Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тектологія Олександра БогдановаСодержание книги
Поиск на нашем сайте Олександр Олександрович Богданов (справжнє прізвище – Малиновський, 1873-1928) – один із найяскравіших представників російської революційної інтелігенції початку XX ст. Він займався різними справами, поєднуючи в собі революційний порив та енци-клопедичність знань – філософією, економікою, медициною; будував з більшовиками пролетарську культуру і люто сперечався з Леніним і його вірними послідовниками про шляхи побудови пролетарської держави. Навіть його загибель у 1928 г. – свідоцтво характеру: О. Богданов помер, ставлячи на собі експерименти на створеній ним самим же станції переливання крові (на цю «ділянку» його фактично заслали більшовики, не знаючи, що, власне, робити з видатним пролетарським дисидентом). О. Богданов увійшов в історію філософії та соціальної думки як творець емпіріомонізма – течії, близької до філософії Е. Маха, в
Горлачук В. В., Яненкова І. Г. Економіка підприємства
Соціологія Еміля Дюркгейма Еміль Дюркгейм (Emil Durkheim, 1858-1917) – французький соціолог-позитивіст, один із творців сучасної соціологічної теорії. У своїй праці «Суспільний поділ праці» (1893) Дюркгейм розглядав еволюцію суспільства як результат поглибленого поділу праці, що має моральний характер у силу органічної залежності індивідів один від одного. Поділ праці розглядався Дюркгеймом як один із найважливіших чинників переходу суспільства від аграрного до індустріального, в якому, власне, і зародилися сучасні промислові організації. Дюркгейм також досліджував поняття спеціалізації та ієрархії, пов’язані з поділом праці. Дюркгейм запропонував також розділяти формальні і неформальні аспекти організації, і з цього підходу фактично виросло те, що пізніше назвали «школою людських відносин» і соціотехнічним підходом. Сучасна організаційна теорія також приділяє величезну увагу питанням організаційної культури, основні компоненти якої (у нинішньому розумінні) вивчав Дюркгейм. Він увів поняття «механічної» солідарності, характерної для менш розвинених суспільств і припускаючої поглинанням індивіда групою, і «органічної» солідарності, що виникає завдяки розподілу праці. Людина в процесі поділу праці усвідомлює свою залежність від суспільства і тому знаходить ряд моральних якостей, що дозволяють йому працювати не лише на своє благо, але і на благо інших людей. До цих якостей він відносив те, що зараз розглядається як найважливіші компоненти корпоративної культури: лояльність, ідеали, свідомість. Дюркгейм вважав, що професійні корпорації і організації покликані виконувати не лише виробничі, але і морально-культурні функції, виробляти та упроваджувати в життя нові форми, які регулювали б відносини між людьми і сприяли розвитку особистості. Соціологія Еміля Дюркгейма є основою структурно-функціонального аналізу, який пізніше розвивали такі відомі дослідники соціальних організацій як Т. Парсонс і Р. Мертон. Теорія бюрократії Макса Вебера Макс Вебер (Max Weber, 1884-1920) – найбільша фігура в німецькій і світовій гуманітарно-соціальній думці XX ст. Впродовж тривалого часу концепції Вебера вважалися найбільш серйозною альтернативою марксизму. Саме Вебер вперше звернув увагу на організацію, як на оптимальний спосіб отримання дешевого і масового продукту, незалежно від існуючого в даному суспільстві характеру власності на засоби виробництва. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ДО ТЕМИ 8 «ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА» Питання для обговорення: 1. Охарактеризуйте систему планів підприємств. 2. Визначте принципи фінансового планування. 3. Зробіть класифікацію методів планування. 4. Які фактори впливають на вибір методу планування? 5. Визначте поняття, зміст і структуру бізнес-плану. Тести 8 1. Яку назву має процес визначення цілей, які підприємство а) планування; б) контроль; в) мотивація. 2. Що належить до принципів фінансового планування? а) наукова обґрунтованість; б) єдність фінансових планів; в) усі відповідні є вірними. 3. Що належить до першого етапу планування? а) аналіз стратегічних проблем; б) прогноз майбутніх результатів діяльності; в) визначення завдань. 4. Який метод планування базується на врахуванні ринкових умов а) метод планування; б) ресурсний метод; в) цільовий метод. 5. Який метод використовується для визначення фактичних а) спробно-статистичний метод; б) ресурсний метод; в) цільовий метод. Горлачук В. В., Яненкова І. Г. Економіка підприємства
6. За яким методом планові показники розраховуються на основі а) спробно-статистичний метод; б) нормативний метод; в) цільовий метод. 7. Який метод являє собою побудову моделей взаємозв’язків між а) спробно-статистичний метод; б) матричний метод; в) цільовий метод. 8. За яким методом планові значення показників визначають на а) спробно-статистичний метод; б) матричний метод; в) чинниковий метод. 9. За яким критерієм методи планування поділяються на ресурсний а) вихідна позиція для розробки плану; б) принципи визначення планових показників; в) спосіб розрахунку планових показників.
- теорії та концепції менеджменту, підходи якх представлено Фредеріком Тейлором, Анрі Файолем і Честером Барнардом; - загальнометодологічні наукові та керівні теорії (підходи), найважливіші з яких (в плані впливу на теорію організації) -системний підхід та організаційний гуманізм. Політекономія Адама Сміта Адам Сміт (Adam Smith, 1723-1790) - найвидніший представник англійської політекономічної школи, якого вважають поряд з Д. Рікардо та У. Петті засновником сучасної політекономії. На працях А. Сміта засновано багато сучасних соціально-економічних концепцій. Головним джерелом теорії організації вважається праця А. Сміта «Дослідження про природу та причини багатства народів», видана в 1776 р. А. Сміт вперше зробив науково-теоретичне обґрунтування праці як економічного, а частково і соціального явища, увівши поняття « поділ праці » в систему інших економічних категорій. Описуючи з точки зору поділу праці організацію шпилькової фабрики, А. Сміт фактично сформулював основні принципи розвиненої промислової структури, які визначили розвиток індустрії на століття вперед. Поняття «поділ праці» виступає в ролі одного з базисних принципів організації, і є ключовим при розгляді таких проблем організаційної теорії, як організаційна структура, організаційна динаміка, механізми координації та ін. У Сміта зустрічаються важливі думки про розумову та фізичну працю, а також про працю взагалі. В працях А. Сміта вперше з’являється поняття « економічної людини » - члена організаційної системи, який реалізує себе в процесі виробництва та розподілу продуктів цього виробництва.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 333; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.008 с.) |