Тема 7. Соціально-політичні та природно-соціальні небезпеки.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 20Следующая ⇒

І. Конфлікт – це:

1) збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами;

2) зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників;

3) форма полі­тичного екстремізму;

4) небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.

II. Тероризм – це:

1) небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта;

2) зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гос­тра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників;

3) форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, заляку­вання урядів та населення для досягнення певних цілей;

4) збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами.

III. Війна – це:

1) форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, заляку­вання урядів та населення для досягнення певних цілей;

2) зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гос­тра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників;

3) небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта;

4) збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами.

IV. Джерела конфлікту - це:

1) небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта;

2) форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, заляку­вання урядів та населення для досягнення певних цілей;

3) зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гос­тра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників;

4) збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами.

V. До соціально-політичних конфліктів належить:

1) війна;

2) тероризм;

3) викрадення;

4) конфлікти.

VI. Існують такі основні види тероризму:

1) політичний, релігійний та кримінальний;

2) політичний, економічний та кримінальний;

3) кримінальний, політичний;

4) економічний, релігійний.

VII. Алкоголь знешкоджується в:

1) печінці;

2) нирках;

3) шлунку;

4) кишківнику.

VIII. Алкоголь призводить до таких психічних розладів:

1) шизофринії;

2) білої гарячки;

3) параної;

4) амнезії.

IX. Скільки відсотків правопорушень здійснюється особа­ми в стані алкогольного сп'яніння:

1) 20 %;

2) 46 %;

3) 96 %;

4) 72,5 %.

X. Скільки відсотків дорожньо-транспортних пригод спричиненні через алкогольне сп'яніння:

1) 72,5 %;

2) 20 %;

3) 96 %;

4) 46 %.

XI. Скільки відсотків аварій та травм, що стаються у побуті спричиненні через алкогольне сп'яніння:

1) 20 %;

2) 72,5 %;

3) 46 %;

4) 96 %.

XII. До складу тютюнового диму входить:

1) оксиди азоту, чадний газ, тютюновий дьоготь;

2) аміак, синильна кислота, сірководень;

3) синильна кислота, сірководень, сполуки свинцю;

4) оксиди азоту, сполуки свинцю, сірководень.

XIII. Ознаками нікотинової інтоксикації (отруєння) є:

1) біла гарячка, епілепсія;

2) параноя;

3) амнезія;

4) головний біль, нудота, кволість.

XIV. Епідемія - це:

1) захворювання людини, виникнення і роз­повсюдження яких пов'язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами;

2) різноманітне за своїми проявами інфек­ційне захворювання;

3) масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності;

4) небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві.

XV. Соціальні хвороби – це:

1) небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві;

2) різноманітне за своїми проявами інфек­ційне захворювання;

3) масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності;

4) захворювання людини, виникнення і роз­повсюдження яких пов 'язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами.

XVI. До природно-соціальних небезпек належать:

1) епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД, наркоманія;

2) кислотні дощі, бурі, зменшення родючості грунтів;

3) професійний травматизм, токсикоманія;

4) венеричні захворювання, СНІД, наркоманія, токсикоманія.

XVII. Перша в історії епідемія грипу була в:

1) 1889;

2) 1918;

3) 1920;

4) 1856.

XVIII. Найменш небезпечним збудником вірусного гепатиту:

1) гепатит В;

2) гепатит А;

3) гепатит С;

4) гепатит D.

XIX. Дуже небезпечний і, на жаль, досить розповсюджений гепатит – це::

1) гепатит D;

2) гепатит С;

3) гепатит В;

4) гепатит А.

XX. Туберкульоз – це:

1) захворювання, при якому природне місце існування багатьох видів бактерій при звичайних умовах нешкідливі;

2) різноманітне за своїми проявами інфекційне захворювання;

3) масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності;

4) захворювання людини, виникнення і роз­повсюдження яких пов'язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами.

XXI. Симптомами захворіння туберкульозу є:

1) потовиділення ночами, погіршення сну і апетиту, втрата ваги;

2) різкі болі в ділянці живота, головний біль і загальна слабкість;

3) біла гарячка, епілепсія;

4) головний біль, нудота, кволість.

XXII. Симптомами харчових отруєнь є:

1) різкі болі в ділянці живота, головний біль і загальна слабкість;

2) головний біль, нудота, кволість;

3) біла гарячка;

4) потовиділення ночами, погіршення сну і апетиту, втрата ваги, дратівливість.

XXIII. До групи статевих хвороб, які викликаються вірусами належать:

1) кандидоз на статевих органах;

2) короста;

3) генітальний герпес, СНІД;

4) сифіліс, гонорея.

XXIV. До бактеріальної групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:

1) сифіліс, гонорея;

2) генітальний герпес, СНІД;

3) короста;

4) кандидоз на статевих органах.

XXV. До паразитарної групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:

1) генітальний герпес, СНІД;

2) сифіліс, гонорея;

3) кандидоз на статевих органах;

4) короста.

XXVI. До грибкової групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:

1) кандидоз на статевих органах;

2) короста;

3) генітальний герпес, СНІД;

4) сифіліс, гонорея.

XXVII. ВІЛ не передається через:

1) статевий контакт з інфікованою людиною;

2) переливання крові та пересадки органів та тканин;

3) купання в басейні;

4) неодноразовому використанні голок та шприців наркоманами.

XXVIII. Психічна залежність – це:

1) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

2) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

3) адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;

4) зміна одної чи декілька функцій організму.

XXIX. Фізична залежність – це:

1) адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;

2) зміна одної чи декілька функцій організму;

3) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

4) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою.

XXX. Толерантність – це:

1) зміна одної чи декілька функцій організму;

2) адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;

3) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

4) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків.

XXXI. До наркотиків, які пригнічують діяльність центральної нервової системи відносяться:

1) амфетаміни, кокаїн, гашиш;

2) опіати, барбітурати;

3) марихуана, мускатний горіх;

4) мескалін, псилоцибін.

XXXII. До наркотиків, які збуджують діяльність центральної нервової системи належать:

1) опіати, барбітурати;

2) мескалін, псилоцибін;

3) амфетаміни, кокаїн, гашиш;

4)марихуана, мускатний горіх.

XXXIII. До наркотиків, які викликають галюцинації належать:

1) мескалін, псилоцибін;

2) амфетаміни, кокаїн, гашиш;

3) опіати, барбітурати;

4) кокаїн, гашиш.

XXXIV. Залежність характеризують:

1) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

2) сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;

3) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

4) незначна тенденція (або її відсутність) до збільшення дозування.

XXXV. Звикання характеризують:

1) сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;

2) тенденція збільшення дозування через розвиток залежності;

3) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

4) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману