Визначальною з названих ознак є поняття діяння, забороненого адміністративним законодавством.
Содержание книги
- Згідно зі ст.. 48 КАСУ Адміністративна процесуальна правосуб'єктність
- Юридична природа адміністративного договору полягає в тому, що він є актом застосування норм права, в результаті чого реалізуються функції виконавчої влади за деякими винятками.
- Стаття 4. Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України
- Згідно ст..1 зу «Про кабінет міністрів України» від 2010 року Стаття 1.
- Стаття 8. Призначення на посаду Прем'єр-міністра України
- Стаття 42. Прем'єр-міністр України
- Ст.. 2 ЗУ « Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1998р.
- По-перше, визначається необхідність (доцільність) і можливість встановлення конкретного адміністративно-правового відношення.
- Адміністративно-правові норми можуть бути реалізовані шляхом виконання, дотримання, використання чи застосування.
- Судові акти завжди є індивідуальними. Це акти застосування норм права відносно окремих осіб, що є учасниками процесу.
- Заходи припинення умовно можна поділити на дві групи — загального та спеціального призначення.
- Залежно від порядку розв'язання підвідомчих питань, органи виконавчої влади поділяють на єдиноначальні та колегіальні.
- Відносини адміністративних послуг, або «сервісні» відносини.
- Особливості заходів адміністративного запобігання
- Заходи адміністративного припинення загального призначення
- Суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку
- Квітня 2011 року Президент України додатково оптимізував систему центральних органів виконавчої влади України
- Методи ду – це способи, прийоми і засоби цілеспрямованого впливу органів управління на свідомість, волю і поведінку громадян.
- Згідно стаття 17. Купап особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
- Визначальною з названих ознак є поняття діяння, забороненого адміністративним законодавством.
- Особливості предмета регулювання.
- Суб’єктивні права якоїсь особи — це надана і гарантована державою шляхом закріплення в правових нормах міра можливої (дозволеної) поведінки цієї особи.
- Державною службою в Україні визнається професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їхньому апараті та на яких покладено практичне виконання завдань і функцій держави.
- За ст 210 касу судом касаційної інстанції в адміністративних справах є вищий адміністративний суд України.
- Предметна підсудність адміністративних справ місцевим загальним судам
- Адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.
- Ст.. 7 КАСУ зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах
- Статтею 4 ЗУ «про прокуратуру» визначено завдання прокурорського нагляду за додержанням законів.
- Митна справа як об'єкт публічного адміністрування
- Специфічні завдання, функції і методи діяльності МВС України встановлюються спеціальним положенням про нього, яке затверджене розпорядженням Президента України від 06.04.2011 року.
- Граничну чисельність працівників апарату МВС України затверджує Кабінет Міністрів України.
- Найважливішою складовою частиною органів внутрішніх справ є міліція України.
- Головними ознаками АП є вік, осудність, винність.
- Склад будь якого злочину може бути встановлений тільки законом. Склади АП – як законами, так і підзаконними актами.
- Адміністративне право – це галузь права, корпоративне право це підгалузь господарського права, та один із інститутів Цивільного права.
- Визнання публічними саме управлінських інтересів — соціальне призначення адміністративного права.
- Міністерство юстиції України місцеві органи виконавчої влади виконкоми міських, селищних, сільських рад.
- У разі неподання (ненадсилання) документів для реєстрації громадського об'єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об'єднання не вважається утвореним.
- Оголошенням постанови в справі про адміністративне правопорушення закінчується стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення.
- Права та обов’язки сторін визначенні в ст. . 49 та ст. . 51 касу.
- В ст.. 277 КУпАП визначено Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення
- Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
- Провадження по здійсненню контролю і нагляду (контрольно-наглядове провадження) та цілий ряд інших.
- Згідно зі спеціальними ознаками суб'єктів адміністративної відповідальності можна поділити на кілька різновидів.
- Розділ II організація адміністративного судочинства
- Року прийнятий ЗУ «про центральні органи виконавчої влади»
ПИТАННЯ № 75 «ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ»
Поняття «адміністративний процес» в адміністративно-правовій науці прийнято розглядати в широкому й вузькому значеннях.
У широкому значенні адміністративний процес -це встановлений законом порядок розгляду й рішення індивідуально-конкретних справ, що виникають у сфері державного управління, судами (загальної юрисдикції або спеціально створеними) або спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами).
У вузькому значенні адміністративний процес розглядається як виробництво по справах про адміністративні правопорушення й застосування до правопорушників адміністративних стягнень. Іноді поняття адміністративного процесу у вузькому значенні тлумачать не тільки як розгляд справ про адміністративні правопорушення й застосування адміністративних стягнень до винних, але і як розгляд справ із застосуванням засобів адміністративного примусу.
Адміністративний процес -це врегульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність виконавчо-розпорядницьких органів держави, їхніх посадових осіб, інших уповноважених на те суб'єктів, спрямована на реалізацію норм адміністративного матеріального права, а також матеріально-правових норм інших галузей права в ході розгляду індивідуально-конкретних справ.
Ознаки адміністративного процесу:
• наявність чітко визначеної сфери виникнення, існування і припинення адміністративних справ (це сфера державного управління);
• особливі правила вирішення адміністративних справ, які закріплені в адміністративно-процесуальних нормах (нормативність адміністративного процесу);
• обов'язкова участь у вирішенні таких справ органів державного управління або їх посадових осіб;
• додержання принципів адміністративного процесу.
Специфіка процесуальних норм полягає у такому:
1. Вони відрізняються від матеріальних норм своїм призначенням. Матеріальні норми регулюють права і обов'язки суб'єктів і відповідають на запитання "що робити?". Процесуальні норми регулюють порядок, процедуру реалізації цих прав і обов'язків. Вони відповідають на запитання "як, яким чином робити?".
Так, ст. 173 КУпАП "Хуліганство дрібне": передбачає за дрібне хуліганство (нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян тощо) накладення штрафу, тобто визначає "що робити" у випадку виявлення даного правопорушення.
На запитання "як, яким чином?" накладати адміністративний штраф, відповідають процесуальні норми.
2. Процесуальні норми другорядні щодо матеріальних. Це означає, що вони виникають й існують лише за наявності потреби у реалізації матеріальних норм, за наявності потреби установити обов'язкові для виконавчо-розпорядчих органів та їх посадових осіб правила розгляду адміністративних справ.
3. Адміністративно-процесуальні норми є засобом реалізації далеко не всіх матеріальних норм.
Потреба в адміністративно-процесуальних нормах виникає лише тоді, коли потрібна спеціальна процедура для вирішення конкретного управлінського питання.
У таких випадках йдеться про матеріальні норми адміністративного права, реалізація яких здійснюється через застосування.
Найбільш характерними у цьому розумінні є норми, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення; наприклад норми ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство).
Разом з тим, і для норм, які реалізуються через виконання і використання, можуть передбачатися відповідні процесуальні правила.
Не потрібні ніякі процесуальні норми для реалізації матеріальних норм шляхом додержання.
4. Конкретна адміністративно-процесуальна норма завжди є засобом реалізації кількох матеріальних норм, але забезпечує цю реалізацію тільки частково.
Неможливо побудувати автономну конструкцію, в якій би взаємодіяли тільки дві норми: з одного боку — матеріальна, з другого — процесуальна, тобто конструкцію, в якій процесуальна норма була б замкнена виключно на одну матеріальну норму і забезпечувала б її реалізацію в повному обсязі.
5. Адміністративно-процесуальні норми забезпечують реалізацію матеріальних норм не тільки адміністративного права. Цю функцію виконують і щодо інших правових галузей.
Як юридичне явище адміністративний процес характеризується тим, що під час його здійснення виникають адміністративно-процесуальні відносини. Виникають вони в сфері державного управління під впливом відповідних процесуальних норм.
Від матеріальних адміністративно-правових відносин процесуальні адміністративно-правові відносини відрізняють такі обставини:
1. Особливості виникнення.
Для того, щоб виникли матеріальні відносини, потрібні три обставини:
а) норма права;
б) правосуб'єктність;
в) юридичний факт.
Для виникнення адміністративно-процесуальних відносин необхідно вже чотири обставини:
а) матеріальна норма;
б) процесуальна норма;
в) правосуб'єктність;
г) юридичний факт.
При цьому важливо зазначити, що юридичним фактом, який породжує адміністративно-процесуальне відношення, є відповідне адміністративно-правове відношення.
|
