Організаційне навчання 23. 3. 1. Системній підхід

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 25 из 80Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Ідея організаційного навчання як одного з динамічних організаційних процесів витікає з огляду на підприємство як відкриту самокеровану систему. Починаючи з 60-х рр. XX ст. погляди на підприємство, як на систему, що самокорегується за допомогою зворотнього зв’язку, розвивалися і удосконалювалися.

Але в останні п’ятнадцять-двадцять років підприємства зіткнулися з тим, що традиційні процеси організаційного навчання рутинним технологіям і операціям перестали задовольняти потреби підприємств. На усвідомленні цього факту виникли два напрямки, по різному розглядаючи процеси організаційного навчання.

У першому напрямі, що розвиває системно-кібернетичний підхід і пов’язаному з роботами Кріса Арджіріса і Дональда Шена навчання розглядається як дворівневий процес. Перший рівень – навчання, що забезпечує пошук допущених помилок і підтримку стабільного курсу підприємства. Це аналог простого механізму зворотного зв’язку. Другий рівень навчання – це навчання вмінню вчитися.

Значний вплив на розвиток системного підходу зробили праці чилійських біологів-системників Умберто Матурані і Франциско Варелі та німецького фахівця у сфері соціальних систем Никласа Люмана. Вони ввели поняття аутопойезиса – сукупності процесів, за допомогою яких система самовідтворює свої компоненти, підтримуючи таким чином свою самовідповідність.

Аутопойезис – процес, що забезпечує заміну елементів системи, перебудову структури, адаптацію до зовнішніх умов, налагодження і відтворення комунікацій. Особливо яскраво аутопойетичні процеси

2. Очевидною характеристикою будь-якого підприємства є:

а) поділ праці;

б) наявність заробітної плати;

в) їх безліч;

г) такої характеристики не існує.

3. Який вид поділу праці існує?

а) діагональний; б) матричний;

в) вертикальний; г) поверхневий.

4. Як називається процес визначення мети діяльності, передбачення
майбутнього розвитку та поєднання колективних (індивідуальних)
завдань для одержання очікуваного загального результату?

а) трансформація; б) організація;

в) мотивація; г) планування.

5. Як називається процес формування структури системи,
розподіл завдань, повноважень і відповідальності між працівниками
фірми для досягнення загальної мети її діяльності?

а) трансформація; б) організація;

в) мотивація; г) планування.

6. Як називається причина, що спонукає членів трудового
колективу до спільних погоджених дій, аби забезпечити досягнення
поставленої мети?

а) трансформація; б) організація;

в) мотивація; г) планування;

7. Як називаються способи впливу на окремих працівників і
трудові колективи в цілому, що необхідні для досягнення цілей
фірми (підприємства, організації)?

а) методи управління; б) засоби управління;

в) організація управління; г) засоби примусу.

8. Як називається метод управління, за яким реалізуются матеріальні
інтереси участі людини у виробничих процесах (будь-якій іншій
діяльності) через використання товарно-грошових відносин?

а) соціально-психологічний; б) економічний;
в) організаційний; г) планово-фінансовий.

9. Яку назву має метод управління, за якого реалізують мотиви
соціальної поведінки людини?

а) соціально-психологічний; б) економічний;
в) організаційний; г) планово-фінансовий.

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

10. Яку назву має метод управління, що базується на мотивах
примусового характеру?

а) соціально-психологічний; б) економічний;
в) організаційний; г) планово-фінансовий.

11. Скільки існує зв’язків елементів системи управління?
а) 3; б) 4;

в) 5; г) 2.

12. Скільки типів організаційних структур можуть бути застосовані
на практиці?

а) 3; б) 4;

в) 5; г) 2.

13. Яку назву має структура, між елементами якої існують
лише одноканальні взаємодії?

а) лінійно-функціональна організаційна структура управління;

б) функціонально організаційна структура;

в) лінійна організаційна структура;

г) дивізіональна організаційна структура управління.

14. Яку назву має структура, що базується на поглибленні поділу
управлінської праці?

а) лінійно-функціональна організаційна структура управління;

б) функціонально-організаційна структура;

в) лінійна організаційна структура;

г) дивізіональна організаційна структура управління.

15. Яку назву має структура, що спирається на розподіл повно-
важень та відповідальності за функціями управління і прийняття
рішень по вертикалі?

а) лінійно-функціональна організаційна структура управління;

б) функціонально-організаційна структура;

в) лінійна організаційна структура;

г) дивізіональна організаційна структура управління.

Л. Грейнер описує організаційне зростання і розвиток як еволюційну зміну певних періодів – стадій: підприємницька, колективістська, делегування, формалізації і співпраця.

На кожній стадії діяльність підприємства фокусується на якомусь конкретному аспекті; і завершується кожна стадія кризою, що несе загрозу виживанню підприємства. Якщо підприємство справляється з кризою успішно, то воно вступає в наступну стадію. У табл. 23 представлена характеристика стадій розвитку підприємств і опис криз, які їх чекають.

Таблиця 23

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману