Дистрес-синдром новонародженого

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 45 из 48Следующая ⇒

РЕСПІРАТОРНИЙ ДИСТРЕС-СИНДРОМ – важка дихальна недостатність,

Яка супроводжується дихальним та метаболічним ацидозом; виникає у

Новонароджених в перші години після народження.

ЕТІОЛОГІЯ:

2. Вади розвитку діафрагми,легенів,серця;

3. Внутрішньоутробні інфекції;

4. Пологова травма;

5. Не інфекційні пневмонії (розсіяні ателектази легень, (геморагічний

синдром)

6. Вірусна інфекція, цукровий діабет, анемія у вагітних;

7. Кровотеча при пологах;

8. Кесарів розтин до початку родової діяльності;

9. Недоношеність, при вагітності менше 38 тижнів.

ПАТОГЕНЕЗ:

Велике значення у виникненні дистрес – синдрому має анатомічна і функціональна незрілість легень з недостатнім виробленням антиателектатичної речовини – сурфактанта.

При цьому збільшується проникність судин. В транссудаті під дією високих концентрацій тромбопластин амніотичної рідини, яку аспірував плід.

ЛЕКЦІЯ № 11

ТЕМА: ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІЙ

ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ

Порушення функції ендокринної системи.

Можли ві три варіанти порушення функції ендокринних залоз:

1.гіперфункція - підвищення функції (надлишкове виділення гормонів)

2. гіпофункція - зниження функції

3. дисфункція - різноспрямовані зміни гормоноутворюючої здатності залоз.

Спадковий або набутий дефіцит кожного з ферментів, які беруть участь у гормоноутворенні може блокувати синтез одного гормону і водночас спрямовувати процес у бік надмірного утворення іншого гормону.

Етіологія: причини ендокринних розладів поділяють на дві групи:

1.Спадкові - генні і хромосомні мутації

2.Набут і - зовнішні впливи, що прямо пошкоджують залозу або реалізують її

спадкову схильність до пошкоджень:

а) пухлина

б)некроз

в) запалення

г) інтоксикація

д) крововилив

е) тромбоз

ж) іонізуюча радіація.

Патогенез.

Виділяють три групи механізмів:

а) порушення нервової регуляції ендокринних залоз - надзалозисті механізми;

б) порушення синтезу і секреції гормонів - первинно гляндулярні, залозисті

механізми;

в) порушення транспорту, метаболізму та дії гормонів - периферичні,

підзалозисті механізми;

Порушення функції гіпофіза

Гіперфункція аденогіпофізу - викликається аденомами з базофільних або

еозинофільних клітин.

Аденоми, що продукують соматотропний гормон дають два клінічні

синдроми:

1) акромегалію

молодому віці, до закриття епіфізарних хрящів.

Зріст людини може сягати 250-270см. у молодому віці всі органи

гігантів розростаються рівномірно. Потім на фоні гігантизму

розвивається акромегалія.

Нарешті аденома, що викликала хворобу кістозно перероджується, і в

гігантів акромегалів з`являється ознака гіпофункції передньої долі. Середня тривалість

життя таких хворих - 21рік. Вони гинуть від інфекції.

Аденоми, що продукують адренокортикотропний гормон, викликають хворобу Іценка-Кушинга.

Гіпофункція нейрогіпофізу

Фізіологічне значення нейрогіпофізу визначається антидіуретичним гормоном.

Він відіграє регуляторну роль у затримці води і підтриманні осмолярності рідин організму. Головний механізм його дії полягає в збільшенні реабсорбції води в дистальних відділах звивистих канальців нефрону і збірних протоках.

Дефіцит проявляється у вигляді нецукрового діабету.

Характеризується:

а) виділенням великої кількості сечі низької густини

б) компенсаторною спрагою.

Розрізняють 2-і форми нецукрового діабету:

n центральну;

n нефрогенну;

Центральна форма - ураження нейронів гіпоталамуса, які секретують антидіуретичний гормон (операції, травми, пухлини, менінгоенцефаліт).

Нефрогенна форма - коли кількість гормоносекретуючих клітин у супраоптичному ядрі зменшена генетично.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?