Дослід 1. Проба Фелінга. Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 7Следующая ⇒

Принцип методу. Фенілпіровиноградна кислота утворює з іонами тривалентного феруму комплексну сполуку, забарвлену у синьо-зелений колір.

Матеріальне забезпечення: сеча хворого на фенілкетонурію, 10 % розчин феруму хлориду, крапельниці, фільтри, піпетки.

Хід роботи. До 2 мл свіжовідфільтрованої сечі додають 8 – 10 крапель 10 % розчину FeCl₃. За наявності у сечі фенілпіровиноградної кислоти через 30 – 60 сек з’являється синьо-зелене забарвлення, яке зникає поступово впродовж 5 – 30 хв (у залежності від концентрації фенілпіровиноградної кислоти в сечі).

Клініко-діагностичне значення. Природжена відсутність у печінці дітей ферменту фенілаланін-4-монооксигенази призводить до блокування окиснення фенілаланіну в тирозин і, відповідно, всіх подальших метаболічних перетворень тирозину. Нагромадження у крові та тканинах фенілаланіну та продуктів його розпаду, в тому числі фенілпіровиноградної кислоти, викликає інтоксикацію організму. Наслідком цього є порушення нормального розвитку мозку і тяжкі неврологічні розлади. Діагностичним критерієм цього спадкового захворювання є підвищений вміст фенілаланіну в крові, наявність фенілпіровиноградної кислоти в сечі.

У нормі концентрація фенілаланіну в крові дітей становить: до 1 місяця – 0,133 ммоль/л, 1 місяць – 1 рік – 0,095 ммоль/л, 1 рік – 14 років – 0,115 ммоль/л.

Пробу на фенілпіровиноградну кислоту можна проводити на фільтрувальному папері. Смужку фільтрувального паперу змочують сечею, висушують на повітрі і наносять краплю 10 % розчину FeCl₃. Позитивна проба дає синьо-зелене забарвлення. Аналогічну пробу можна проводити на сухій або мокрій дитячій пелюшці.

Дослід 2. Уніфікований метод визначення креатиніну за кольоровою реакцією Яффе (метод Поппера і співавторів).

Принцип методу. У результаті взаємодії креатиніну та пікринової кислоти в лужному середовищі утворюється червоний таутомер пікринат-креатинін, інтенсивність забарвлення якого прямопропорційна концентрації креатиніну.

Матеріальне забезпечення: насичений розчин пікринової кислоти; розчин їдкого натрію – 10 г/100 мл; 0,1 н розчин хлоридної кислоти; центрифуга, водяна баня, фотоелектроколориметр або спектрофотометр.

Хід роботи. 2 мл сироватки змішують у пробірці з 6 мл прозорого насиченого розчину пікринової кислоти. Через 5 хв пробірку поміщають на 15 – 20 с в кип’ячу водяну баню, потім вміст пробірки центрифугують (або фільтрують). До 4 мл супернатанту додають 0,2 мл розчину NаОН, перемішують і доводять дистих. водою до 10 мл. Через 10 хв проби колориметрують при зеленому світлофільтрі (довжина хвилі 530 нм) у кюветі з товщиною шару 20 мм проти контрольної проби. Контрольну пробу готують наступним чином: до 3 мл насиченого розчину пікринової кислоти додають 0,2 мл розчину NаОН і доводять водою до 10 мл. Стандартну пробу готують аналогічно до дослідної, але з тою різницею, що замість сироватки беруть 2 мл робочого стандартного розчину і вміст пробірки не центрифугують.

Розраховують концентрацію креатиніну (Х) за формулою:

Х = (А_досл: А_станд) × 0,088 (ммоль/л) або (А_досл: А_станд) × 88 (мкмоль/л),

де: А_досл. – оптична густина дослідної проби;

А_станд – оптична густина стандартної проби;

0,088 ммоль/л (88 мкмоль/л) – концентрація креатиніну в стандартній пробі.

Зробити висновки.

Клініко-діагностичне значення. Креатинін – кінцевий продукт обміну креатину. Концентрація креатиніну в крові є досить постійною величиною, що відображає кількість м’язової маси і не залежить від харчування та інших чинників. Креатинін не реабсорбується в ниркових канальцях, тому з діагностичною метою використовують його визначення в крові та сечі для оцінки швидкості клубочкової фільтрації нирок.

Вміст креатиніну в сироватці крові у здорових жінок – 0,044 – 0,097 ммоль/л (або 44 – 97 мкмоль/л); у чоловіків – 0,053 – 0,115 ммоль/л (або 53 – 115 мкмоль/л).

Підвищена концентрація креатиніну в крові спостерігається при гострих і хронічних захворюваннях нирок, активній акромегалії, гігантизмі, гіпертиреозі, на тлі приймання нефротоксичних препаратів, при лейкемії, гемолізі, кетоацидозі.

Зниження даного показника може спостерігатись протягом І і ІІ триместрів вагітності, при жовтяниці, а також при зменшенні м’язової маси (обумовленому віком або м’язовою дистрофією).

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология