Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 2. Небезпека. Ризик як оцінка небезпеки. Оцінка ризиків в туристичній індустрії.Содержание книги
Поиск на нашем сайте І. До природних джерел небезпеки відносяться: 1) землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені і т.д. 2) небезпеки, пов'язані з використанням електричної енергії, хімічних та вибухонебезпечних речовин, різних видів випромінювання і т.д. 3) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, озонові діри і т.д. 4) химерні етноси, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші. ІІ. Техногенні джерела небезпеки – це: 1) професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю; 2) небезпеки, пов'язані з використанням електричної енергії, хімічних та вибухонебезпечних речовин, різних видів випромінювання і т.д. 3) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; 4) масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія. ІІІ. Природно-соціальні небезпеки – це: 1) химерні етноси, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД і т.д; 2) бродяжництво, проституція, пияцтво, алкоголізм, наркоманія, злочинність, тощо; 3) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; 4) землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені і т.д. ІV. До природно-техногенних небезпек відносяться: 1) смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; 2) землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені і т.д. 3) небезпеки, пов'язані з використанням електричної енергії, хімічних та вибухонебезпечних речовин, різних видів випромінювання і т.д. 4) конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни. V. Ризик – це: 1) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов; 2) відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу; 3) якісне відображення відносної ймовірності того, що відбулася небажана подія; 4) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження. VI. Категорії серйозності небезпеки встановлюють: 1) відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу; 2) якісне відображення відносної ймовірності того, що відбулася небажана подія; 3) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов; 4) мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери. VII. Рівні ймовірності небезпек відображають: 1) відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу; 2) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов; 3) якісне відображення відносної ймовірності того, що відбулася небажана подія; 4) мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери. VIIІ. В основі управління ризиком лежить: 1) заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки; 2) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження; 3) кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов; 4) розробка та використання спеціальних засобів захисту. IX. Шляхи управління ризиком передбачають: 1) повну або часткову відмову від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки; 2) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження; 3) встановлення мінімуму при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери. 4) аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю. Х. Попередній аналіз небезпек – це: 1) порівняння витрат на конкретні заходи та засоби або певний їх комплекс та рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження; 2) заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки; 3) аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю; 4) встановлення якісного та кількісного значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов. ХІ. Прийнятним вважається: 1) такий рівень ризику, якийсуспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку; 2) максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат; 3) настільки малий рівень, який перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня; 4) такий рівень ризику, якиймає мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери. ХІІ. Гранично допустимий ризик – це: 1) настільки малий рівень, який перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня; 2) такий рівень ризику, якиймає мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери; 3) такий рівень ризику, якийсуспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку; 4) максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 151; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.156 (0.009 с.) |