Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Поняття цивільних проц. правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припиненння цивільних проц. правов.
Содержание книги
- Цивільні проц. Норми, їх структура, дія в часі, просторі та За колом осіб.
- Осуществление правосудия только судами
- Принципи диспозитивності, змагальності, процесуальної рівноправності сторін, усності, безпосередності.
- Поняття цивільних проц. правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припиненння цивільних проц. правов.
- Суд як обов'язковий суб'єкт цивільних проц. Правов. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- Поняття та ознаки сторін в цив. Процесі, їх проц. Права та обов. Цивільна проц. Правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
- Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов. Співучаників.
- Проц. правонаступництво (поняття та підстави). Порядок вступу в процес і правове положення правонаступника.
- Форми участі прокурора у цивільному процесі.
- Надежність та домупстимість доказів.
- Розподіл між сторонами та ін. особами, які беруть участь у справі, обов'язків докащування. Роль суду в доказуванні.
- Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов'язки свідків.
- Письмові докази та їх види (за формою та змістом). Процесуальний порядок дослідження письмових доказів в судовому засіданні.
- Речові докази. Проц. порядок дослідження речових доказів у судовому засіданні.
- Експертиза в цивільному процесу України.
- Забезпечення доказів та судові доручення по збиранню докащів в цивільному процесі.
- Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення проц. строків. Наслідки пропцску проц. строків.
- Судові витрати (поняття та види)
- Цивільна юрисдикція суду (поняття, значення та види)
- Територіальна підсудність цивільних справ та її види.
- Види позовів. Об'єднання та роз'єднання позовів.
- Пред'явлення позову. Форма та зміст позовної заяви. Підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення її позивачу.
- Провадження у справі до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета та завдання.
- Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
- Заміна позову. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода.
- Процесуальний порядок розгляду судом цивільної справи по суті. Судові дебати.
- Поняття, підстави і процесуальний порядок відкладення розгляду цивільної справи в суді. Перерви в судовому засіданні
- Зупинення провадження у справі: підстави, процесуальний порядок, правові наслідки. Відновлення провадження у справі.
- Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави та правові наслідки).
- Закриття провадження у цивільній справі: підстави, процесуальний порядок та правові наслідки.
- Порядок ухвалення судового рішення. Таємниця нарадчої кімнати.
- Усунення недоліків судового рішеня судом, який його ухвалив. Додаткове рішення суду. Роз'яснення рішення суду.
- Ухвали суду першої інстанції, їх види.
- Умови та процесуальний порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення.
- Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
- Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною. Процесуальний порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- Процесуальний порядок розгляду справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- Процесуальний порядок розгляду судамі справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- Розгляд судами справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб'єкти та об'єкти апеляційного оскарження.
- Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження. Форма та зміст апеляційної скарги.
- Оскарження ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від судового рішення.
- Підготовка апеляційного розгляду справи. Процесуальний порядок та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
- Процесуальний порядок і строк касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги.
- Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
- Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
- Ухвала і рішення суду касаційної інстанції. Зміст узвали і рішення суду касаційної інстанції.
- Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
Гр. п\о – это урегулированные нормами гпп обществ. отнош, кот. возникают в связи с осущ. правосудия по гражд. делам мпежду судом, с одной стороны, и лицами, участвующими в деле, а также др. участниками пр-са – с др. стороны.
Кроме того гпп\о присуще некот. особенности кот. сост. в:
1) они всегда возн. и сущ. между 2-мя суб. гпп\о судом и любым др. участником
2) обязат. суб. гпп\о явл. суд, как огв осущ. правосудие
3) между суб. гпп\о нет равенства, суд наделен властными полномочиями относит. др. участников пр-са
4) гпп\о возн. и сущ. только в связи с рассм. и разреш. судом конкр. гражд. дела
5) любое гпп\о всегда склад. с целью реализ. суб. проц-го пр. и обяз.
6) гпп\о могут сущ. только в правовой форме
7) гпп\о взаимосвяз. и взаимообусловлены, а их сист. хар-ет ход гражд. пр-са как механизм суд. защиты.
Общие признаки, характеризующие процессуальные отношения как правовые отношения вообще, в гражданских процессуальных отношениях превращаются в признаки, присущие только для этих отношений, которые могут служить основанием для их рассмотрения в качестве самостоятельной группы отношений, через которую реализуются нормы гражданского процессуального права. К этим признакам следует отнести:
1) процессуальные отношения складываются между неравными субъектами, они оформляют соотношение прав и обязанностей на основании власти и подчинения. Из-за неравенства правомочий и обязанностей суда и других субъектов гражданских процессуальных отношений они могут быть условно названы "отношениями власти";
2) гражданские процессуальные отношения - это всегда отношения между 2 субъектами;
3) обязательный субъект любого гражданского процессуального отношения - суд;
4) процессуальные отношения охватывают своим содержанием только одно, определенное соотношение правомочия и обязанностей между судом и одним из участников процесса;
5) процессуальные отношения находятся в постоянном движении: возникновение каждого отношение обусловлено существованием другого отношения, а это, в свою очередь, предопределяет возможность возникновения самостоятельных отношений;
6) все процессуальные отношения, возникающие в связи с рассмотрением конкретного дела, является единственной системой. Основа этой системы - единство предмета судебной деятельности по урегулированию правом спорных общественных отношений;
7) гражданские процессуальные отношения выступают всегда в правовой форме.
Для возникновения правоотношений необходимы определенные предпосылки и основания. Предпосылками возникновения гражданских процессуальных правоотношений следует признать наличие соответствующей нормы гражданского процессуального права и гражданской процессуальной правосубъектности, а основанием является определенный юридический факт, то есть конкретное действие или событие, с которого гражданский процессуальный закон связывает возникновение, изменение или прекращение гражданских процессуальных правоотношений.
Нормы гражданского процессуального права определяют нормативную предпосылку возникновения гражданских процессуальных правоотношений, поскольку в случае отсутствия соответствующей правовой нормы о возможности участия данного лица в качестве субъекта гражданских процессуальных правоотношений или прямого запрета на это поведение, такие процессуальные правоотношения возникнуть не могут. Например, не могут быть свидетелями священнослужители по поводу сведений, полученных ими на исповеди верующих (ст. 51 ГПК).
Юридическими фактами, в результате которых возникают, изменяются или прекращаются гражданские процессуальные правоотношения, есть процессуальные действия участников процесса (подачи заявления, заявления ходатайства я, назначения экспертизы).
|
