Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Райони складаються з сіл, селищ, міст районного значення.
Содержание книги
- Становлення місцевого самоврядування супроводжується бурхливим розвитком законодавства в цій галузі, багатогранно локальною нормотворчістю і ратифікацією відповідних міжна родно-правових актів.
- Реалізація муніципального права, його подальший розвиток вдосконалення залежить значною мірою від розвитку відповідно галузі науки та навчальної дисципліни.
- За формою місцеве самоврядування — це волевиявлення територіальних громад, що здійснюється шляхом виборів, референдумів та в інших формах, або через утворювані ними Органи.
- Основним видом джерел муніципального права є, звичайно, закони про місцеве самоврядування — загальний і спеціальні (територіальні або галузеві).
- Виборчої комісії, комунальних підприємств, установ і організацій тощо.
- Підставами виникнення, зміни та припинення муніципально-правових відносин, як і інших правовідносин, є юридичні факти, які поділяються на дії та події.
- В роботах вчених цього періоду підкреслювалося, що відносна самостійність органів самоврядної одиниці відрізняється лише ступенем своєї залежності від інших циклів адміністративних установ.
- І управління суттєвою часткою державних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення» (п. 1 ст. 3).
- Місцеве самоврядування і вертикаль виконавчої влади
- Місцеве самоврядування і територіальна автономія
- Поняття територіальної громади
- Найважливішим компонентом правового (конституційного) статусу територіальних колективів виступають притаманні їм функції.
- Шими суб'єктами місцевої влади відповідно до принципів місце-
- Загалом ці функції мають служити формуванню матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.
- Форми діяльності територіальних громад
- Представницькими органами територіальних громад згідно з Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», є відповідні місцеві ради.
- До категорії сільських населених пунктів належать села, до міських — селища і міста.
- Райони складаються з сіл, селищ, міст районного значення.
- Не мають права голосу на місцевих виборах громадяни, яких визнано судом недієздатними.
- Строк повноважень рад — чотири роки. Строк повноважень місцевих рад може бути припинений достроково.
- Термін «повноваження» звичайно визначається як офіційно надане кому-небудь право певної діяльності, ведення справ.
- Поняття форм і методів діяльності представницьких органів місцевого самоврядування
- Всі дії матеріально-технічного характеру можна поділити на дві групи.
- Рада в межах своїх повноважень приймає на сесії нормативні та інші акти у формі рішень.
- Сільський, селищний, міський голова замість того, що вибув, обирається на строк до набуття повноважень головою, обраним на наступних чергових місцевих виборах.
- Голова координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їхніх рекомендацій.
- До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради.
- Нормотворчу ініціативу у виконкомі мають міський голова, члени виконкому та заступники міського голови.
- Строк перебування проекту розпорядження міського голови на візуванні у кожної з посадових осіб не повинен перевищувати 3 днів.
- Основи правового статусу відділів та управлінь виконавчих комітетів місцевих рад закріплено у ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
- Муніципальна служба не входить до системи державної служби і потребує відповідного правового регулювання. У 1997—
- Посадова особа місцевого самоврядування підписує текст Присяги, який зберігається за місцем її роботи. Про складання Присяги робиться запис у трудовій книжці.
- Ранги, які відповідають посадам третьої—сьомої категорії, присвоюються керівником органу місцевого самоврядування, в якому працює посадова особа.
- Соціально-побутове та пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
- Матеріально-фінансові (економічні) основи місцевого самоврядування
Проте наявність базового та регіонального рівнів не передбачає підпорядкованості між ними та не ставить питання визначення первинності чи вторинності у системі представницьких органів місцевого самоврядування, оскільки первинним суб'єктом місцевого самоврядування є територіальна громада.
3. Правовий статус представницьких органів місцевого самоврядування України
Правовий статус представницьких органів місцевого самоврядування — це сукупність їх прав і обов'язків, які визначаються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами та нормативно-правовими актами.
Конституція України та Закон про місцеве самоврядування в Україні виходить з принципу самостійності місцевого самоврядування.
Самостійність, як знакова ознака будь-якого самоврядування, в тому числі й місцевого, не переноситься автоматично на представницький орган, який утворюється територіальною громадою, не перетворює його на своєрідного диктатора, оскільки він співпрацює з органами державної влади, особливо на регіональному рівні системи представницьких органів місцевого самоврядування.
Крім того, самостійність місцевого самоврядування теж не є абсолютною, оскільки його повноваження можуть здійснюватися як територіальною громадою безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, в першу чергу, через представницькі (п. 2 ст. 2 Закону). Однак представницький орган не є своєрідним «органом в органі», тобто не входить як структурна частина до іншого органу, як це властиво виконавчому комітету, постійним комісіям ради тощо. Він не є і частиною горезвісної «вертикалі» побудови рад радянського періоду і тому не підпорядкований будь-якому вищестоящому органу державної влади. Представницьким органам притаманна підпорядкованість лише по горизонталі територіальній громаді, яка і формує ці органи.
Підставою ефективного розподілу праці між громадою і радами є компетенція. Ради наділяються законом притаманною лише їм власною компетенцією; вони вправі самостійно здійснювати цю компетенцію, а також нести відповідальність за її реалізацію. Аналіз компетенції рад дозволяє зробити висновок про те, що саме на них покладається основний обсяг самоврядних повноважень.
Цей висновок підтверджується тим, що представницький орган місцевого самоврядування має право вирішувати будь-яке питання, віднесене до повноважень інших органів місцевого самоврядування, крім тих питань, які є предметом виключно місцевого референдуму. Тобто рада як представницький орган територіальної громади може в принципі вирішувати будь-яке питання, віднесене до повноважень органів місцевого самоврядування. В той же час територіальна громада правомочна вирішувати будь-яке питання, віднесене до відання місцевого самоврядування в цілому. Згідно з п. З ст. 10 Закону про місцеве самоврядування в Україні, представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами.
На нашу думку, є обгрунтованим висновок вчених про те, що розподіл, про який йдеться в п. З згаданої статті Закону, не означає поділу влади у системі місцевого самоврядування. Доповнимо це положення тим, що взагалі принцип розподілу влади, проголошений у ст. 6 Конституції України в системі органів місцевого самоврядування не діє.
Так, ради виконують представницькі функції відповідно до статей 25, 26, 43, 44 Закону; виконавчі органи здійснюють виконавчі функції відповідно до статей 27—41 Закону; сільський, селищний, міський голова як головна посадова особа територіальної громади, обирається для здійснення повноважень, передбачених статтями 12 та 42 Закону.
При цьому Закон закріплює принцип верховенства рад стосовно виконавчих органів, за яким ради мають підзвітні виконавчі органи (ст. 11 Закону).
Закон про місцеве самоврядування в Україні не розглядає питання про структурну побудову представницьких органів місцевого самоврядування, і навряд чи в цьому є потреба. Адже в Конституції України і цьому Законі закріплено право населення самостійно визначати систему органів місцевого самоврядування, в тому числі і представницьких.
Тому питання про структурний устрій представницьких органів доцільно вирішувати в статутах територіальних громад, правових документах, які регулюють організацію місцевого самоврядування (регламентах, положеннях тощо).
|
