Обгрунтування фізичних навантажень для занять з особами похилого віку

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9

Систематичні заняття фізичними вправами або фізичною працею (особливо на відкритому повітрі):

v перешкоджають розвитку атеросклерозу;

v забезпечують активну старість;

v допомагають продовжити життя;

v суттєво підвищується інтенсивність окисних процесів;

v омолоджується склад білої крові: збільшується рівень

альбумінів, знижується рівень високомолекулярних глобулінів;

v знижується концентрація в крові холестерину і атерогенних бета-ліпопротеїдів.

Таблиця 31

З точки зору біохімії завдання фізичних вправ для осіб похилого віку полягає в посиленні пластичного обміну, і перш за все, синтезу тканинних білків. Однак з віком:

v еластичність кровоносних судин знижується, що збільшує небезпеку їх розриву;

v збільшується вміст солей в кістковій тканині, і кістки стають більш тендітним;

v знижується пружність м'язової тканини, і її опір до 70 років знижується на розрив в 40 разів.

Все це робить неприпустимим вправи швидкісної-силового характеру, стрибки, а також змагальні навантаження.

Вправи малої потужності, навіть досить тривалі, доступні й безпечні для осіб похилого віку. Однак, вони не мають потрібного ефекту (або роблять його в малому ступені). Посилення пластичного обміну під впливом фізичних вправ відбувається в період відпочинку і тим більш виражене, чим значніше в цей час посилюється аеробна біоенергетика. А вона в свою чергу залежить від біохімічних змін в навантаженні: чим більш значущі ці зміни (накопичення АДФ, креатіну, фосфорної, ПВК, молочної кислот та ін. недоокислених продуктів), тим більше посилюються окисні процеси і тим більші можливості енергетичного забезпечення біологічних синтезів.

Усі ці зміни при фізичних вправах малої потужності, що виконуються в умовах сталого стану обміну речовин, невеликі і не викликають скільки-небудь значного посилення біоситнтезу білків у період відпочинку. Крім того, тривалі вправи, як правило, приводять у літніх людей до зниження цукру в крові, що створює гірші умови для м'язової діяльності.

Дуже важливо підібрати фізичні навантаження, щоб вони були досить ефективними для впливу на процеси обміну речовин і разом з тим посильними для старіючого організму, не шкідливі і не небезпечні йому.

Необхідно враховувати, що літні люди легше, ніж більш молоді, втрачають самоконтроль за станом свого організму, нерідко переоцінюють свої фізичні можливості.

У групах здоров'я досліджували можливість використання для осіб похилого віку спортивних ігор (волейбол, баскетбол). Виявилося, ті хто займаються захоплювалися грою, втрачали контроль і до кінця гри у них відзначали несприятливі зміни з боку серцево-судинної системи. Довелося для літніх людей створити особливі, полегшені правила гри, скоротити тривалість таймів і т.д.

Зараз багато літніх людей захоплюються бігом підтюпцем, називаючи його «бігом від інфаркту». Щоб «біг від інфаркту» не перетворився на біг за загрозою серцевого нападу, його необхідно контролювати. Заняття фізичними вправами в літньому і старечому віці слід обов'язково проводити під наглядом лікаря, особливо лікаря-кардіолога (жел↓ на 1 - 1, 5л; МПК↓ з 70 до 40-50мл.кг^-1хв.-1).

Керувати загальною витривалістю можна за схемою: ходьба зі швидкістю 4-6 км / год (більш важка в енергетичному відношенні, ніж біг зі швидкістю

8 км/год.);біг зі швидкістю 8 км / год.; ходьба зі швидкістю 8 км/ год.; (є вкрай економічно невигідною для організму).

Особливо небезпечні в старечому віці статичні навантаження, тому що спостерігається недостатність функціонування серцево-судинної системи.

Короткочасні швидкісні навантаження, доступні за потужністю для даної вікової групи, виконуються в умовах відсутності сталого стану. При достатніх інтервалах відпочинку та варіюванні інтенсивності роботи вони допустимі і найбільш ефективні для осіб середнього і літнього віку. Такі вправи супроводжуються найбільш значними біохімічними змінами в працюючих м'язах і призводять до більш значного посилення в період відпочинку процесів аеробного окислення і посилення пластичного обміну. При систематичних заняттях вони сприяють збільшенню потенціалу як аеробного, так і анаеробного окислення.

Швидкісні вправи найбільш ефективно вирішують основне завдання посилення окисних процесів і синтезу тканинних білків.

Т.ч. для осіб похилого віку найбільш ефективними є:

v порівняно короткочасні швидкісні навантаження (зрозуміло в межах доступних даній віковій групі);

v не вимагають великих силових напружень і швидкісної витривалості (тобто тривалої роботи в умовах кисневого дефіциту);

v достатньо, але не надмірно інтенсивні;

v достатньо, але не надмірно емоційні (що досягається найкраще включенням ігрових елементів).

Саме такі навантаження, які призводять до порушення стійкого стану, що проводяться з достатньою інтервалом активного відпочинку та вправами помірної потужності, в найбільшій мірі сприяють підвищенню окислення, посиленню біосинтезу білка під час відпочинку, затримують процеси старіння.

Такими вправами можуть бути:

v спортивні ігри за полегшеною програмою;

v певні прискорення під час бігу підтюпцем або лижної прогулянки.

Одноманітні і нудні фізичні вправи, як правило, зменшують ефективність фізичних вправ.

Фізичні вправи в похилому віці, йдучи «проти течії» природного процесу, затримують вікову інволюцію.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волков Н.Н., Несен Э.Н., Осипенко А.А., Корсун С.Н. Биохимия мышечной деятельности. - Киев: Олимпийская литература, 2000 - 504с.

2. Биохимия: учебник для институтов физической культуры \ Под. ред. В.В. Меньшикова, Н.И. Волкова. - М.: ФиС, 1986. -384с.

3. Биохимия: Учебник для институтов физической культуры \Под ред. Н.Н.Яковлева. - М.: ФиС, 1974. - 344с.

4. Метаболизм в процессе физической \Под ред. М.Харгривса. - Киев: Олимпийская литература, 1998. - 288с.

5. Яковлев Н.Н. Биохимия спорта. - М.: ФиС, 1974. - 288с.

6. Яковлев Н.И. Химия движения: Молекулярные основы мышечной деятельности. - Л.: Наука, 1983. -192с.

7. Игнатьева Л.П., Герасимова А.А., Чуксеева Т.П., Биохимические основы спортивной работоспособности: Учебное пособие. - Волгоград: Волгоградская правда, 1987. - 88с.

8. Рогозкин В.А. Методы биохимического контроля в спорте. - Л.: Наука, 1990.- 156с.

9. Рогозкин В.А. Биохимическая диагностика в спорте. - Л.: ГИФК им. Лесгавта, 1988.-50с.

10. Мохан Рой, Глесон Майкл, Гринхафф Пауль Л. Биохимия мышечной деятельности и физической тренеровки. - Киев: Олимпийская литература, 2001.-296с.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры