Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Рецептори нюхової, смакової чутливості.Содержание книги
Поиск на нашем сайте IX. Термоцептори - це рецептори, до яких належать: 1) рецептори зорового чутливості; 2) рецептори нюхової, смакової чутливості; 3) рецептори тактильної чутливості; 4) рецептори слухової, вестибулярної, рухової, частково вісцеральної чутливості. X. Екстрацептивні відчуття – це відчуття, які: 1) відображають властивості предметів і явиш зовнішнього середовища; 2) відображають стан внутрішніх органів; 3) дають інформацію про рух і положення нашого тіла; 4) температурні, вібраційні, рівноваги, прискорення. XI. Інтрацептивні відчуття - це відчуття, які: 1) дають інформацію про рух і положення нашого тіла; 2) відображають властивості предметів і явиш зовнішнього середовища; 3) температурні, вібраційні, рівноваги, прискорення; 4) відображають стан внутрішніх органів. XII. Проміжні й самостійні відчуття – це відчуття, які: 1) відображають стан внутрішніх органів; 2) температурні, вібраційні, рівноваги, прискорення; 3) дають інформацію про рух і положення нашого тіла; 4) відображають властивості предметів і явиш зовнішнього середовища. ХIІІ. Абсолютним порогом чутливості називається: 1) мінімальна сила подразника, яка викликає ледь помітне відчуття; 2) максимальна сила подразника, за якої ще виникає адекватне діючому подразникові відчуття; 3) рівень абсолютної чутливості даного аналізатора; 4) мінімальна різниця між двома подразниками, яка викликає ледь помітну різницю відчуття. XIV.Нижній поріг відчуттів визначає: 1) максимальну силу подразника, за якої ще виникає адекватне діючому подразникові відчуття; 2) рівень абсолютної чутливості даного аналізатора; 3) мінімальну сила подразника, яка викликає ледь помітне відчуття; 4) мінімальну різницю між двома подразниками, яка викликає ледь помітну різницю відчуття. XV. Верхнім абсолютним порогом чутливості називається: 1) рівень абсолютної чутливості даного аналізатора; 2) мінімальна різниця між двома подразниками, яка викликає ледь помітну різницю відчуття. 3) максимальна сила подразника, за якої ще виникає адекватне діючому подразникові відчуття; 4) мінімальна сила подразника, яка викликає ледь помітне відчуття. ХVI. Поріг відмінності – це: 1) максимальна сила подразника, за якої ще виникає адекватне діючому подразникові відчуття; 2) мінімальна різниця між двома подразниками, яка викликає ледь помітну різницю відчуття; 3) мінімальна сила подразника, яка викликає ледь помітне відчуття; 4) рівень абсолютної чутливості даного аналізатора. XVII. Адаптація– це: 1) зміна чутливості органів відчуття під дією подразника; 2) зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів відчуття; 3) підвищення чутливості внаслідок взаємодії аналізаторів і вправляння; 4) виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора. XVIII. Взаємодія відчуттів – це: 1) підвищення чутливості внаслідок взаємодії аналізаторів і вправляння; 2) виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора; 3) зміна чутливості органів відчуття під дією подразника; 4) зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів відчуття. ХIX. Сенсибілізація – це: 1) зміна чутливості органів відчуття під дією подразника; 2) зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів відчуття; 3) підвищення чутливості внаслідок взаємодії аналізаторів і вправляння; 4) виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора. XХ. Синестезія – це: 1) виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора; 2) підвищення чутливості внаслідок взаємодії аналізаторів і вправляння; 3) зміна чутливості органів відчуття під дією подразника; 4) зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів відчуття. XXI. Психіка – це: 1) властивість нервової системи, здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу; 2) короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею; 3) відображення порівняно тривалих душевних переживань, що впливають на життєдіяльність людини; 4) сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями. XXІІ. Психічні стани – це: 1) короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею; 2) властивість нервової системи, здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу; 3) сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями; 4) відображення порівняно тривалих душевних переживань, що впливають на життєдіяльність людини. XXІІІ. Психічні властивості – це: 1) сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями; 2) короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею; 3) відображення порівняно тривалих душевних переживань, що впливають на життєдіяльність людини; 4) властивість нервової системи, здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу. XXІV. Психічні процеси – це: 1) відображення порівняно тривалих душевних переживань, що впливають на життєдіяльність людини; 2) властивість нервової системи, здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу; 3) сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями; 4) короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею. XXV.Безумовні рефлекси - це: 1) стереотипи поведінки, набуті людиною в постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються в спадковість; 2) поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються; 3) дії, вчинки, які успадковуються видом "Ноmо sаріеns"; 4) дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань. XXVІ. Умовні рефлекси – це: 1) поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються; 2) дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань; 3) стереотипи поведінки, набуті людиною в постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються в спадковість; 4) дії, вчинки, які успадковуються видом "Ноmо sаріеns". XXVІІ. Поведінка за навичками – це: 1) найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах; 2) дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань; 3) стереотипи поведінки, набуті людиною в постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються в спадковість; 4) поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються. XXVІІІ. Свідома поведінка – це: 1) дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань; 2) найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах; 3) стереотипи поведінки, набуті людиною в постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються в спадковість; 4) поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються. XXІХ.Атрибути людини – це: 1) невід'ємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоров'я, мова, спрямованість); 2) стійкі властивості та особливості поведінки, що проявляються постійно і повторюються в різних ситуаціях (розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо); 3) ті властивості, які виявляються по-різному залежно від умов, ситуацій (здібності, сприйняття, пам'ять, мислення тощо); 4) психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки (відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення). XXХ. Якості людини – це: 1) розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо; 2) стать, вік, темперамент, здоров'я, мова, спрямованість; 3) відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення; 4) здібності, сприйняття, пам'ять, мислення тощо. XXХІ. Дратівливий, запальний, неврівноважений – це: 1) холерик; 2) сангвінік; 3) меланхолік; 4) флегматик. XXХІІ. Життєрадісний, безжурний – це: 1) флегматик; 2) сангвінік; 3) холерик; 4) меланхолік. XXХІІІ. Легко піддається зневірі, песиміст – це: 1) сангвінік; 2) холерик; 3) флегматик; 4) меланхолік. XXХІV. Афект – це: 1) найсильніша емоційна реакція, наслідок якогось сильного потрясіння; 2) неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; 3) найстійкіший емоційний стан; 4) більш тривалі реакції і ті, що виникають не тільки внаслідок події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються. XXХV. Власне емоції – це: 1) більш тривалі реакції і ті, що виникають не тільки внаслідок події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються; 2) неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; 3) найсильніша емоційна реакція, наслідок якогось сильного потрясіння; 4) найстійкіший емоційний стан. XXХVІ. Здібності – це: 1) найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв'язків між явищами; 2) психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки; 3) спрямованість і зосередженість у свідомості на об'єктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності; 4) здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід. XXХVІІ. Мислення – це: 1) психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки; 2) спрямованість і зосередженість у свідомості на об'єктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності; 3) найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини; 4) мислений поділ предмета, явища на складові частини, ознаки, властивості та виділення цих компонентів. XXХVІІІ. Аналіз – це: 1) мислене поєднання в єдине ціле окремих частин, ознак, властивостей предметів, явищ або понять; 2) спрямованість і зосередженість у свідомості на об'єктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності; 3) психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки; 4) мислений поділ предмета, явища на складові частини, ознаки, властивості та виділення цих компонентів.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 201; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.007 с.) |