Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Адміністративно-правові норми можуть бути реалізовані шляхом виконання, дотримання, використання чи застосування.
Содержание книги
- Згідно зі ст.. 48 КАСУ Адміністративна процесуальна правосуб'єктність
- Юридична природа адміністративного договору полягає в тому, що він є актом застосування норм права, в результаті чого реалізуються функції виконавчої влади за деякими винятками.
- Стаття 4. Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України
- Згідно ст..1 зу «Про кабінет міністрів України» від 2010 року Стаття 1.
- Стаття 8. Призначення на посаду Прем'єр-міністра України
- Стаття 42. Прем'єр-міністр України
- Ст.. 2 ЗУ « Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1998р.
- По-перше, визначається необхідність (доцільність) і можливість встановлення конкретного адміністративно-правового відношення.
- Адміністративно-правові норми можуть бути реалізовані шляхом виконання, дотримання, використання чи застосування.
- Судові акти завжди є індивідуальними. Це акти застосування норм права відносно окремих осіб, що є учасниками процесу.
- Заходи припинення умовно можна поділити на дві групи — загального та спеціального призначення.
- Залежно від порядку розв'язання підвідомчих питань, органи виконавчої влади поділяють на єдиноначальні та колегіальні.
- Відносини адміністративних послуг, або «сервісні» відносини.
- Особливості заходів адміністративного запобігання
- Заходи адміністративного припинення загального призначення
- Суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку
- Квітня 2011 року Президент України додатково оптимізував систему центральних органів виконавчої влади України
- Методи ду – це способи, прийоми і засоби цілеспрямованого впливу органів управління на свідомість, волю і поведінку громадян.
- Згідно стаття 17. Купап особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
- Визначальною з названих ознак є поняття діяння, забороненого адміністративним законодавством.
- Особливості предмета регулювання.
- Суб’єктивні права якоїсь особи — це надана і гарантована державою шляхом закріплення в правових нормах міра можливої (дозволеної) поведінки цієї особи.
- Державною службою в Україні визнається професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їхньому апараті та на яких покладено практичне виконання завдань і функцій держави.
- За ст 210 касу судом касаційної інстанції в адміністративних справах є вищий адміністративний суд України.
- Предметна підсудність адміністративних справ місцевим загальним судам
- Адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.
- Ст.. 7 КАСУ зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах
- Статтею 4 ЗУ «про прокуратуру» визначено завдання прокурорського нагляду за додержанням законів.
- Митна справа як об'єкт публічного адміністрування
- Специфічні завдання, функції і методи діяльності МВС України встановлюються спеціальним положенням про нього, яке затверджене розпорядженням Президента України від 06.04.2011 року.
- Граничну чисельність працівників апарату МВС України затверджує Кабінет Міністрів України.
- Найважливішою складовою частиною органів внутрішніх справ є міліція України.
- Головними ознаками АП є вік, осудність, винність.
- Склад будь якого злочину може бути встановлений тільки законом. Склади АП – як законами, так і підзаконними актами.
- Адміністративне право – це галузь права, корпоративне право це підгалузь господарського права, та один із інститутів Цивільного права.
- Визнання публічними саме управлінських інтересів — соціальне призначення адміністративного права.
- Міністерство юстиції України місцеві органи виконавчої влади виконкоми міських, селищних, сільських рад.
- У разі неподання (ненадсилання) документів для реєстрації громадського об'єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об'єднання не вважається утвореним.
- Оголошенням постанови в справі про адміністративне правопорушення закінчується стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення.
- Права та обов’язки сторін визначенні в ст. . 49 та ст. . 51 касу.
- В ст.. 277 КУпАП визначено Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення
- Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
- Провадження по здійсненню контролю і нагляду (контрольно-наглядове провадження) та цілий ряд інших.
- Згідно зі спеціальними ознаками суб'єктів адміністративної відповідальності можна поділити на кілька різновидів.
- Розділ II організація адміністративного судочинства
- Року прийнятий ЗУ «про центральні органи виконавчої влади»
Виконання полягає в активних діях суб'єкта адміністративного права, спрямованих на здійснення приписів норми.
Дотримання характеризується пасивною поведінкою суб'єкта, який не вчиняє заборонені дії.
Під час використання суб'єкт сам вирішує, чи необхідно йому скористатися зафіксованим у нормі правом.
Застосування адміністративно-правових норм є основною формою діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, інших суб'єктів, уповноважених на виконання функцій публічного управління, оскільки результатом такої діяльності є прийняття цими органами індивідуальних юридично-владних рішень, тобто здійснення безпосереднього керуючого впливу на розвиток конкретних правових відносин(1;41-45).
ПИТАННЯ №21 «Акти публічної адміністрації»
Під поняттям публічної адміністрації розуміють:сукупність органів, установ та організацій, які здійснюють адміністративні функції, адміністративну діяльність, яка здійснюється цією адміністрацією в інтересах суспільства, сферу управління публічним сектором з боку тієї ж публічної адміністрації.
Акт державного управління — це офіційний припис, заснований на законі, прийнятий суб'єктом управління на будь-якому рівні державної ієрархії в порядку одностороннього волевиявлення й у межах його компетенції з додержанням встановленої процедури та форми, й тягне за собою певні юридичні наслідки.
Акт державного управління — це підзаконний акт. Підзаконний характер актів державної виконавчої влади полягає в їх точній відповідності закону. Видання актів управління є частиною управлінської діяльності й одним із видів правових актів держави.
Акти управління спрямовано на досягнення конкретного, оперативного керівництва. За їх допомогою реалізують норми права в процесі управлінської діяльності, забезпечують необхідну поведінку учасників адміністративних правовідносин. Акти управління є основою виникнення відповідних правових відносин.
Акти управління встановлюють певні правила поведінки — приписи, дозволи, заборони. Їх норми спрямовано на захист прав і законних інтересів громадян, державних і недержавних організацій, охорону державної безпеки й громадського порядку тощо. В актах державного управління містяться обов'язкові до виконання приписи, якими на громадян, державні та недержавні організації, посадових осіб покладаються певні правила поведінки: їх права, обов'язки, відповідальність.
Акти управління є односторонньо вольовими актами. Владність цих актів полягає в тому, що згода на їх виконання з боку тих чи інших осіб або організацій, яким їх адресовано, не потрібна. Але це не означає, що всі акти управління носять імперативний характер. Багато в чому адміністративні правовідносини характеризуються тим, що праву однієї сторони відповідає обов'язок іншої, і навпаки. В сучасних умовах наявна значна кількість актів виконавчої влади, що містять приписи науково обґрунтованих рекомендацій.
Акти державного управління приймають суб'єкти управління тільки в межах їх компетенції і в певній формі.
Акти управління, залежно від їх зовнішнього вияву, є усними, письмовими та конклюдентними. Акти, розраховані на багаторазове застосування, мають письмову форму.
Акти управління мають юридичну природу і є обов'язковими для тих, кому їх адресовано. Виконання актів управління гарантується авторитетом виконавчої влади, а в разі необхідності забезпечується примусовою силою держави.
Акт державного управління відрізняється від закону тим, що:
а) у системі правових актів закон має вищу юридичну силу;
б) будь-який акт державного управління має бути виданий на основі закону (безпосередньо чи опосередковано);
в) ніякий акт державного управління не може скасувати або змінити закон;
г) закон може скасувати або призупинити дію акта управління;
ґ) у разі, якщо акт державного управління суперечить закону, діє закон.
Акти управління за змістом, юридичними властивостями, порядком прийняття, скасування, оскарження, виконання відрізняються від судових актів (рішень, вироків, ухвал).
|
