Сутність та складові елементи господарських рішень

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 7Следующая ⇒

Рішення є невід’ємною частиною будь-якої діяльності. Здійснення бізнесу супроводжується численними та різноманітними видами рішень, оскільки через прийняття рішень забезпечується функціонування та розв’язуються проблеми бізнесу. Рішення мають місце у ситуаціях, коли робиться вибір між альтернативними та, як правило, конкуруючими можливостями.

У Словнику української мови (том 8, 1977р., – с. 581) надаються такі тлумачення:

- розм.: дія за значенням рішати, рішити (рішення алгебраїчних задач, рішення справ, результат дії);

- вирок суду, постанова, розпорядження якої-небудь організації, зборів і т. ін. (рішення державних органів влади, рішення комісії);

- продуманий намір зробити що-небудь, якось вчинити (поїздка, щодо роботи, власні рішення);

- спосіб вирішення, зображення, подання, розв’язання чого-небудь (вистава в театрі повинна відзначатись талановитим рішенням, багатство кольорових рішень, рішення інтер'єру).

Слово «рішення» походить від грецького слова, яке означає «різати», або, як зазначає Гельга Драммонд у своїй книзі «Ефективне прийняття рішень», від «зробити специфічний вибір чи обрати напрямок дій».

Рішення – це неминучий предмет інтеграції й предмет вибору, коли з багатьох можливостей вибирається одна, яка дозволяє отри­мати найбільшої ефективності.

Складність надання вичерпної характеристики поняття господарського рішення полягає у тому, що у науковій літературі є щодо цього численні думки. Господарські рішення є складовою частиною загального набору рішень поряд з технічними, біологічними, побутовими та ін.

Рішення можуть розглядатися виокремлено, як результат дії особи що приймає рішення (ОПР), або можуть характеризуватися з використанням процесного підходу.

Гельга Драммонд пише про суттєву різницю між відокремленим рішенням та процесом прийняття рішень. Автор вважає, що рішення є остаточним ре­зультатом процесу, а процес прийняття рішення містить в собі лише «події, які ведуть до моменту вибору та відбуваються після нього».

Тому поняття «управлінське рішення» може бути викладене у двох аспектах:

- вибір рішення, тобто весь процес його здійснення з всіма елементами, аж до за­твердження його особою, що приймає це рішення;

- прийняте рішення – це результат дії ОПР (факт, що здійснився), що є законом для підприємства і підлягає виконанню.

Поняття «рішення» в науковій літературі трактується по-різ­ному: як процес; як акт вибору; як результат вибору.

Рішення як процес характеризується тим, що, відбуваючись у часі, здійснюється в декілька етапів (підгото­вка, формування, прийняття й реалізація) та містить ряд окремих, але взаємозалежних та взаємопов’язаних елементів:

– постановку мети і планування діяльності за кращою альтерна­тивою її досягнення;

– розподіл часу, ресурсів і дій, необхідних для вирішення за­вдання: мотивацію чи спонукання до дій;

– координацію і регулювання процесу;

– здійснення обліку і контролю над тим, що зроблено, щоб переконатися, що результати відповідають наміченим планам.

Акт вибору рішення за допомогою визначених правил є змістом етапу прийняття рішень яке може виокремлюватися та трактуватися незалежно.

Результатом вибору рішення є розпорядження до дії (план роботи, варіант проекту).

Існування рішення, як явища, передбачає наявність певних еле­ментів:

- суб’єкт, що приймає рішення (керівник, менеджер, підрозділ управління підприємства, підприємство в цілому);

- об’єкт – виконавець рішення (підлеглий, підрозділ управління підприємства, підприємство в цілому);

- предмет рішення – проблеми (складні теоретичні питання чи практичні ситуації). Види проблем: проблеми цілей – з’ясування процесу формування мети функціонування підприємства і їх оцінювання в певному напрямку або ситуації; проблеми результату – вивчення процесу формування результа­тів функціонування підприємства і їх оцінювання; проблеми способів досягнення результатів – передбачають дослідження внутрішньої організації підприємства; проблеми критеріїв оцінки цілей, результатів, способів їхнього досягнення;

- мета й причини розробки рішення.

В.О.Василенко дає таке визначення: ….«управлінське»рішення» – обміркований намір, потреба зробити що-небудь на основі усвідомлення і постановки цілей, а також шляхів їхнього досягнення при виникненні тієї чи іншої проблеми. Управлінське рішення представлено автором у такий спосіб: вибір рішення, тобто сам процес із усіма його елементами, аж до затвердження його ОПР; прийняте рішення – результат дій (факт, що здійснився) ОПР, що є законом для підприємства і підлягає виконанню. Управлінське рішення приймається керівником і спрямова­не на підлеглий йому колектив, що, будучи об'єктом керування, здатний і зобов'язаний його виконати в точній відповідності з установленими правилами.

У загальному випадку управлінське рішення представляє собою резуль­тат складної системної діяльності людей за допомогою послідовних ітераційних процесів і повинно відповідати функціям організації за розв’язуваними нею завданнями (рис. 1.1).

Мета

Ситуація

Проблема

Рішення

Рисунок 1. 1. Місце рішення у процесі управління

Для надання обґрунтованого визначення поняття управлінських та господарських рішень, спочатку слід розглянути їхні головні характеристики (ознаки):

- наявність мети – безцільний вибір не вважається рішенням. Управлінське рішення має бути спрямоване, у першу чергу, на до­сягнення життєво важливих цілей організації, що очікують свого здійснення. Розробка управлінського рішення пов’язана з великим обсягом необхідної інформації, її аналізом, на основі якого ставиться мета і розглядаються найкращі варіанти (альтернативи) її досягнення;

- можливість вибору єдиної дії з множини альтернатив (якщо немає альтернатив, то немає і вибору, отже, немає і рішення);

- необхідність вольового акту ОПР при виборі рішення, оскільки ОПР формує рішення через боротьбу думок і мотивів.

Господарське рішення – це результат аналізу, прогнозу­вання, оптимізації, економічного обґрунтування та вибору альтер­нативи із сукупності варіантів досягнення конкретної мети під­приємства.

Особливістю господарських рішень є їхній вплив на економічні, організаційні, правові та технологічні інтереси підприємства. Від якості, раціональності й обґрунтованості прийняття господарських рішень в більшості випадках залежать реальні можли­вості досягнення цілей суб’єктів господарювання, ефективність їхньої діяльності.

Господарські рішення мають місце у сфері бізнесу, на відміну від побутових, де вони можуть прийматися не тільки обдумано та зважено, а й інтуїтивно, спонтанно, господарські рішення носять більш систематизований характер. Господарські рішення мають місце у таких випадках: в управлінні процесами взаємодії організації із зовніш­нім середовищем, в безпосередньому управлінні організацією, в управлінні процесами всередині організації.

Багатогранність господарських рішень знаходить своє відображення у їхній економічній, ор­ганізаційній, соціальній, технологічній та правовій сутності.

Економічна сутність господарських рішень полягає у тому, що на розробку та реалізацію такого рі­шення необхідні витрати часу, фінансові, матеріальні й інші витрати. Тому кож­не господарське рішення має реальну вартість, а його реалізація повинна при­носити підприємству прямий чи опосередкований прибуток. Помилкове або неправильно сприйняте підлеглими рішення може завдати підприємству збитків чи навіть призвести до банкрутства.

Ор­ганізаційна сутність господарських рішень полягає в тому, що для їхньої розробки та реалізації підприємство повинно мати: необхідний персонал; документи, які регламентують повноваження, права, обов’язки та відповідальність працівників і самого підприємства; налагоджену систему контролю, та координації роботи пер­соналу.

Соціальна сутність господарських рішень закладена в механізмі управління персоналом задля узгодження їхньої діяльності всередині колективу.

Правова сутність рішень полягає в можливості здійснення певних заходів у рамках законодавчого поля (виходячи із законо­давчих актів України, міжнародних зобов'язань, статутних та ін­ших документів власне підприємства).

Технологічна сутність рішень проявляється в можливості забезпечення персоналу, що здійснює розробку та реалізацію рішень, необхідними технічни­ми, інформаційними ресурсами.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США