Способи створення напруженого тексту.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 14

Оптимальна семантична завантаженість надає викладу структурну напругу; мала концентрація інформації – свідоцтво викладу ненапруженого. Можна вирізнити такі способи створення напруженого тексту:

- Стрибки у тематичних послідовностях (концентрація відбувається за рахунок включення нової інформації у тему повідомлення, внаслідок чого інформаційний ланцюг переривається);

- Поєднання декількох повідомлень в одне речення;

- Нульова репрезентація суб’єкта дії, а також нульовою репрезентацією самої дії або стану (відсутність дієслів зорового, слухового сприймання, дієслів думки, почуття: почув, побачив, зрозумів);

- Відсутність повторної номінації (в останньому реченні);

- Більш компактним, ніж складним, виявляється речення із другорядними предикатами. Наприклад: «Герман застал Лизу в слезах», порівняйте «Герман пришел и увидел, что лиза плакала».

- Репрезентація причинно-наслідкових або умовно-часових зв’язків не за допомогою сполучників, позиційним розташуванням міжфразової єдності.

Напруженість тексту можна підвищити або понизити, виходячи з призначення самого тексту. Сама міра напруженості/ненапруженості викладу може бути стилетворчим чинником. Наприклад, в текстах наукових, особливо - науково-навчальних, бажане словесне заповнення смислових лакун, оскільки перенапружений текст може привести до невизначеності сприйняття. Ненапружений текст - логічно розгорнутий текст, без пропуску смислових ланок, без стрибків в тема-рематичних послідовностях. Проте завжди є прагнення в розумних межах скоротити виклад без втрати сенсу, тобто бажання підвищити в тій чи іншій мірі напруженість тексту (незалежно від виду тексту).

59 питання. Особливості класичного, реалістичного, модерністського і постмодерністського текстів

У тексті класичного, реалістичного твору читачеві виключно пропонується авторська точка зору, а позиція суб’єкта акту висловлювання (читацька інтерпретація) заперечується. Автор класичного художнього тексту наслідує принципи, які забезпечують читачеві можливість ефективного розуміння, тому класичний та реалістичний тексти повинні мати ознаки локальної/глобальної зв’язності, які б дозволяли читачеві здійснювати однозначне ототожнення.

Розвиток класичного, реалістичного тексту, зорієнтованого на зміст, сприяв виникненню літературної критики, завданням якої була допомога читачеві у сприйманні авторської позиції та задуму.

У тексті модерністському порушується стабільність читача (йому дозволяється інтерпретація в певних межах). Основна ознака класичного, реалістичного тексту – принципова лінійність, внаслідок чого показ художньої реальності відбувається в межах певної хронології, однозначно й несуперечливо.

Модерністський текст руйнує цілісну єдність, ускладнює сприймання й заважає однозначній ідентифікації. При цьому позиція автора, якщо вписується у текст, виглядає сумнівною/суперечливою. Він руйнує принципову лінійність і стає більш багатоплановим. У якості окремого прийому організації текстової єдності використовують модерністський колаж.

Постмодерністський текст є принципово нелінійним і багатошаровим, багатовекторним. Означений текст може рідко поширювати й порушувати комунікаційні права читача, надаючи йому не лише повну свободу інтерпретації, а й можливість участі у створенні текстового смислу, пропонуючи читачеві роль інтелектуального спаринг-партнера.

Автор надає псевдобагатозначущі натяки, приховані «ключі», створює систему двійників, ігнорує комунікаційні права читача, робить неможливим процедуру несуперечливого ототожнення персонажів. Така поведінка визначається як «знущання над читачем».

У якості організації ТЄ використано постмодерністський колаж як нагромадження хаотичного, уривчастого, авторська маска, інтертекстуальність як основоположні прийоми. Постмодерністський колаж стає універсальним засобом організації як:

- конструкція цитат, гра яких утворює семантичний простір;

- поєднання різних мовленнєвих практик, стилів, співвідношень у тексті уривків різних жанрів.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов