Банківська діяльність: поняття, процес становлення, функції

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 51Следующая ⇒

Аналіз досліджень банківської діяльності дав змогу виділити два напрямки, які по-різному визначають час виникнення перших банків.

1. Перші банки виникли в XIV—XV ст. в Італії: Венеції, Генуї. Перший банк, у сучасному його розумінні, виник в Італії в 1407р. Слово "банк" походить від італ. "bапсо" — стіл, на якому середньовічні міняли розкладали свої монети в мішках і посудинах. За цією теорією, банк, як особливий вид підприємницької діяльності виник в період розвитку товарно-грошових відносин, коли була потрібна мережа спеціальних закладів, що регулювали б грошовий обіг і здійснювали кредитні операції. Тому банки з'явилися тільки на такій стадії розвитку кредиту, коли без його широкого використання неможливе було функціонування капіталістичних підприємств. Звідси банк - це явище виключно капіталістичної системи господарювання.

2. Банківська справа виникла ще в Стародавн. Єгипті (у Вавилоні та Ассирії в обігу були свого роду чеки "bekcenir", а форми зберігання коштів і позичкові операції регулювалися законами), потім у Стародавній Греції, там банкірів називали
трапезидами (від гр. "трапеза" — стіл), крім прийому вкладів, за відповідну плату вони здійснювали обмін грошей. Також роль банкірів часто виконували служителі храмів.

Перші банкіри, крім кредитних операцій, поступово почали здійснюватиоперації з обслуговування вкладників.

В XVI—XVII ст. об'єднання купців ряду міст (Венеції, Генуї, Мілана, Амстердама, Гамбурга) створили спеціалізовані "жиробанки" для здійснення безготівкових розрахунків між своїми клієнтами-купцями. Жиробанки вели розрахунки між своїми клієнтами в спеціальній грошовій одиниці. Свої вільні грошові засоби вони надавали в позику державі, містам і привілейованим зовнішньоторговельним компаніям.

Історія банківської справи України і Росії може розглядатися як спільна, з винятком деяких особливостей, характерних для західного регіону України.

Своєрідність становлення банківської справи в Росії, заклечається в тому, що утворенню приватних кредитних установ передував більш ніж столітній період панування казенних (державних) банків.

Скориставшись напрацьованими в західноєвропейських країнах організаційними формами капіталістичного кредиту, царська влада створила в другій пол. XVIII — першій пол. XIX ст. цілу систему казенних кредитних установ. В 1733 р. була створена в Петербурзі Монетна канцелярія вона видавала позики усім без винятку під заставу золота і срібла з виплатою 8 % річних.

Таким чином, банки — це установи, що акумулюють грошові кошти і нагромадження, надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, облік векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції з золотом, іноземною валютою тощо.

В Законі України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р., банківська діяльність визначається як залучення у вигляді вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до нього, банк — це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати такі операції: залученні у вигляді вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщений зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкритій і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Іншим фінансовим посередникам здійснювати цю діяльність заборонено.

Особливий статус банків пов'язаний з їх відповідальністю за стан економіки: вплив на масу грошей в обігу. Тому потрібна особлива система контролю і регулювання діяльності банків — банківська система.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры