Схема 6.24 – Банкрутство банків 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Схема 6.24 – Банкрутство банків

Поиск

Контрольні ЗАпитання

 

1. Коли порушується справа про банкрутство боржника в господарському суді?

2. Які вимоги ставляться до заяви про порушення справи про банкрутство?

3. Яку інформацію повинна містити заява про порушення справи про банкрутство, подана боржником до господарського суду?

4. Яку інформацію повинна містити заява про порушення справи про банкрутство, подана кредитором до господарського суду?

5. За яких обставин припиняється порушення справи про банкрутство?

6. Які питання розглядаються в підготовчому засіданні господарського суду?

7. Які питання розглядаються в попередньому засіданні господарського суду?

8. З якою метою вводиться процедура розпорядження майном боржника?

9. Який порядок введення процедури розпорядження майном боржника?

10. Які права й обов'язки розпорядника майном боржника?

11. Хто може бути розпорядником майна боржника?

12. Що являє собою мирова угода?

13. Охарактеризуйте сутність банкрутства.

14. Охарактеризуйте дії осіб в оголошенні підприємства банкрутом.

15. У яких випадках господарський суд може прийняти постанову про ліквідацію підприємства?

16. Охарактеризуйте етапи проведення ліквідації підприємства.

17. Охарактеризуйте сутність банкрутства громадянина-підприємця.

18. Охарактеризуйте сутність банкрутства сільськогосподарського підприємства.

19. Охарактеризуйте сутність банкрутства банку.

20. Перелічіть види банкрутства.

21. Назвіть економічні ознаки неплатоспроможного підприємства.

22. Назвіть економічні ознаки фіктивного банкрутства.

23. Назвіть економічні ознаки доведення до банкрутства.

24. Назвіть економічні ознаки приховування банкрутства.

25. Назвіть причини банкрутства.

26. Які судові процедури застосовуються до неспроможного підприємства?

27. Як відбувається врегулювання банкрутства?

 


Тести

1 У яких випадках може бути порушена справа про банкрутство:

1) якщо боржник подав заяву до суду і у нього досить майна для покриття судових витрат;

2) за заявою кредиторів, якщо їх безспірні вимоги сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом 3 місяців після встановленого для їх погашення строку;

3) за заявою боржника за наявності таких обставин: задоволення вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів у повному обсязі; замість рішення про ліквідацію боржника прийняте рішення про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку із процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі?

 

2 Суддя має право повернути заяву:

1) якщо вона відповідає вимогам закону;

2) якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій;

3) якщо вимоги кредиторів сукупно складають менше 300 мінімальних заробітних плат;

4) вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою;

5) якщо заява не відповідає вимогам законодавства.

 

3 Суддя має право прийняти заяву:

1) якщо вона відповідає вимогам закону;

2) якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підпри­ємств і організацій;

3) якщо вимоги кредиторів сукупно складають менше 300 мінімальних заробітних плат;

5) якщо заява не відповідає вимогам законодавства.

 

4 Суддя має право відмовити у прийнятті заяви:

1) якщо вона відповідає вимогам закону;

2) якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підпри­ємств і організацій;

3) якщо вимоги кредиторів сукупно складають менше 300 мінімальних за­робітних плат;

4) вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою;

5) якщо заява не відповідає вимогам законодавства.

 

5 Боржник подає заяву до суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат:

1) так; 2) ні.

 

6 При подачі заяви про порушення справи про банкрутство береться державний збір:

1) так; 2) ні.

 

7 Провадження у справі про банкрутство може бути припинене, якщо:

1) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

2) затверджений звіт керуючого санацією;

3) затверджена мирова угода;

4) затверджений звіт ліквідатора;

5) підприємство включене до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.

 

8 Кредитори мають право подати заяву про задоволення своїх зобов'язань після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство:

1) так; 2) ні.

 

9 До першої черги задоволення вимог кредиторів відносять:

1) вимоги щодо сплати податків;

2) зобов'язання з заробітної плати;

3) витрати, пов'язані з порушенням справи про банкрутство в суді.

