Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розуміння сутності спрямованості та екологічної спрямованості особистості.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Особистість – це найвищий ступінь духовного розвитку людини, що являє собою стійку сукупність соціально вагомих якостей, які характеризують індивіда як унікальну суб'єктивність, здатну освоювати і змінювати світ. Інакше кажучі, кожна особистість це людина, але не кожна людина є особистістю. Спрямованість особистості – це стійка психічна властивість у якому висловлюється деякі потреби, мотиви, установки і мета життя і діяльності, в якому наочним чином може виявлятися сукупність особистих інтересів. Спрямованість особистості формується шляхом виховання. Вона включає ієрархічно пов'язані між собою форми: - потяг – найпростіша біологічна форма спрямованості; - бажання –усвідомлена потреба і потяг до чогось певного; - прагнення – це бажання при включенні вольового компонента; - інтерес – пізнавальна форма спрямованості на певний предмет; - схильність – це інтерес при включенні вольового компонента; - ідеал – предметна мета, конкретизована в образі чи уявленні; - світогляд – це система філософських, етичних, естетичних, природничо-наукових та інших поглядів на навколишній світ; - переконання – вища форма спрямованості, яка розуміється як система мотивів особистості, які спонукають її чинити відповідно до своїх поглядів, принципів, світогляду. Як відзначалося вище, мотиви можуть бути усвідомлюваними і неусвідомлюваними. У спрямованості особистості провідна роль належить усвідомлюваним мотивам. Потребнісно-мотиваційна сфера лише частково характеризує спрямованість особистості, є фундаментом, на якому формуються життєві цілі особистості. Слід розрізняти цілі діяльності і життєві цілі. Протягом життя людина виконує велику кількість діяльностей, реалізуючи в кожній з них певну мету. Життєва мета виступає інтегратором окремих цілей, пов'язаних з певними діяльностями. Реалізація окремих цілей є разом з тим окремою реалізацією загальної життєвої мети особистості. З життєвими цілями пов'язаний і рівень домагань особистості. У життєвих цілях виявляється усвідомлена „концепція власного майбутнього". Усвідомлення особистістю не тільки мети, але й реальності її здійснення розглядається як перспектива особистості. Особиста спрямованість створюється переважанням мотивів власного благополуччя, прагненням до особистого першості, престижу. Така людина найчастіше буває, зайнятий самим собою, своїми почуттями і переживаннями і мало реагує, на потреби оточуючих його людей: ігнорує інтереси співробітників або роботу, яку повинен виконувати. У роботі бачить, перш за все, можливість задовольнити свої претензії незалежно від інтересів інших співробітників. Спрямованість на взаємні дії має місце тоді, коли вчинки людини визначається потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі, навчанні. Така людина виявляє інтерес до спільної діяльності, хоча може і не сприяти успішному виконанню завдання, нерідко його дії навіть ускладнюють виконання групової задачі і його фактична допомога може бути мінімальною. Ділова спрямованість відображає переважання мотивів породжуваних самою діяльністю, захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими навичками і вміннями. Зазвичай така людина прагне до співпраці і домагається найбільшої продуктивності групи, а тому намагається довести точку зору, яку вважає корисною для виконання поставленого завдання Встановлено що особи з спрямованістю на себе мають такі риси характеру: - більше зайняті собою і своїми почуттями, проблемами роблять необгрунтовані і поспішні висновки і припущення про інших людей, також ведуть себе в дискусіях намагаються нав'язати свою волю групі навколишні в їх присутності не почуваються вільно Люди зі спрямованістю на взаємні дії: - уникають прямого вирішення проблеми; - поступаються тиску групи; - не висловлюють оригінальних ідей і не легко зрозуміти, що така людина хоче висловити; - не приймають на себе керівництво, коли мова йде про вибір завдань; Люди з діловою спрямованістю: - допомагають окремим членам групи висловлювати свої думки; - підтримують групу, щоб вона досягла поставленої мети; - легко і доступно викладають свої думки та міркування; - беруть в свої руки керівництво, коли мова йде про вибір завдання; - не ухиляються від безпосереднього вирішення проблеми; Особистість людини є інтегральною цілісністю біогенних, соціогенних і психогенних елементів. Біологічна основа особистості охоплює нервову систему, систему залоз, процеси обміну речовин (голод, спрага, статевий імпульс) статеві відмінності, анатомічні особливості, процеси дозрівання і розвитку організму. Соціальне "вимір" особистості обумовлюється впливом культури і структури спільнот, в яких людина була вихована і в яких він бере участь. В основі особистості лежить її структура - зв'язок і взаємодія щодо стійких компонентів (сторін) особи: здібностей, темпераменту, характеру, вольових якостей, емоцій і мотивації. Практично ніхто з дослідників не заперечує проти того, що провідним компонентом структури особистості, її системоутворюючим властивістю (ознакою, якістю) є спрямованість. Спрямованість надає організуючий вплив не тільки на компоненти структури особистості (наприклад, на небажані риси темпераменту), і на психічні стани (наприклад, подолання негативних психічних станів за допомогою позитивно домінуючої мотивації) і пізнавальні, емоційні, вольові психічні процеси (зокрема, висока мотивація у розвитку процесів мислення має не менше значення, ніж здібності). Спрямованість разом з домінуючими мотивами має і інші форми протікання: ціннісні орієнтації, прихильності, симпатії (антипатії), смаки, схильності та ін. Вона проявляється не тільки в різних формах, але і в різних сферах життєдіяльності людини. Спрямованість особистості характеризується рівнем зрілості, широтою, інтенсивністю, стійкістю і дієвістю. За даними Санкт-Петербурзьких психологів, на початку 90-х років минулого століття в країні різко знизилася цінність освіти, як можливість матеріально забезпечити себе в майбутньому. В кінці 90-х років, освіта знову ввійшло в систему цінностей. Останнім часом студенти поєднують роботу з навчанням, тобто підробляють.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 216; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.196 (0.007 с.) |