Групування сільських районів полтавської області за рівнем рентабельності реалізації сільськогосподарської продукції (в середньому за 2007–2009 рр. )

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 30Следующая ⇒

Джерело: дані статистичної звітності підприємств, власні розрахунки.

– рентабельність понад 17 %;

– рентабельність від 5–17 %;

– рентабельність до 5 %.

Рис. 2.2. Групування сільських районів Полтавської області за рівнем рентабельності
реалізації сільськогосподарської продукції (в середньому за 2007–2009 рр.)

Джерело: дані статистичної звітності підприємств, власні розрахунки.

Визначаючи вплив рентабельності реалізації сільськогос­подарської продукції на обсяги запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів райони Полтавської області, доцільно розпо­ділити на три групи:

- I група – з рентабельністю до 5 % (до неї належать Лох­вицький, Лубенський, Кременчуцький, Пирятинський, Полтав­ський та Чорнухинський райони);

- II група – з рентабельністю від 5 % до 17 % (до неї належать Гадяцький, Глобинський, Гребінківський, Диканський, Зінківський, Карлівський, Кобеляцький, Машівський, Мирго­родський, Новосанжарський, Оржицький, Семенівський, Хо­рольський райони);

- III група – з рентабельністю понад 17 % (до даної групи належать Великобагачанський, Козельщанський, Котелевський, Решетилівський, Чутівський, Шишацький, райони).

Згідно з даними табл. 2.17 у ІІІ групі районів Полтавської області рентабельність на 33,4 відсоткових пункти вища, ніж у І групі. У сільськогосподарських підприємствах районів, що зна­ходяться у ІІІ групі, порівняно з І групою, обсяг запасів із розрахунку на 1 000 грн валової продукції вищий на 24,7 %.

Зріс також обсяг запасів із розрахунку на 1 га сільськогос­подарських угідь та на 1 га ріллі відповідно у 1,5 разу; обсяг оборотних коштів із розрахунку на 1 грн запасів скоротився на 4,6 %, обсяг запасів із розрахунку на 1 грн прибутку зріс, оскільки в І групі взагалі був збиток, обсяг запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів зріс на 5,3 %, збільшився також обсяг прибутку із розрахунку на 1 оборот запасів. Отже, у сільськогос­подарських підприємствах з вищою рентабельністю − нижчий обсяг оборотних коштів із розрахунку на 1 грн запасів.

Вплив обсягів запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів на віддачу від вкладених у запаси коштів за показником обсягів прибутку із розрахунку на 1 грн запасів сільськогос­подарських підприємств районів Полтавської області подано в табл. 2.18 та рис. 2. 3.

Таблиця 2.18

Групування сільських районів Полтавської області за обсягами запасів із розрахунку на 1 грн оборотних
коштів (в середньому за 2007–2009 рр.)

Джерело: дані статистичної звітності підприємств, власні розрахунки.

– обсяг запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів понад 0,7 грн;

– обсяг запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів від 0,5 грн до 0,7 грн;

– обсяг запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів до 0,5 грн.

Рис. 2.3. Групування районів Полтавської області за обсягами запасів із
розрахунку на 1 грн оборотних коштів (в середньому за 2007–2009 рр.)

Джерело: дані статистичної звітності підприємств, власні розрахунки.

Визначаючи вплив обсягів запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів на віддачу від вкладених у запаси коштів за показником обсягів прибутку із розрахунку на 1 грн запасів, розподілимо райони Полтавської області на три групи:

- І група – з обсягами запасів із розрахунку на 1 грн обо­ротних коштів до 0,5 грн (до неї входять Глобинський, Козель­щинський, Лохвицький, Машівський, Полтавський, Семенів­ський райони);

- ІІ група – з обсягами запасів із розрахунку на 1 грн обо­ротних коштів від 0,5 грн до 0,7 грн (до неї входять Гадяцький, Гребінківський, Диканськиий, Карлівський, Кобеляцький, Кре­менчуцький, Новосанжарський, Оржицький, Пирятинський, Ре­шетилівський, Хорольський, Чутівський, Шишацький райони);

- ІІІ група – з обсягами запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів понад 0,7 грн (до даної групи входять Вели­кобагачанський, Зіньківський, Котелевський, Лубенський, Мир­городський, Чорнухинський райони).

Аналіз даних табл. 2.18 вказує на те, що в ІІІ групі районів Полтавської області обсяг запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів вищий, ніж у І групі районів, на 82,9 %, що вказує на більшу завантаженість оборотних коштів запасами, а отже, і зниження їх ліквідності. У районах ІІІ групи, порівняно з районами І групи, обсяг запасів із розрахунку на 1 000 грн ва­лової продукції зріс на 8,8 %, обсяг виручки, що припадає на 1 грн запасів, скоротився на 30,8 %, обсяг прибутку, що при­падає на 1 грн запасів, збільшився у 2 рази, обсяг оборотних коштів, що припадає на 1 грн запасів, скоротився на 54,2 %. Зріс також обсяг прибутку із розрахунку на 1 оборот запасів – у 1,6 рази, тривалість обороту запасів зросла на 44,9 %. Отже, можна зробити висновок, що ті райони, що мають вищу заван­таженість оборотних коштів запасами, мають вищі показники обсягу прибутків із розрахунку на 1 грн запасів.

Аналіз взаємозв’язку між обсягами запасів із розрахунку на 1 га ріллі та віддачі від вкладених в запаси коштів сільсько­господарських підприємств Полтавської області наведено в табл. 2.19.

Аналіз даних табл. 2.19 дає змогу дійти висновку, що зі збіль­шенням обсягів запасів із розрахунку на 1 га ріллі в підпри­ємствах ІІІ групи, порівняно з І групою, спостерігається зрос­тання тривалості одного обороту запасів у 1,9 рази (на 103 дні), зменшення виручки від реалізації із розрахунку на 1 грн запасів на 51,5 %, а сума отриманого прибутку із розрахунку на 1 грн запасів збільшилась, оскільки в першій групі взагалі був збиток. Отже, проведені дослідження свідчать: зростання запасозабез­печеності, тобто обсягу запасів із розрахунку на 1 га ріллі, призводить до зниження ефективності використання запасів за показниками обсягів виручки від реалізації із розрахунку на 1 грн запасів та зростання ефективності управління запасами за показником обсягів прибутку із розрахунку на 1 грн запасів.

Таблиця 2.19

Групування сільськогосподарських підприємств Полтавської області за обсягами запасів із розрахунку
на 1 га ріллі (в середньому за 2007–2009 рр.)

Продовж. табл. 2.19

Джерело: дані статистичної звітності підприємств, власні розрахунки.

Визначення впливу факторів на рентабельність запасів в досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Полтав­ської області, здійснено з допомогою трифакторного диспер­сійного комплексу залежності рентабельності запасів від тривалості операційного циклу, коефіцієнту покриття запасів власними оборотними коштами та коефіцієнту нерівномірності надходження запасів для 50 сільськогосподарських підприємств Полтавської області (в середньому за 2007–2009 рр.)

Параметри комплексу:

V – рентабельність запасів, %;

А – тривалість операційного циклу, днів;

В – коефіцієт покриття запасів власними оборотними коштами;

С – коефіцієнт нерівномірності надходження запасів.

Досліджувану сукупність спочатку розділено на дві групи: із тривалістю операційного циклу до 250 () та понад 250 (). У кожній групі було виділено по дві групи: за коефіцієнтом покриття запасів власними оборотними коштами: до 70 % () понад 70 % (). Далі кожна з підгруп розділена ще на дві групи: за коефіціентом нерівномірності надходження запасів до 1 () та понад 1 () (табл. 2.20).

Розрахунок загальної, факторної та залишкової дисперсії проведено за наступними формулами:

(2.15)

(2.16)

(2.17)

де – загальна дисперсія;

V – результативна ознака;

n – чисельність вибірки;

– факторна дисперсія

– залишкова дисперсія [114].

Внаслідок перетворень результатів статистичного
групування знайдено загальну (), факторну () та за­лишкову () дисперсії: .

Ступінь впливу факторних ознак на результативну дослі­джується за допомогою співвідношення складових дисперсій ( ) до загальної ():

(2.18)

де – ступінь впливу досліджуваних факторів на зміну результативної ознаки [114].

Ступінь впливу на результативну ознаку неврахованих факторів:

(2.19)

де – ступінь впливу суми інших неврахованих факторів на зміну результативної ознаки [114].

Ступінь впливу операційного циклу, коефіцієнту покриття запасів власними оборотними коштами та коефіцієнта нерівно­мірності надходження запасів на результативну ознаку – рента­бельність – становить: .

Ступінь впливу неврахованих факторів становить: .

Ступінь відмінності за всіма факторами визначимо за наступними формулами:

(2.20)

(2.21)

(2.22)

(2.23)

(2.24)

де n – число вибірки;

– ступінь відмінності за всіма факторами;

– ступінь відмінності за фактором А;

– ступінь відмінності за фактором В;

– ступінь відмінності за фактором С;

– квадрат середньої арифметичної, що розраховано для всього комплексу;

– сума квадратів часткових середніх арифметичних по всіх групах і по всіх факторах;

– сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора А;

– сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора В;

– сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора С;

– число груп по кожному з факторів [114].

Ступінь відмінності за всіма факторами становить: .

Розрахунок ступеня вільності середніх арифметичних для об’єднаних факторів визначимо наступним чином:

(2.25)

(2.26)

(2.27)

(2.28)

де – ступінь вільності середніх арифметичних для об’єднаних факторів;

– сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора А і В;

– сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора В і С;

– сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора А і С;

– сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора А, В і С;

– число груп по кожному з факторів [114].

Проведеними розрахунками встановлено, що .

Ступінь вільності середніх арифметичних для об’єднаних факторів становить .

Аналогічно розрахуємо окремі дисперсії для інших сполу­чень факторів: .

Поправочний коефіцієнт розраховується за формулою:

(2.29)

Встановлено, що

Обчислені виправлені дисперсії наведені в табл. 2.21, , дана таблиця містить також розрахункові показники впливу факторів та їх поєднань .

Ступінь впливу факторних ознак на результативну дослі­джується за допомогою співвідношення складових дисперсій ( ) до загальної ():

(2.30)

де – ступінь впливу досліджуваних факторів на зміну результативної ознаки [114].

Ступінь впливу на результативну ознаку неврахованих факторів:

(2.31)

де – ступінь впливу суми інших неврахованих факторів на зміну результативної ознаки [114].

З метою встановлення вірогідністі впливу факторів на результативну ознаку розраховано девіати:

(2.32)

(2.33)

де – девіата факторної ознаки;

– девіата неврахованих факторів [114].

Критерієм вірогідності впливу факторних ознак на резуль­тативну є критерій Фішера, розрахований за формулою:

(2.34)

де – критерій вірогідності впливу факторних ознак на результативну [114].

Одержані критерії вірогідності порівнюємо з його таблич­ними значеннями при порогах ймовірності 0,95 та 0,99.

Рентабельність запасів одержана під впливом факторів трива­лість операційного циклу, коефіцієту покриття запасів власними оборотними коштами та коефіцієнту нерівномірності надхо­дження запасів становить:

.

Проведені розрахунки вказують (табл. 2.21), що ступінь впливу операційного циклу, коефіцієнта покриття запасів власними обо­ротними коштами та коефіцієнта нерівномірності надходження запасів на результативну ознаку – рентабельність запасів – стано­вить 79 %, а сума неврахованих факторів – 21 %. У багатофактор­ному дисперсійному аналізі дисперсія спільної дії врахованих факторів розподіляється на дисперсії окремих факторів та їх сполучень.

Встановлено, що ступінь впливу фактора А (тривалості опера­ційного циклу) у варіації результативної ознаки становить 39 %, фактора В (коефіцієнту покриття запасів власними оборотними коштами) – 24 % коливання показника рентабельності запасів, фактора С (коефіцієнту нерівномірності надходження запасів) – 11 %. Частка впливу на рентабельність запасів взаємодії факторів: А і В – 175,68 %; А і С – 3 %; В і С – 1 %; А, В, С – 0,4 %.

Таблиця 2.20

Розрахунок трифакторного дисперсійного комплексу для 50 сільськогосподарських
підприємств Полтавської області (в середньому за 2007–2009 рр.)

Групи та підгрупи за факторами	V	Ni
La	Lb	Lc
А1 – до 250 днів	В1 – до 70 %	С1 – до 1	1,82; 3, 68; 7,29; 10,75; 12, 41; 16,61; 17, 94		70,5	4 970,25	710,04	937,31	10,07	101,43
С2 – понад 1	24,46; 14,83; 2,17; 19,25; 22,33		83,04	6 895,64	1 379,13	1 692,12	16,61	275,83
В2 – понад 70 %	С1 – до 1	23,93; 25,1; 40,03; 27,84; 26,76; 35,95; 48,9; 39,12		267,63	71 625,82	8 953,23	5 588,62	33,45	1 119,15
С2 – понад 1	18,62; 35,39; 45,14; 45,23; 73,55		217,93	47 493,48	9 498,70	11 092,13	43,59	1 899,74
А2 – понад 250 днів	В1 – до 70 %	С1 – до 1	8,96; 40,04; 40,15; 45,52; 47,55		182,22	33 204,13	6 640,83	7 628,58	36,44	1 328,17
С2 – понад 1	41,21; 47,95; 48,45; 48,94; 69,71; 68,45		324,71	105 436,58	17 572,76	18 284,88	54,12	2 928,79
В2 – понад 70 %	С1 – до 1	46,37; 48,42; 49,22; 50,38; 51,29; 58,08; 59,85; 65,19		428,8	183 869,44	22 983,68	23 291,14	53,6	2 872,96
С2 – понад 1	49,86; 62,89; 81,18; 84,68; 102,69; 147,8		529,1	279 946,81	46 657,8	52 592,14	88,18	7 776,3
Сума					2 103,93	–	114 396,2	121 106,9	–	18 302,37

Умовні позначення: L_a – тривалість операційного циклу; L_b – коефіцієнт покриття запасів власними оборотними коштами;
L_c – коефіцієнт нерівномірності надходження запасів; V – рентабельність запасів, %; N_i – кількість підприємств; – сума варіант досліджуваного комплексу; – квадрат суми варіант досліджуваного комплексу; – сума часток від ділення квадратів сум варіант; – сума квадратів варіант досліджуваного комплексу; – середнє арифметичне; – сума квадратів середніх арифметичних [114].

Джерело: розраховано з урахуванням [114].

Таблиця 2.21

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов