми, бригади. Інші підрозді-ли мають обслуговуючий або підсобний характер: ремонтні майстерні, електростанції, автопарки, перероблювальні підприємства.

Залежно від характеру спеціалізації виробництва розрізняють ви-робничу структуру предметну, технологічну та предметно-техноло-гічну. Предметна виробнича структура має певний ступінь замкну-тості. Щодо автомобільного заводу, то це цехи з виробництва двигунів, шасі, кузовів та інших вузлів. Предметна структура підприємства ви-значає послідовність використання засобів праці у технологічному процесі, застосування високопродуктивного обладнання, інструментів, штампів тощо.

Технологічна виробнича структура визначає чітку технологічну ві-докремленість. У кожному підрозділі здійснюються однорідні технологіч-ні процеси з виробництва різного кінцевого продукту. Наприклад, взуттєві і швейні підприємства, ливарні, механічні цехи машинобудівних заводів. Ця структура спрощує управління цехом, дає змогу маневрувати розмі-щенням людей, полегшує перехід з однієї номенклатури виробів на іншу.

Предметно-технологічна виробнича структура характеризує на-явність на одному й тому самому підприємстві основних цехів, які ор-ганізовані за предметним та технологічним принципом. Наприклад, за-готівельні цехи організовуються за технологічним принципом (ливарні сірого чавуну, ливарні ковкого чавуну, ковальсько-пресові), а оброб-лювальні та складальні — за предметним принципом. Ця виробнича структура переважає у машинобудуванні, взуттєвій, швейній, меблевій галузях промисловості.

У ринковій економіці, перехід до якої здійснює Україна, підприєм-ства вільні у виборі тієї чи іншої організаційної структури. Головне — домогтися ефективної праці відповідного структурного підрозділу.

На виробничу структуру підприємства впливає ряд факторів. Голо-вні з них:

— галузева належність, номенклатура продукції, її техніко-економічні особливості, використані ресурси;

— тип виробництва, рівень спеціалізації і кооперування;

— структура засобів праці, технології;

— ступінь складності конструкції і технологічність продукції;

— організація обслуговування обладнання, його ремонт і модерні-зація;

— мобільність виробничого процесу, тобто його спроможність оперативно переходити на випуск нової продукції;

— характер відтворювального процесу в підрозділах підприємства.
Ці фактори визначають специфіку виробничої структури підприєм-

ства в різних галузях. Ринкові умови господарювання потребують пе-редусім нової виробничої структури, відтворення фондів підприємст-ва. Основні шляхи вдосконалення виробничої структури підприємства:

1. Визначення оптимальної величини підприємства. Оптимальна
величина підприємства — це така його величина, яка за даного рівня
розвитку техніки та технології, а також конкретних умов місцезнахо-
дження і навколишнього середовища забезпечує виробництво і реалі-
зацію продукції з мінімальними витратами.

На оптимізацію величини підприємства впливають різні чинники, що визначають технічні та економіко-організаційні умови роботи під-приємства, а також сприяють підвищенню його ефективності. До цих чинників належать: а) продуктивність і потужність наявних засобів праці; б) прогресивність технологічного процесу; в) поєднання вироб-ничих процесів; г) методи організації виробничого процесу.

2. Поглиблення спеціалізації основного виробництва. Ступінь удо-
сконалення виробничої структури залежить від вибору форми спеціа-
лізації виробничих ланок. Ці форми мають відповідати типу і масшта-
бу виробництва і бути єдиними для однакових економічних умов.
Іншими словами, удосконалюючи структуру підприємства, необхідно
використовувати одні й ті самі критерії у виборі форм спеціалізації це-

хів та дільниць, економічно обґрунтовувати створення кожного нового структурного підрозділу.

3. Розширення кооперації з обслуговування виробництва. Ефектив-
на робота основного виробництва потребує чіткого й безперебійного
його обслуговування — ремонту основних фондів, забезпечення ін-
струментом, енергією, іншими видами послуг. Завданням підприємст-
ва є виробництво кінцевої продукції, а тому основне виробництво має
переважати не тільки за часткою виготовленої продукції, а й за кількі-
стю працівників, засобів праці.

Підвищення частки обслуговування при технологічному вдоскона-ленні і високому рівні технізації основного виробництва пов’язане зі збільшенням різних видів допоміжних і обслуговувальних підрозділів. Водночас абсолютна кількість допоміжних і обслуговувальних праців-ників повинна зменшуватись під впливом удосконалення рівня органі-зації виробництва і підвищення кваліфікації працюючих.

4. Забезпечення високої якості продукції і послуг підприємства.

5. Організація аналітичної роботи різних лабораторій: аналіз ефективності використання сировини і матеріалів; контрольно-вимірювальна діяльність; перевірка інструментів, приладів, устатку-вання; випробування комплектних виробів; аналіз причин поломок, простоїв.

6. Забезпечення якості функціонування систем кругообігу й обо-роту фондів. Необхідний аналіз «витрат з утримання та експлуатації устаткування в цеху», а також «загальноцехових витрат».

Отже, механізм дії ринку визначається структурою економіки в ці-лому і підприємств зокрема.

Питання для закріплення матеріалу і самостійної роботи

1. Яке місце в економічній системі сучасного суспільства займає підпри-ємство?

2. Назвіть основні документи, що регулюють діяльність підприємства.

3. Дайте визначення підприємству згідно з Господарським кодексом України.

4. Види та організаційні форми підприємств.

5. Класифікація підприємств за різними ознаками.

6. Назвіть переваги господарських товариств.

7. Основні переваги та недоліки акціонерного товариства.

8. Переваги і недоліки функціонування об’єднань підприємств в Україні.

9. Охарактеризуйте основні функціональні підрозділи великого підприєм-ства.

10. Що розуміють під виробничою структурою підприємства?

11. Види виробничої структури підприємства.

12. Охарактеризуйте можливі шляхи вдосконалення виробничої структури підприємства.

ТЕМА

■fffSFh

ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Питання для теоретичної підготовки

2.1. Соціально-економічна природа бізнесу.

2.2. Підприємництво як сучасна форма господарю вання.

2.3. Організаційні форми підприємницької діяльності.

2.4. Основні форми комерційних підприємств в економічно розвинутих країнах.

Ключові терміни і поняття

.Бізнес.Виробничі фонди

.Підприємництво. Валовий прибуток

. Колективна власність. Показник рентабельності

. Одноособове володіння. Венчурний бізнес

. Товариство. Франчайза

.Корпорація. Комерційне підприємництво

.Оподаткування. Товарна біржа

. Статут корпорацій. Фондова біржа

. Консалтинг

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов