Тема 12 моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 14Следующая ⇒

Контрольні запитання одиничного вибору відповідей

1. Моніторинг за визначенням МОП – це:

а) система планування та впровадження певної політики в життя, а також визначення ефективності її на практиці;

б) система послідовного збору даних про явище, процес, що описується за допомогою показників з метою оперативної діагностики стану об’єкта, його дослідження та оцінки в динаміці;

в) система постійного або періодичного перегляду виконання певної програми з метою оцінки поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій та розробки рекомендацій для їх усунення.

2. Моніторинг ґрунтується на вирішенні 3 основних груп завдань:

а) методичних, наукових, інформаційних;

б) економічних, інформаційних, методичних;

в) соціальних, економічних, інформаційних;

г) соціальних, інформаційних, наукових.

3. Методичні задачі моніторингу:

а)забезпечення достовірною, науковою, об’єктивною інформацією, користувачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів;

б) відслідковування і аналіз конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства;

в) розробка наукових основ, структури та системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію.

4. Наукові завдання моніторингу:

а) розробка наукових основ, структури та системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію;

б) забезпечення достовірною, науковою, об’єктивною інформацією, користувачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів;

в) відслідковування і аналіз конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства.

5. Інформаційні завдання моніторингу полягають в:

а) відслідковуванні та аналізі конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства;

б)забезпеченні достовірною, науковою, об’єктивною інформацією, користувачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів;

в) розробці наукових основ, структури та системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію.

6. Проведення соціально-трудового моніторингу дає змогу:

а) оцінити ефективність діяльності та рівень рентабельності підприємств і організацій, сприяти покращенню соціально-психологічного клімату в трудовому колективі;

б) оцінити повноту та ефективність реалізації законодавчих актів з питань соціально-трудової політики, сприяти прийняттю оптимальних рішень на різних рівнях управління;

в) визначити та оцінити рейтинг підприємств і організацій щодо дотримання норм охорони праці, санітарно-гігієнічних умов праці.

7. Адміністративна статистика – це:

а) дослідження у вигляді опитування населення з високою мірою регулярності – раз на рік, на півроку, чи на квартал;

б) аналіз соціальних явищ за допомогою соціологічних методів, які дають змогу систематизувати факти про процеси, відносини, взаємозв’язки, залежності;

в) стандартизовані дані статистичної звітності підприємств та організацій, державної служби зайнятості та ін. суб’єктів економічної діяльності, органів державного управління;

г) обстеження, які дають змогу отримати інформацію про трудову діяльність з погляду виробничих процесів.

8. Вибіркові обстеження домогосподарств – це:

а) аналіз соціальних явищ за допомогою соціологічних методів, які дають змогу систематизувати факти про процеси, відносини, взаємозв’язки, залежності;

б) обстеження, які дають змогу отримати інформацію про трудову діяльність з погляду виробничих процесів.

в) дослідження у вигляді опитування населення з високою мірою регулярності – раз на рік, на півроку, чи на квартал;

г) стандартизовані дані статистичної звітності підприємств та організацій,

державної служби зайнятості та ін. суб’єктів економічної діяльності, органів державного управління.

9. Вибіркові обстеження підприємств – це:

а) обстеження, які дають змогу отримати інформацію про трудову діяльність з погляду виробничих процесів;

б) дослідження у вигляді опитування населення з високою мірою регулярності – раз на рік, на півроку, чи на квартал;

в) аналіз соціальних явищ за допомогою соціологічних методів, які дають змогу систематизувати факти про процеси, відносини, взаємозв’язки, залежності;

г) стандартизовані дані статистичної звітності підприємств та організацій, державної служби зайнятості та ін. суб’єктів економічної діяльності, органів державного управління.

10. Соціологічні обстеження – це:

а) стандартизовані дані статистичної звітності підприємств та організацій, державної служби зайнятості та ін. суб’єктів економічної діяльності, органів державного управління;

б) аналіз соціальних явищ за допомогою соціологічних методів, які дають змогу систематизувати факти про процеси, відносини, взаємозв’язки, залежності;

в) обстеження, які дають змогу отримати інформацію про трудову діяльність з погляду виробничих процесів;

г) дослідження у вигляді опитування населення з високою мірою регулярності – раз на рік, на півроку, чи на квартал.

11. Опитування – це:

а) найпоширеніший метод соціологічного дослідження, що полягає в отриманні відповіді на конкретні питання;

б) метод соціологічного дослідження, сутність якого полягає в спостереженні за поведінкою суб’єкта опитування;

в) найменш поширений метод соціологічного дослідження, який полягає в тому, що опитуваний дає свою оцінку конкретним явищам, процесам чи ситуаціям.

12. Координацію статистичної інформації в Україні здійснює:

а) Управління статистики праці;

б) Державний комітет статистики;

в) Верховна Рада України;

г) Міністерство праці і соціальної політики;

д) Кабінет Міністрів України.

13. Статистичною базою для встановлення прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів є:

а) дані, отримані в результаті вибіркового обстеження підприємств;

б) дані адміністративної статистики;

в) дані, отримані в результаті соціологічних досліджень;

г) дані, отримані в результаті обстеження бюджету сімей.

14. Моніторинг соціально-трудової сфери можна проводити на:

а) державному рівні;

б) регіональному рівні;

в) рівні окремих підприємств і організацій;

г) усі відповіді вірні.

15. Чи можливо за допомогою моніторингу соціально-трудової сфери виявити диференціацію між регіонами країни у рівні соціально-трудового розвитку:

а) так;

б) ні.

16. Чи здійснюється в регіонах самостійний моніторинг соціально-трудової сфери:

а) так;

б) ні.

17. Чи є вірним твердження: «Моніторинг соціально-трудової сфери в Україні є важливим і необхідним інструментом розробки та здійснення програм соціально-економічного розвитку на перспективу, вдосконалення соціально-трудових відносин»:

а) ні;

б) так.

18. Моніторинг соціально-трудової сфери – це:

а) система постійного перегляду програми розвитку соціально-трудової сфери, виявлення в ній негативних тенденцій та розробка рекомендацій для їх усунення;

б) система впровадження соціально-трудової політики в життя, оцінка та визначення її ефективності;

в) комплексна державна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.

19. Основною метою соціологічних досліджень у сфері праці є:

а) вивчення стану та розвитку соціально-трудових відносин і соціальних процесів у сфері праці;

б) підвищення ефективності трудової діяльності при забезпеченні розвитку працівників;

в) задоволення потреб працівників;

г) формування сприятливого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі.

20. Специфіка досліджень проблем трудової організації полягає в тому, що:

а) дослідження дає змогу приймати управлінські рішення;

б) застосовані методи доповнюють один одного;

в) застосовані методи дозволяють отримати оновлену інформацію;

г) при дослідженні використовуються спеціальні соціологічні методи;

д) усі відповіді вірні.

Контрольні запитання множинного вибору відповідей

21. Основні принципи, на яких ґрунтується моніторинг:

а) уніфікованості;

б) системності;

в) єдності;

г) всебічності;

д) комплексності;

е) тотожності.

22. Основні джерела моніторингу про зайнятість та соціально-трудові відносини – це:

а) адміністративна статистика;

б) вибіркові обстеження та опитування працівників підприємств;

в) вибіркові обстеження домогосподарств;

г) переписи населення;

д) опитування керівників підприємств;

е) вибіркові обстеження та перепис підприємств;

є) соціологічні обстеження.

23. Види опитувань поділяються на:

а) спостереження;

б) анкетування;

в) інтерв’ю;

г) експертне опитування;

д) експеримент.

24. Координацію діяльності органів державної влади, установ і організацій, що забезпечують ведення моніторингу соціально-трудової сфери здійснюють:

а) Міністерство праці та соціальної політики;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Верховна Рада України;

г) Державний комітет статистики.

25. Для збору інформації використовують наступні методи:

а) опитування;

б) обробка даних;

в) спостереження;

г) аналіз документів;

д) аналіз статистичних даних;

е) експеримент.

26. Проведення моніторингу соціально-трудової сфери дає змогу:

а) оцінити повноту і ефективність реалізації законодавчих актів з питань соціально-трудової політики;

б) оцінити ефективність соціально-економічної політики в сфері праці;

в) сприяти прийняттю оптимальних рішень на різних рівнях управління;

г) оцінити ефективність статистичних і соціологічних показників, які характеризують стан соціально-трудової сфери.

27. Вкажіть функції соціологічних досліджень:

а) інформаційно-досліджувальна;

б) організаційна;

в) організаційно-впроваджувальна;

г) пропагандистська;

д) методична;

е) соціальна.

28. Соціологічне дослідження включає наступні етапи:

а) визначення методів збору інформації;

б) аналіз інформації, написання звіту з рекомендаціями;

в) формування програми дослідження;

г) вивчення та аналіз плану дослідження;

д) збір та обробка інформації.

29. Соціологічне дослідження вирішує такі завдання:

а) розробка методичних рекомендацій, інструкцій;

б) вдосконалення системи управління організацією, вивчення змісту і умов праці;

в) створення банку оновленої інформації;

г) підвищення рівня стабільності трудового колективу;

д) розвиток системи адаптації, підвищення трудової активності.

30. Об’єкт соціологічного дослідження повинен бути:

а) чітко визначений;

б) систематизований;

в) обмежений часовими періодами;

г) кількісно визначений;

д) описаний в системі чинників.

31. Предметом соціологічного дослідження можуть бути:

а) взаємовідносини в колективі;

б) сторони об’єкта, які необхідно вивчити;

в) плинність кадрів;

г) фактори, мотиви руху кадрів;

д) методи управління.

32. Гіпотези соціологічного дослідження класифікуються:

а) залежно від вірогідності наукових положень;

б) залежно від відношення до цілей дослідження;

в) залежно від змісту припущення;

г) залежно від обґрунтованості.

33. При розробці програми соціологічного дослідження застосовують такі процедури:

а) перевірка вірогідності дослідження;

б) інтерпретація понять;

в) визначення основних ознак об’єкта;

г) операціоналізація понять;

д) встановлення порядку кількісного вимірювання показників.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов