Розділ II організація адміністративного судочинства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 45 из 46Следующая ⇒

Глава 1 АДМІНІСТРАТИВНА ЮРИСДИКЦІЯ І ПІДСУДНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВ

Глава 2 СКЛАД СУДУ. ВІДВОДИ

Глава 3 СУДОВІ ВИКЛИКИ І ПОВІДОМЛЕННЯ

Глава 4 ФІКСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ

Глава 5 УЧАСНИКИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ

Глава 6 ДОКАЗИ

Глава 7 СУДОВІ ВИТРАТИ

Глава 8 СТРОКИ

Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Глава 1 ЗВЕРНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ ТА ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

Глава 2 ПІДГОТОВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Глава 3 СУДОВИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ

Глава 4 ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ. ЗУПИНЕННЯ, ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

Глава 5 СУДОВІ РІШЕННЯ

Глава 6 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЯХ АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВ

Розділ IV ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

Глава 1 АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Глава 2 КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Глава 3 ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ

Глава 4 ПРОВАДЖЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Розділ V ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ

Розділ VI ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ

Розділ VII. ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНОГО СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

Розділ VIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

ПИТАННЯ № 128 «ХАРАКТЕРИСТИКА КОНЦЕПЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ»

Проведення адміністративної реформи в Україні зумовлено необхідністю реформування системи державного управління в зв’язку з її неефективністю - вона еклектично поєднує як інститути, що дісталися у спадок від радянської доби, так і нові інститути, що сформувалися у період незалежності України. Ця система є внутрішньо суперечливою, незавершеною, громіздкою і відірваною від людей, внаслідок чого існуюче державне управління стало гальмом у проведенні соціально-економічних і політичних реформ.

Тому зміст адміністративної реформи полягає, з одного боку, у комплексній перебудові існуючої в Україні системи державного управління всіма сферами суспільного життя. З іншого - у розбудові деяких інститутів державного управління, яких Україна ще не створила як суверенна держава.

Метою адміністративної реформи є поетапне створення такої системи державного управління, що забезпечить становлення України як високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, дозволить їй стати впливовим чинником у світі та

Європі. Її метою є також формування системи державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей, а головним пріоритетом її діяльності буде служіння народові, національним інтересам. Ця система державного управління буде підконтрольною народові, прозорою, побудованою на наукових принципах і ефективною. Витрати на утримання управлінського персоналу будуть адекватними фінансово-економічному стану держави.

Для досягнення мети адміністративної реформи в ході її проведення має бути розв'язано ряд завдань:

• формування ефективної організації виконавчої влади як на центральному, так і на місцевому рівнях управління;
• формування сучасної системи місцевого самоврядування;
• запровадження нової ідеології функціонування виконавчої влади і місцевого самоврядування як діяльності щодо забезпечення реалізації прав і свобод громадян, надання державних та громадських послуг;
• організація на нових засадах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;
• створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів;
• запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою.

Правовою передумовою для адміністративної реформи в Україні стала Конституції України, прийнята 28 червня 1996 року. Надалі, впродовж п’ятнадцятирічного терміну центральними органами влади вживалися заходи щодо визначення мети та векторів адміністративного реформування в Україні.

22 липня 1998 року Президентом України підписано Указ №810/98 від «Про заходи щодо впровадження концепції адміністративної реформи в Україні». Даним Указом в основу адміністративного реформування системи державного управління закладено основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні, розробленої Державною комісією з проведення в Україні адміністративної реформи.

Концепцією визначено мету реформування, як поетапне створення такої системи державного управління, що забезпечить становлення України як високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, дозволить їй стати впливовим чинником у світі та Європі.

Концепція адміністративної реформи виокремила п’ять напрямів адміністративної реформи:

• створення нової правової бази, що регламентуватиме державне управління в Україні;
• формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управління;
• кадрове забезпечення нової системи державного управління;
• зміцнення та формування нових фінансово-економічних основ функціонування державного управління;
• наукове та інформаційне забезпечення системи державного управління, формування механізмів наукового та інформаційного моніторингу її функціонування.

Адміністративна реформа, згідно даної Концепції, передбачалась до реалізації у три етапи:

• підготовчий, у ході якого мали б бути розроблені та офіційно схвалені Концепція адміністративної реформи та Програма здійснення адміністративної реформи;
• другий, під час якого запроваджуються організаційно-правові засади реформування ключових елементів системи державного управління;
• третій, спрямований на поглиблення трансформаційних процесів, формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів державного управління.

Втім, аналізуючи об’ємність запланованих перетворень в адміністративній ланці, зважаючи на доволі широкий спектр заходів, запланованих у зміні системи управління, доводиться констатувати неефективне виконання положень згаданого документу, а також відсутність системності при прийнятті нормативних актів та вжиття заходів задля їх узгодження між собою.

Так, до прикладу, 20 лютого 2006 року Президентом України прийнято Указ №140/2006 від «Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні», яким зобов’язано Кабінет Міністрів України забезпечити розроблення на основі Концепції, схваленої цим Указом, законопроектів з питань удосконалення державної служби в Україні, насамперед проекту нової редакції Закону України "Про державну службу".

До даного закону внесено зміни згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції»» від 17.05.2012 року..

20 травня 2010 року Верховною радою України прийнято Закон «Про державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік», яким визначено цілі (підвищення довіри до органів виконавчої влади) та очікувані результати реформування, зокрема – залучення громадян до формування та реалізації державної політики, сприяння впровадженню технологій демократичного врядування; забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів виконавчої влади, запровадження державної комунікативної політики; спрощення та підвищення якості надання адміністративних послуг; зниження рівня корупції.

В частині адміністративного реформування Закон, вибудовуючи правову базу для реформування, закріпив зобов’язання щодо розроблення впродовж 2010 року низки проектів нормативно-правових актів, серед яких, зокрема, проект Закону «Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади», проект Закону «Про основні засади державної комунікативної політики», проект Адміністративно-процедурного кодексу України та Закону України про адміністративні послуги, проект Концепції впровадження електронного врядування в Україні, проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу».

Проект Адміністративно-процедурного кодексу України відкликано 11.03.2010року

13.01.2010 року схвалено Концепцію проекту Закону України "Про основні засади державної комунікативної політики»

13.12.2010 року розпорядженням КМУ схвалено Концепцію впровадження електронного врядування в Україні

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология