Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Системний підхід у літературознавствіСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Системний підхід – методологічний напрям у літературознвастві, в основі якого лежить уявлення про літературно-художній твір як системно-організваний об’єкт, як цілісність. Цілісність літературно-художнього твору – інтегральна якість довершеного літературно-художнього твору, елементи якого взаємодіють між собою за принципом органічних систем: набувають естетично самодостанього сенсу тільки в констексті цілого. Системотвірні чинники цілісності літературно-художнього твору: 1) художня ідея; 2) художній результат; 3) творча мета. Процес продукування цілісності літературно-художнього твору має таку схему: виникає задум письменника як творче осяяння (художня ідея), через пафос він утілюється в елементи твору (художній результат), творча мета коригує цей процес із погляду естетичної доцільності і забезпечує функціональну наповненість цілого. Показником цілісності літературно-художнього твору є відчуття гармонійності його частин, що підкреслює “оптимальну організацію” твору і є критерієм художності.
Типи цілісності літературно-художнього твору:
1) монолітна (заснована на канонічності жанру й автологічності образів); 2) мозаїчна (допускає варіанти бачення тексту, оскільки модернізує форму й містить металогічну образність); 3) калейдоскопічна (художньо-варіативна, визначається активністю реципієнта, який сам конструює цілісність). Монолітно-цілісний літературно-художній твір – закрита система, мозаїчно-цілісний – відкрита, калейдоскопічно-цілісний – закрита-відкрита-незавершена (віртуальна) система. Уже у 20-их рр. ХХ ст. ОПОЯЗ (Ю.Тинянов, В.Жирмунський, В.Шкловський, Б.Ейхенбаум та ін.) виробили теорію системотвірних категорій літературно-художнього твору як цілісності: 1) прийом – далі неподільна одиниця форми, здатна до виконання певної художньої функції (“виражальний засіб”): тропи, засоби творення сюжету тощо; 2) група прийомів (компонент, субсистема) – структурний рівень (ряд) твору: мовний, сюжетний, композиційний, ритмічний, характеротвірний тощо; 3) функція – відношення елементів форми (прийомів, компонентів) до художнього цілого, їх “місія” (художня, конструктивна, ін.), естетична роль у творі; 4) домінанта – превалююча група системотвірних факторів; 5) детермінанта – об’єктивна (залежна від творчої мети) зумовленість застосування домінант, компонентів, елементів; 6) ієрархія – підпорядкованість менш складних елементів, прийомів, компонентів більш складним (компонент→твір→творчість→літературний напрям (течія)→літературна епоха); 7) установка – організуючі функції детермінант; 8) художня система – структурована єдність усіх компонетів, елементів, здатних взаємодіяти між собою, виконувати певні естетичні функції, забезпечуючи цілісність і функціональність твору. Методологія системного аналізу літературно-художнього твору:
1) визначення прийомів; 2) визначення компонентів, із яких складається об’єкт; 3) виявлення закономірно функціонуючих зв’язків між компонентами (зв’язками зумовлюється специфічна якість об’єкта); 4) визначення групи системотвірних факторів (домінант); 5) вивчення їх організуючих функцій, детермінованості. Системний підхід діє як на рівні конкретного твору, так і в літературному процесі – на рівні епохи, періоду, напряму, національної літератури, зональної літератури, регіональної літератури.
Лекція Б ТЕОРІЯ ЖАНРУ
План
1.Проблема генеричного структурування літератури, основні поняття, їх співвіднесеність. 2.Лірика як літературний рід: види, жанрові різновиди. 3.Епос як літературний рід, види, жанрові різновиди. 4.Драма як літературний рід, видм, жанрові різновиди. 5.Суміжні і проміжні зміст оформи.
Література
1.Галич О., Назарець В., Васильєв Є.Теорія літератури. – К.,2001. – С.251 – 341. 2.Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.ІІ: Генезис та генерика літератури /Укл. Г.Білик, О.Орлова, Н.Хоменко. – Полтава, 2002. 3.Ткаченко А.Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К.,2003. – С.55 – 137. 4.Тимофеев Л.Основы теории литературы. – М.,1976. – С.343 – 392. 5.Хализев В.Теория литературы. – М.,1998. – С.294 – 344.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 344; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.196 (0.009 с.) |