Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення проц. строків. Наслідки пропцску проц. строків.
Содержание книги
- Цивільні проц. Норми, їх структура, дія в часі, просторі та За колом осіб.
- Осуществление правосудия только судами
- Принципи диспозитивності, змагальності, процесуальної рівноправності сторін, усності, безпосередності.
- Поняття цивільних проц. правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припиненння цивільних проц. правов.
- Суд як обов'язковий суб'єкт цивільних проц. Правов. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- Поняття та ознаки сторін в цив. Процесі, їх проц. Права та обов. Цивільна проц. Правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
- Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов. Співучаників.
- Проц. правонаступництво (поняття та підстави). Порядок вступу в процес і правове положення правонаступника.
- Форми участі прокурора у цивільному процесі.
- Надежність та домупстимість доказів.
- Розподіл між сторонами та ін. особами, які беруть участь у справі, обов'язків докащування. Роль суду в доказуванні.
- Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов'язки свідків.
- Письмові докази та їх види (за формою та змістом). Процесуальний порядок дослідження письмових доказів в судовому засіданні.
- Речові докази. Проц. порядок дослідження речових доказів у судовому засіданні.
- Експертиза в цивільному процесу України.
- Забезпечення доказів та судові доручення по збиранню докащів в цивільному процесі.
- Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення проц. строків. Наслідки пропцску проц. строків.
- Судові витрати (поняття та види)
- Цивільна юрисдикція суду (поняття, значення та види)
- Територіальна підсудність цивільних справ та її види.
- Види позовів. Об'єднання та роз'єднання позовів.
- Пред'явлення позову. Форма та зміст позовної заяви. Підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення її позивачу.
- Провадження у справі до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета та завдання.
- Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
- Заміна позову. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода.
- Процесуальний порядок розгляду судом цивільної справи по суті. Судові дебати.
- Поняття, підстави і процесуальний порядок відкладення розгляду цивільної справи в суді. Перерви в судовому засіданні
- Зупинення провадження у справі: підстави, процесуальний порядок, правові наслідки. Відновлення провадження у справі.
- Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави та правові наслідки).
- Закриття провадження у цивільній справі: підстави, процесуальний порядок та правові наслідки.
- Порядок ухвалення судового рішення. Таємниця нарадчої кімнати.
- Усунення недоліків судового рішеня судом, який його ухвалив. Додаткове рішення суду. Роз'яснення рішення суду.
- Ухвали суду першої інстанції, їх види.
- Умови та процесуальний порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення.
- Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
- Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною. Процесуальний порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- Процесуальний порядок розгляду справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- Процесуальний порядок розгляду судамі справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- Розгляд судами справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб'єкти та об'єкти апеляційного оскарження.
- Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження. Форма та зміст апеляційної скарги.
- Оскарження ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від судового рішення.
- Підготовка апеляційного розгляду справи. Процесуальний порядок та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
- Процесуальний порядок і строк касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги.
- Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
- Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
- Ухвала і рішення суду касаційної інстанції. Зміст узвали і рішення суду касаційної інстанції.
- Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
Процессуальный срок - это промежуток времени, установленный законом или судом, в какой суд и лица, участвующие в деле, и иные участники процесса совершают определенные процессуальные действия, предусмотренные ГПК, в результате совершения которых наступают определенные правовые последствия.
В гражданском процессуальном праве сроки особенно актуальны с точки зрения оценки правомерности поведения субъектов с точки зрения ее своевременность. Поэтому процессуальный срок чаще всего понимают как промежуток времени, в течение которого должны или могут быть совершены процессуальные действия судом, участниками процесса. Процессуальные сроки обеспечивают своевременное рассмотрение дела, тем самым является процессуальной гарантией реализации лицами права на судебную защиту, то есть их установление законом или судом способствует защите прав и интересов лиц, участвующих в деле, в разумные сроки, то есть с минимальной потерей времени.
По источнику установки процессуальные сроки делятся на два вида:
1) установленные законом. Это все сроки, установленные для суда (судьи). Например, срок проведения предварительного судебного заседания (ч. 1 ст. 129 ГПК); срок назначения дела к рассмотрению (ч. 2 ст. 156 ГПК); срок рассмотрения дела (ч. 1 ст. 157 ГПК) и т.д.. А также подавляющее большинство сроков, устанавливаемых для участников гражданского процесса, например, сроки апелляционного обжалования (ч. 1, 2 ст. 294 ГПК); срок на кассационное обжалование (ч. 1 ст. 325 ГПК); срок подачи заявлений о пересмотре по вновь открывшимся обстоятельствам (ч. 1 ст. 362 ГПК) и т.д.. Только в том случае, когда процессуальные сроки не установлены законом, они могут устанавливаться судом. К данной категории сроков применяется институт обновления.
2) установленные судом. Данные сроки установлены для участников гражданского процесса. Например, сроки представления доказательств сторонами (ч. 1 ст. 131 ГПК); сроки для устранения недостатков искового заявления (ч. 1 ст. 121 ГПК) и т.д.. К данной категории сроков применяется институт продления.
Суд рассматривает дела в течение разумного срока, но не более двух месяцев со дня открытия производства по делу, а дела о восстановлении на работе, о взыскании алиментов - одного месяца. В исключительных случаях по ходатайству стороны, с учетом особенностей рассмотрения дела, суд постановлением может продлить рассмотрение дела, но не более чем на пятнадцать дней.
Сроки, установленные законом или судом, исчисляются годами, месяцами и днями, а также могут определяться указанием на событие, которое должно неизбежно наступить.
Течение процессуального срока начинается со следующего дня после соответствующей календарной даты или наступления события, с которым связано его начало.
Срок, исчисляемый годами, истекает в соответствующие месяц и число последнего года срока.
Срок, исчисляемый месяцами, истекает в соответствующее число последнего месяца срока. Если окончание срока, исчисляемого месяцами, приходится на такой месяц, который соответствующего числа не имеет, срок истекает в последний день этого месяца. Если окончание срока приходится на выходной, праздничный или другой нерабочий день, последним днем срока является первый после него рабочий день. Течение срока, окончание которого связано с событием, которое должно неизбежно наступить, заканчивается на следующий день после наступления события. Последний день срока длится до 24 часов, но если в этот срок следовало совершить процессуальное действие в суде, где рабочее время заканчивается раньше, срок заканчивается в момент окончания этого времени. Срок не считается пропущенным, если до его окончания заявление, жалоба, другие документы или материалы или денежные средства сданы на почту или переданы другими соответствующими средствами связи.
Приостановление производства по делу приостанавливает течение процессуальных сроков. Остановка этих сроков начинается с момента наступления того события, вследствие которого суд приостановил производство.
Право на совершение процессуального действия теряется с истечением срока, установленного законом или судом.
Документы, поданные после окончания процессуальных сроков, остаются без рассмотрения, если суд по ходатайству лица, которое их подало, не найдет оснований для возобновления или продления срока.
Суд возобновляет или продолжает срок, установленный соответственно законом или судом, по ходатайству стороны или другого лица в случае его пропуска по уважительным причинам. Вопрос о восстановлении или продлении пропущенного срока решает суд, в котором надлежало совершить процессуальное действие или в который нужно было подать документ или доказательство. О месте и времени рассмотрения этого вопроса сообщается лицам, которые принимают участие в деле. Присутствие этих лиц не является обязательным. Одновременно с ходатайством о восстановлении или продлении срока надлежит совершить то действие или подать тот документ или доказательство, в отношении которого заявлено ходатайство. Из данных питаньсудом выносится постановление.
|