 

10 У разі недостатності коштів від продажу майна боржника для повного погашення всіх вимог однієї черги вимоги погашаються пропорційно сумі вимог, які належать кожному кредиторові однієї черги:

1) так; 2) ні.

 

11 Повноваження розпорядника майном припиняються з дня укладення мирової угоди:

1) так; 2) ні.

 

12 Розпорядник майна має право скликати збори кредиторів:

1) так; 2) ні.

 

 

13 Процедура розпорядження майном є судовою процедурою врегулювання банкрутства підприємства:

1) так; 2) ні.

 

14 Розпорядником майна може бути особа, яка має ліцензію арбітражного керуючого:

1) так; 2) ні.

 

15 Розпорядник майна зобов'язаний представити звіт про свою діяльність:

1) аудитору;

2) до суду;

3) керуючому санацією;

4) ліквідатору;

5) комітету кредиторів.

 

16 Судові процедури, які застосовуються до неспроможного підприємства:

1) розпорядження майном;

2) санація;

3) мирова угода;

4) ліквідація.

 

17 Мирова угода набуває чинності:

1) з дня затвердження господарським судом мирової угоди;

2) з дня укладання мирової угоди;

3) з дня прийняття рішення про укладання мирової угоди.

 

18 Мирова угода може бути розірвана:

1) за згодою сторін;

2) за рішенням суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди стосовно всіх кредиторів;

3) за рішенням суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди по відношенню не менше ніж 1/3 частини кредиторів.

 

19 Мирова угода не дійсна:

1) за рішенням суду на позов кредиторів;

2) якщо боржник неправильно вказав своє майно в балансі;

3) якщо умови мирової угоди не виконуються.

 

20 Наслідки недійсності або розірвання мирової угоди:

1) справа поновлюється;

2) відстрочені або розстрочені вимоги кредиторів у незадоволеній частині поновлюються повністю;

3) справа не поновлюється;

4) відстрочені або розстрочені вимоги кредиторів у незадоволеній частині поновлюються частково;

5) відстрочені або розстрочені вимоги кредиторів у незадоволеній частині не поновлюються.

 

21 Мирова угода, укладена в ході порушення справи про банкрутство, може бути розірвана в таких випадках:

1) не виконані умови мирової угоди;

2) якщо боржник подав недостовірні відомості про свій фінансово-майно­вий стан;

3) відсутності осіб, бажаючих взяти участь у санації боржника;

4) здійснення боржником дій, що призводять до обмеження інтересів кре­диторів.

 

22 Мирова угода у процесі порушення справи про банкрутство – це:

1) угода між боржником і санатором про переведення боргу;

2) угода між кредитором і боржником про відстрочку боргу;

3) угода між санатором і судом про проведення фінансового оздоровлення боржника;

4) угода між судом і боржником про перенесення процедури порушення справи про банкрутство.

23 Мирова угода затверджується в суді:

1) так; 2) ні.

 

24 Підприємство вважається банкрутом, якщо:

1) тест показує високу ймовірність його банкрутства;

2) підприємству незручно задовольнити вимоги кредиторів;

3) зобов'язання кредиторів перевищують його ліквідні активи;

4) тест на кредитоспроможність має негативний результат;

5) господарський суд визнав підприємство банкрутом.

 

25 При врегулюванні неспроможності підприємства господарський суд може застосувати до боржника такі процедури:

1) реорганізаційні;

2) ліквідаційні;

3) мирову угоду;

4) внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств;

5) оголошення підприємства неплатоспроможним.

26 Боржник може звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у таких випадках:

1) якщо задоволення вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами;

2) якщо податкові органи призупинили операції за всіма банківськими рахунками боржника;

3) якщо розрахункові документи щодо списання заборгованості боржника перебувають у картотеці;

4) за наявності ефективної концепції санації й відсутності часу для її реалізації.

 

27 До заходів щодо фінансової реструктуризації можна віднести:

1) реструктуризацію заборгованості перед кредиторами;

2) злиття підприємств;

3) ліквідацію підприємства;

4) збільшення статутного капіталу.

 

28 Економічні ознаки доведення до банкрутства:

1) якщо встановлено, що боржник надав недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або інших документах про фінансовий стан, що характеризується ознаками неплатоспроможного підприємства;

2) якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше 1 при нульовій або позитивній рентабельності;

3) якщо перед складанням угод, укладених у корисливих цілях і здійснення навмисних дій відповідно до Карного кодексу, які призвели до неплатоспроможного стану, підприємство не мало економічних ознак неплатоспроможного підприємства.

 

29 Економічні ознаки фіктивного банкрутства:

1) якщо встановлено, що боржник надав недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або інших документах про фінансовий стан, що характеризується ознаками неплатоспроможного підприємства;

2) якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше 1 при нульовій або позитивній рентабельності;

3) якщо перед складанням угод, укладених у корисливих цілях і здійснення навмисних дій відповідно до Карного кодексу, які призвели до неплатоспроможного стану, підприємство не мало економічних ознак неплатоспроможного підприємства.

30 Економічні ознаки приховування банкрутства:

1) якщо встановлено, що боржник надав недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або інших документах про фінансовий стан, що характеризується ознаками неплатоспроможного підприємства;

2) якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше 1 при нульовій або позитивній рентабельності;

3) якщо перед складанням угод, укладених у корисливих цілях і здійснення навмисних дій відповідно до Карного кодексу, які призвели до неплатоспроможного стану, підприємство не мало економічних ознак неплатоспроможного підприємства.

 

31 Причини банкрутства:

1) порушення фінансової стабільності підприємства;

2) незбалансованість грошових потоків;

3) неплатоспроможність підприємства, викликана низькою ліквідністю активів.

 

32 З моменту визнання боржника банкрутом:

1) припиняється діяльність підприємства;

2) приймається постанова про реорганізацію (ліквідацію) підприємства;

3) приймається постанова про санацію підприємства;

4) вважається, що пройшли терміни всіх боргових зобов'язань банкрута;

5) припиняється нарахування пені й відсотків на всі види боргових зобов'язань банкрута.

 

33 Якщо боржник визнав претензію повністю або частково, але при цьому не повідомив про перерахування боргу, то позивач претензії може:

1) звернутися до відповідача з повторною претензією;

2) звернутися до господарського суду з позовом про рішення господарської суперечки;

3) після закінчення 20 днів від дня одержання відповіді надати в банк розпорядження про списання в безспірному порядку визнаної суми боргу;

4) звірити заборгованість;

5) звернутися до господарського суду з позовом про оголошення боржника банкрутом.

 

34 У підприємства є така заборгованість перед кредиторами: витрати, пов'язані з порушенням справи про банкрутство і роботою ліквідаційної комісії – 35000 грн, заборгованість з заробітної плати – 15000 грн, заборгованість з сплати податків – 20000 грн, заборгованість, не забезпечена заставою, – 40000 грн, заборгованість, забезпечена заставою – 65000 грн. Вимоги першої черги становлять:

1) 100000 грн;

2) 35000 грн;

3) 15000 грн;

4) свій варіант

35 У підприємства є така заборгованість перед кредиторами: витрати, пов'язані з порушенням справи про банкрутство і роботу ліквідаційної комісії, – 35000 грн, заборгованість з заробітної плати –15000 грн, заборгованість з сплати податків – 20000 грн, заборгованість, незабезпечена заставою – 40000 грн, заборгованість, забезпечена заставою, – 65000 грн. Вимоги другої черги становлять:

1) 15000грн;

2) 55000грн;

3) 20000грн;

4) свій варіант.

 

36 У підприємства є така заборгованість перед кредиторами: витрати, пов'язані з порушенням справи про банкрутство і роботою ліквідаційної комісії, – 35000 грн, заборгованість з заробітної плати – 15000 грн, заборгованість з сплати податків – 20000 грн, заборгованість, не забезпечена заставою, – 40000 грн, заборгованість, забезпечена заставою, – 65000 грн. Вимоги третьої черги становлять:

1) 15000 грн;

2) 20000 грн;

3) 65000 грн;

4) свій варіант.

 

37 У підприємства є така заборгованість перед кредиторами: витрати, пов'язані з порушенням справи про банкрутство і роботою ліквідаційної комісії, – 35000 грн, заборгованість з заробітної плати – 15000 грн, заборгованість з сплати податків – 20000 грн, заборгованість, не забезпечена заставою, – 40000 грн, заборгованість, забезпечена заставою, – 65000 грн. Вимоги четвертої черги становлять:

1) 60000 грн;

2) 20000 грн;

3) 40000 грн;

4) свій варіант.



Додаток А

(обов’язковий)

 

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення термінів Для цілей цього закону терміни застосовуються у такому значенні: неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності; (абзац другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV (3108-15) від 17.11.2005); боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, не спроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; (абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV (3108-15) від 17.11.2005); банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо); кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів належать також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; (абзац шостий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3088-III (3088-14) від 07.03.2002; в редакції Закону N 672-IV (672-15) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV (3108-15) від 17.11.2005);
грошове зобов’язання – зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та інших підстав, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоплата (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли за такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом; (абзац сьомий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3088-III (3088-14) від 07.03.2002, N 672-IV (672-15) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року); безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника; досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство; розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища; розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом; санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника; реструктуризація підприємства - здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів; керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника; ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна; ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку; арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду; (абзац сімнадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3088-III (3088-14) від 07.03.2002);мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів); офіційний друкований орган - газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр"; (абзац дев'ятнадцятий статті 1 в редакції Закону N 3088-III (3088-14) від 07.03.2002) представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю - особа, уповноважена загальними зборами, на яких присутні не менш ніж три чверті від штатної чисельності працівників боржника або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника, представляти їх інтереси при проведенні процедур банкрутства з правом дорадчого голосу; (абзац двадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1096-IV (1096-15) від 10.07.2003); сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю; заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника; мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію; (абзац двадцять четвертий статті 1 в редакції Законів 3088-III (3088-14) від 07.03.2002, N 672-IV (672-15) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року); погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними; значні угоди - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди; угоди, щодо яких є заінтересованість, - угоди, сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, керуючого санацією чи кредиторів; уповноважена особа акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю - особа, уповноважена загальними зборами акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, що володіють більш ніж половиною статутного капіталу товариства, представляти їх інтереси під час проведення процедур банкрутства цього товариства з правом дорадчого голосу. (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3107-IV (3107-15) від 17.11.2005). Стаття 2. Повноваження державного органу з питань банкрутства 1. Державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку. 2. Державний орган з питань банкрутства: сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом; організовує систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори); забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього боржника; здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює та затверджує форму подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; організовує проведення експертизи фінансового становища державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи та надання відповідного доручення; готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків; готує та подає на затвердження Кабінету Міністрів України у встановленому порядку типові документи щодо здійснення процедур банкрутства; здійснює інші передбачені законодавством повноваження. Стаття 3. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури 1. Засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника. 2. Власником майна боржника державного чи приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація). 3. Надання фінансової допомоги боржнику зобов'язує його взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку, встановленому законом. 4. Досудова санація державних підприємств проводиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України. Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджуються з органом, уповноваженим управляти майном боржника у порядку (515-2000-п), встановленому Кабінетом Міністрів України. Досудова санація державних підприємств проводиться відповідно до законодавства. Стаття 3-1. Арбітражний керуючий 1. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Згідно з цим Законом одна й та особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону. 2. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. Анулювання ліцензії арбітражного керуючого під час здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство. Про усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків з цих підстав під час провадження у справі господарський суд виносить ухвалу. 3. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. 4. Арбітражний керуючий має право: скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь із правом дорадчого голосу; звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами; запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; отримувати з державного реєстру застав інформацію про майно боржника, яке є предметом застави; подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків; виконувати інші дії відповідно до закону. 5. Арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом. 6. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. 7. На випадок заподіяння шкоди боржнику чи кредиторам діяльність арбітражного керуючого підлягає обов'язковому страхуванню. Порядок обов'язкового страхування діяльності арбітражних керуючих визначається законом. 8. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства. 9. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу. 10. Оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. 11. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. 12. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. 13. Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом. 14. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затве


Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 203; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.146 (0.012 с.)