Принцип дії каналу дальності

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 40Следующая ⇒

Для вимірювання дальності до ретранслятора РМ РСБН або ПРМГ вимірюється часовий інтервал між імпульсом «Запит Д», який надходить від блока БИАД-04 для запуску передавача СЗД-ПМ бортового обладнання, та імпульсом «Відповідь Д» від виходу приймача СПАД-2И.

Вимірювання проводиться в блоці БИАД-04 субблоком вимірювання дальності за допомогою 12-розрядного цифрового лічильника. Частота вимірювальних імпульсів кварцового генератора лічильника становить 959,338 кГц.

Субблок вимірювання дальності видає до блока СЗД-ПМ імпульси позитивної полярності амплітудою 3…5 В, тривалістю 2…7 мкс із частотою надходження 30 Гц. У блоці СЗД-ПМ імпульси кодуються 2-імпульсним кодом (усього чотири коди). Утвореними кодованими імпульсами модулюється генератор надвисокої частоти передавача. Субблок видає також сигнали перемикання повзунків потенціометрів блока БО-М та сигнал «Супровід Д» працездатності, який подається до блока БС-02.

До входу субблока дальності надходять імпульси «Відповідь Д» від приймача СПАД-2И з амплітудою 60 В та тривалістю 1,2…4 мкс.

На виході перетворювача «код-напруга» блока БИАД-04 утворюється напруга дальності:

- у грубому каналі від 0 до –38 В;

- у точному каналі від 0 до –40 В.

Утворена напруга дальності від блока БИАД-04 надходить для відпрацювання до блока БС-02 моноблока БИО. Відпрацювання виконується спочатку грубим, а потім точним каналами. Блок БС-02 працює у таких режимах: «РСБН», «Автономне зчислення», «Поєднання», «Контроль», «Введення даних».

Спрощена схема каналу відпрацювання моноблока БИО зображена на рис. 2.15.

Режим «РСБН»

Режим «РСБН» вмикається автоматично при відмові автономних датчиків ДВС-5 або ГМК-1АЭ. У цьому випадку відпрацювання виміряних даних здійснюється тільки за даними радіоканалу.

Напруги дальності (U _гр, U _т) від блока БИАД-04 надходять до датчиків розузгодження грубого каналу дальності (ДРГКД) та точного каналу дальності (ДРТКД). До другого входу названих блоків надходить напруга зворотного зв’язку від потенціометрів R ₁ та R ₂. Живлення потенціометрів виконується напругою від блока БИАД-04. Повзунки потенціометрів рухаються від осі механізму дальності.

У датчиках ДРГКД та ДРТКД визначаються різницеві сигнали відповідно ∆ U _гр = U _гр – U _г.з.з та ∆ U _т = U _т – U _т.з.з, які за допомогою модулятора перетворюються на сигнали типу «меандр» з частотою 400 Гц. Величини сигналів ∆ U _гр та ∆ U _т на виході блока модулятора становлять: ∆ U _гр = 0…1 В, ∆ U _т = 0…1 В. Різницевий сигнал ∆ U _гр після підсилення подається до аналогового ключа Кл1, а сигнал ∆ U _т до ключа Кл2. Якщо різниця між виміряним значенням дальності і відпрацьованим значенням у блоці БО-М більше 5 км, то ключ Кл1 відкритий і на відпрацювання до входу суматора Σ₁ надходить тільки сигнал розузгодження грубого каналу ∆ U _гр.

До другого входу суматора надходить сигнал від тахогенератора двигуна відпрацювання U _з.з. Сигнал від суматора (U _гр – U _з.з) після підсилення підсилювачем інтегруючого приводу (ПІП) та підсилювачем потужності (ПП) надходить до керувальної обмотки двигуна. Двигун працює і за допомогою редуктора Р повертає повзунок потенціометра R ₂. Схема відпрацювання грубого каналу працює доти, доки різниця по дальності (виміряній та відпрацьованій) не стане менше 5 км. При різниці менше 5 км відкривається ключ Кл2, а ключ Кл1 закривається. Сигнал управління ключами утворюється у дешифраторі ДШ, до входу якого поступають сигнали від селекторів грубого і точного каналів та сигнали «Супровід А» і «Супровід Д» від приймача СПАД-2И. Крім того, що дешифратор керує ключами Кл1 та Кл2, вихідні сигнали ДШ подаються до електромагнітної муфти (ЕММ) для перемикання швидкості відпрацювання дальності та до антенно-фідерної системи (АФС) для перемикання антен.

Таким чином, після перемикання ключів Кл1 та Кл2 до входу суматора Σ₁ надходить сигнал від датчика розузгодження точного каналу, який як і сигнал розузгодження грубого каналу має форму типу «меандр» з частотою 400 Гц.

Сигнал розузгодження ∆ U _т після підсилення у підсилювачах ПІП та ПП надходить до двигуна-генератора приводу дальності. Двигун-генератор у залежності від фази керувальної напруги обертається у той чи інший бік. При цьому приводиться у рух механізм дальності і змінює положення датчиків та шкальних пристроїв, які встановлені на осі механізму дальності. При обертанні двигуна-генератора каналу дальності генератор утворює постійну напругу зворотного зв’язку, яка проходить через суматор Σ2 та надходить до модулятора зворотного зв’язку. Модулятор перетворює напругу постійного струму U _з.з на змінну типу «меандр» з частотою 400 Гц.

Утворена напруга від виходу модулятора подається до виходу суматора Σ1, де додається до сигналу розузгодження ∆ U _т. Таким чином, на вході підсилювача інтегруючого приводу діє сигнал U _Σ = ∆ U _т – U _з.з, а слідкуюча система точного приводу розв’язує рівняння ∆ U _т – U _з.з = 0.

Режим «Автономне зчислення»

Режим «Автономне зчислення» вмикається автоматично при зникненні сигналів «Відповідь Д», «Супровід Д» на виході приймача СПАД-2И та при справності автономних датчиків ДВС-5 і ГМК-1АЭ.

У цьому режимі сигнал управління двигуном-генератором утворюється за дальномірною складовою автономної швидкості V _д = V_i cos(ψ – A), де V_i – сигнал істинної швидкості від датчика ДВС-5, ψ – сигнал курсу від системи ГМК-1Э, А – сигнал азимута літака від системи РСБН-5С.

Сигнал ~ U _д подається від механізму курсового кута (ККР) до фазочутливого випрямляча (ФЧВ), де перетворюється на напругу постійного струму U _д.

Полярність випрямленої напруги U _д залежить від фази вхідної напруги ~ U _д. Утворена напруга дальності автономного каналу U _д подається до одного з входів суматора Σ3. До інших входів суматора Σ3 подаються напруги компенсації U _к та поправки U _п, яка утворюється інтегратором. Напруга компенсації U _к знімається від потенціометра R ₃. Напруга компенсації встановлюється таким чином, щоб за відсутності всіх сигналів (як по радіоканалу, так і по автономному каналу) двигун-генератор приводу механізму дальності блока БО-М не обертався.

При зникненні радіоданих поправка, утворена в режимі «Поєднання», коригує автономні дані протягом 15 с. Від виходу суматора Σ₃ сигнал суми W _д = U _д + U _к + U _п подається до входу суматора Σ₂, в якому додається до напруги зворотного зв’язку U _з.з від тахогенератора. Результуючий сигнал W _д – U _з.з подається до модулятора, де перетворюється на змінну напругу типу «меандр» з частотою 400 Гц. Утворена напруга проходить суматор Σ1 та надходить до підсилювача ПІП. У подальшому відпрацювання сигналу автономного каналу виконується аналогічно режиму «РСБН».

Режим «Поєднання»

У режимі «Поєднання» відпрацювання виміряних значень дальності здійснюється у точному каналі одночасно за радіоданими і за автономними даними. У цьому режимі обов’язково має бути сигнал «Супровід Д» від приймача СПАД-2И та сигнали працездатності автономних датчиків.

До входу датчика розузгодження точного каналу дальності (ДРТКД) надходять сигнали U _т від СПАД-2И та зворотного зв’язку U _з.з від потенціометра R ₁ блока БО-М. Різницевий сигнал Δ U _т надходить до входу суматора Σ1. До другого входу суматора Σ2 надходить сигнал автономного каналу W _д – U _з.з, який утворюється аналогічно до режиму «Автономне зчислення». На виході суматора Σ₁ утворюється сигнал U _Σ = Δ U _т + W _д – U _зз = = Δ U _т + U _д + U _к + U _п – U _з.з, який подається до підсилювача ПІП. Слідкуючий привід спрацьовує, тобто розв’язує рівняння Δ U _т + U _д + U _к + U _п – U _з.з = 0.

При появі у грубому каналі розузгодження за дальністю більше 5 км, яке триває більше 15 с, слідкуюча система перемикається на грубий канал дальності з більшою швидкістю відпрацювання. При цьому дешифратор виробляє сигнал відключення автономних даних і розрахована поправка скидається. Відпрацювання у грубому каналі буде виконуватися доти, доки сигнал розузгодження за дальністю не стане менше 5 км і слідкуюча система не переключиться на точний канал.

Поєднання радіоканалу та автономного каналу значно підвищує завадозахищенність апаратури РСБН-5С.

Сигнал управління від виходу блока БС-02 подається до двигуна-генератора механізму дальності, який повертає шкалу механізму дальності. На осі обертання через редуктори повертаються повзунки потенціометрів зворотного зв’язку R ₁ та R ₂, до яких підводиться напруга електроживлення від блока БИАД-04.

Для видачі даних дальності по точному каналу використовується сельсин-датчик (СД), а по грубому каналу – потенціометр R₄. Сигнал від СД подається до приладу ППД-2, а сигнал від потенціометра R₄ до підсилювача блока БО-М. Для підсилення сигналу розузгодження приладу ППД-2 використовується один з каналів блока підсилювачів БУ НПП.

Режим «Контроль»

Режим «Контроль» вмикається за допомогою кнопки КОНТРОЛЬ, яка встановлена на пульті управління РСБН-5С на правому горизонтальному пульті. У цьому режимі канал автономного зчислення вимикається, а сигнал управління двигуном-генератором утворюється у блоці за рахунок фіксованих значень Д_гр та Д_т. Таким чином, у блоці БО-М буде відпрацьоване фіксоване значення дальності 291,5 км (±0,3 км). Дані від радіомаяка РСБН при цьому не використовуються, тобто в режимі «Контроль» виконується перевірка працездатності блоків БИАД-04, БС-02, БО-М.

Відпрацювання фіксованого значення дальності виконується так само, як і відпрацювання значень дальності в режимі «РСБН» спочатку грубим каналом, а потім, коли розузгодження дальності стане менше 5 км, точним каналом.

Режим «Введення даних»

Режим «Введення даних» вмикається за допомогою натискного перемикача НАЧАЛЬН. УСТ. ДАЛЬН., який установлений на щитку управління. Режим призначений для встановлення будь-якого значення дальності в режимі роботи апаратури «Автономне зчислення».

При натисканні на перемикач НАЧАЛЬН. УСТ. ДАЛЬН. вгору чи вниз від ЩУ до входу суматора Σ1 подається змінна напруга 4 В 400 Гц тієї чи іншої початкової фази. Радіоканал та канал автономного зчислення від входів суматора Σ1 відключаються і, таким чином, відпрацьовується напруга введення даних (4 В, 400 Гц). Двигун-генератор буде відпрацьовувати весь час, доки надходить сигнал «Введення даних», тобто коли натиснутий перемикач. Відпрацювання виконується на підвищеній швидкості.

Органи управління РСБН-5С

Органи управління розміщені в передній і задній кабінах.

Передня кабіна. На пульті управління РСБН-5С (рис. 2.16, а) установлені:

- перемикач режимів роботи, що має три положення: ПОСАДКА, НАВИГАЦ., ПРОБИВ. для вмикання необхідного режиму роботи РСБН-5С;

- кнопка ОПОЗН. для ввімкнення режиму індивідуального розпізнавання літаків. При її натисканні літакова апаратура РСБН-5С утворює сигнал індивідуального розпізнавання, при якому мітка від літака на індикаторі кругового огляду наземного радіомаяка РСБН роздвоюється;

- кнопка КОНТРОЛЬ призначена для ввімкнення режиму внутрішнього контролю азимутального і далекомірного каналів апаратури РСБН-5С. При її натисканні на НПП відпрацьовується азимут літака 177° ±2°, а на приладі ППД-2 дальність 291,5 км ±0,3 км;

- ручка регулювання ПОДСВЕТ ИСКРЫ для встановлення необхідної яскравості підсвічування щитка управління.

На щитку управління РСБН-5С (рис. 2.16, б) розміщені:

- ручка ГРОМК. ПОЗЫВН. (1) призначена для регулювання гучності позивних сигналів наземного радіомаяка РСБН (дві букви коду Морзе);

- сигнальні лампи КОРРЕКЦИЯ АЗИМУТ (2) і ДАЛЬН. (3) призначені для індикації відпрацьовування значень азимута і дальності у точних каналах вимірювання (похибка азимута не більше 0,5°, похибка дальності не більше 0,5 км);

Рис. 2.16. Пульт управління (а) і щиток управління (б) РСБН-5С

- натискні перемикачі АЗИМУТ НАЧАЛЬН. УСТ. (4) і ДАЛЬН. НАЧАЛЬН. УСТ. (5) призначені для встановлення вручну будь-якого значення азимута і дальності на приладах НПП і ППД-2 при перевірці працездатності та у польоті в режимі «Автономне зчислення»;

- регулятор потенціометра УСТ. «0» АЗИМУТА (6);

- кнопка УСТ. «0» АЗИМУТА (7) призначена для перевірки калібрування азимутального каналу апаратури. При натисканні на кнопку на НПП має встановитися значення азимута +1°. При відхиленні азимута від необхідного значення за допомогою потенціометра УСТ. «0» АЗИМУТА інженерно-технічним складом установлюється значення азимута +1°;

- перемикачі НАВИГАЦИЯ (9) і ПОСАДКА (10) (на 40 положень кожен) призначені для встановлення необхідних частотно-кодових каналів зв’язку з радіомаяком РСБН (НАВИГАЦИЯ) та радіомаяками ПРМГ (ПОСАДКА);

- пристрої індикації вибраного каналу зв’язку в режимах НАВИГАЦИЯ (8) і ПОСАДКА (11).

На правому інформаційному табло (рис. 2.17) встановлені:

- лампа-табло ПРОБИВ. ОКОНЧЕНО для сигналізації про закінчення режиму «Пробивання хмарності донизу» на дальності 21 км від радіомаяка РСБН;

- лампа-табло СОГЛАС. АЗИМУТА призначена для сигналізації ввімкнення режиму узгодження заданого курсу (азимута) льотчиком задньої кабіни.

На горизонтальному правому пульті встановлений задавач висоти ЗДВ-30, який призначений для встановлення атмосферного тиску дня польотів і який коригує напругу від датчика висоти ДВ-30.

На горизонтальному лівому пульті встановлена кнопка ПРОСЛУШИВАНИЕ ИСКРЫ. При натисканні на кнопку в телефонах прослуховуються позивні сигнали радіомаяка РСБН, які проходять через СПУ-9.

Рис. 2.17. Інформаційне табло передньої кабіни

Задня кабіна. На горизонтальному правому пульті розміщені:

- кнопка СОГЛАС. ЗАДАННОГО АЗИМУТА призначена для контролю льотчиком задньої кабіни встановлення на приладі НПП заданого курсу (азимута) льотчиком передньої кабіни;

- вимикач аварійного включення режиму посадки АВАР. ВКЛЮЧЕНИЕ ПОСАДКИ. Якщо вимикач ввімкнутий, то є можливість ручного вводу заданого курсу (азимута) на НПП другої кабіни.

На інформаційному табло (рис. 2.18) розміщені:

- лампа-табло ПРОБИВ. ОКОНЧЕНО;

- лампи-табло АЗИМУТ ТОЧНО, ДАЛЬНОСТЬ ТОЧНО призначені для індикації роботи точних каналів азимуту та дальності. Лампи ввімкнені паралельно до відповідних ламп КОРРЕКЦИЯ АЗИМУТ (2) і ДАЛЬН. (3) на ЩУ РСБН-5С.

Рис. 2.18. Інформаційне табло задньої кабіни

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры