Метицилін-резистентний золотистий стафілокок (МРЗС)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 46Следующая ⇒

- При первинному виділенні в мокроті/мазку мокротиння, ми намагаємося провести ерадикацію, оскільки є дані, що показують, що МРЗС негативно впливає на функцію легень. Ми проводимо лікування протягом 3 місяців двома пероральними препаратами, зазвичай рифампіцином з фузидієвою кислотою або триметопримом. Остерігайтеся гепатотоксичності.

- Профілактику флуклоксациліном або ко-амоксиклавом потрібно зупинити у пацієнтів з МРЗС, до тих пір, поки не проведена успішна ерадикація МРЗС.

- Також можна розглянути застосування небулізованного ванкоміцину.

- Ванкоміцин і тейкопланін є внутрішньовенними препаратами, активними щодо МРЗС. Тейкопланін не вимагає визначення рівнів в крові і є кращим вибором.

- Рішення для лікування хронічної інфекції МРЗС є клінічним, заснованим на ознаках, симптомах і дослідженнях, і має відповідати внутрішньолікарняній політиці з приводу інфекції.

- Розгляньте можливість використання лінезоліду (див. нижче), який доступний в пероральній та внутрішньовенній формі, у разі коли традиційні препарати не працюють (рішення приймає консультант).

- Перевірте діючу процедуру лікарні в інтернеті; також дотримуйтесь протоколів зі знезараження поверхні.

Лінезолід. Це оксазолідинон для перорального або внутрішньовенного введення. Біодоступність пероральної форми становить 100%, тому внутрішньовенне введення потрібно рідко. МРЗС і S. aureus можуть погано піддаватися лікуванню першою лінією препаратов. Препарат може призвести до патологічних змін крові, тому протягом усього лікування необхідно щотижня проводити загальний аналіз крові. Також в даний час повідомлялося про випадки невропатії зорового нерва при курсах лікування понад 28 днів. Таким чином, лікування лінезолідом слід починати тільки за погодженням з консультантом. Спочатку ми будемо прагнути до 2-тижневих курсів. Офтальмологічний огляд обов'язковий для пацієнтів, що проходять тривалий (4 тижні або більше) або повторний курси і повинен повторюватися кожні два місяці. По можливості, попередьте пацієнтів, щоб вони негайно повідомляли про будь-які візуальні зміни, незалежно від тривалості лікування.

Комплекс Burkholderia cepacia

Комплекс Burkholderia cepacia складається з 9 усталених геномних видів, так званих геномоварів: B. cepacia, B. multivorans, B. cenocepacia, B. vietnamiensis, B. stabilis, B. ambifaria, B. dolosa, B. anthina, and B. pyrrocinia; recently B. pseudomultivorans були описані як нові види. Хоча раніше геномовари відзначалися номерами, зараз бажано користуватися вказаними назвами (наприклад, геномовар 3 - це В. cenocepacia), і тільки перший з цих видів має бути переданий як В. cepacia. Для виявлення культури потрібно специфічне, селективне середовище, необхідно докласти зусиль для виявлення всіх штамів на молекулярному рівні; помилкова ідентифікація є поширеним явищем. Повідомлялося про епідемічні захворювання з декількома видами, захворюваність знизилася завдяки широкому розповсюдженню суворої сегрегації і заходів щодо контролю над перехресними інфекціями. Звіти підтвердили, що деякі штами забезпечують несприятливий прогноз (наприклад, B. multivorans, B. cenocepacia і B. dolosa) і B. cenocepacia - критерій виключення для багатьох програм трансплантації через явну шкоду для виживання після операції.

- Попросіть лабораторію відправити штам для типування. Місцевий діагноз може бути неправильним, тому що необхідна дійсно досвідчена, спеціалізована лабораторія з МВ, щоб типувати незвичайні мікроорганізми. Це характерно і для будь-яких інших незвичайних і рідкісних мікроорганізмів.

- Пацієнти, інфіковані B. cepacia, не відвідують звичайну клініку МВ, тепер їх приймають у клініках кожну другу п'ятницю місяця, по парних місяцях (лютий/квітень/червень/серпень/жовтень/грудень). Якщо пацієнти перебувають у стаціонарі, їх поміщають в ізолятор на весь термін госпіталізації.

- Ерадикація: вимагає обговорення з консультантом. Ми намагаємося провести ерадикацію первинного виділення внутрішньовенними антибіотиками, вибір буде залежати від чутливості і може включати меропенем, тиментин, темоцілін.

- Хронічна супресивна терапія: оскільки комплекс бактерій B. cepacia однаково стійкий до колістину, вибір буде між небулізованим цефтазидимом, меропенемом, тобраміцином, азтреонамом або темоциліном. Може бути розглянута тривала пероральна терапія, що включає доксициклін.

- Ми можемо також розглянути лікування пероральним триметопримом або ко-тримоксазолом при незначних симптомах у хронічно інфікованого пацієнта.

Коментар робочої групи

Станом на 01.04.2016 лікарський засіб з міжнародною непатентованою назвою темоцилін в Україні не зареєстровано.

 

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться:

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров