Світовий ринок товарів та послуг

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 53 из 65Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Навчальні завдання:

- надати сутнісну характеристику світового ринку;

- визначити особливості територіальної структури світового ринку;

- охарактеризувати основні елементи функціональної структури світового ринку;

- простежити розвиток міжнародного ринку товарів та послуг;

- розглянути товарні класифікації та номенклатури, що використовуються у МЕВ;

- дослідити механізм здійснення міжнародної торгівлі;

- навести систематизацію форм міжнародної торгівлі;

- вивчити основні методи міжнародної торгівлі;

- визначити роль інституціональних посередників в міжнародній торгівлі;

- з’ясувати особливості ціноутворення на світових товарних ринках;

- розглянути основні принципи і методи встановлення зовнішньоторговельних цін.

Сутнісна характеристика світового ринку

В результаті інтернаціоналізації господарського життя, переплетіння економічних процесів і явищ на глобальному рівні сформувався світовий ринок, як сфера обміну між державно відособленими господарствами. Як певна цілісність, він оформився до кінця XIX – початку XX ст., виступаючи похідним від внутрішніх ринків національних держав (рис. 5.1).

Світовий ринок – спосіб, або механізм обміну економічними благами між окремими національними господарствами й їхніми об'єднаннями, що обумовлює виникнення і відтворення економічних відносин між ними. Використання системного підходу до структуризації такої складної соціально-економічної системи, як світовий ринок, дозволяє виявити його сутність. Умовно первинним елементом цієї системи є внутрішній ринок, який визначається як внутрішня сфера проведення торгових операції. Різниця між внутрішнім ринком та національним визначає наявність в останнього такого важливого елементу функціонування економічного механізму більшості країн, як експортно-імпортні операції. Таким чином, національний ринок – це сфера здійснення операцій внутрішньої та зовнішньої торгівлі країни.

Країна А

Країна В

Країна С

Внутрішній ринок

Національ-ний ринок

Міжнарод-ний ринок

Країна

Рисунок 5.1 – Структура світового ринку

Отже світовий ринок визначають як сукупність національних ринків, – всіх товарних ринків, на яких визначається велика частка зовнішньоторговельних операцій та домінує внутрішня торгівля. Міжнародний ринок – це сфера здійснення зовнішньоторговельних операцій.

В процесі історичної еволюції світовий ринок сформувався як цілісна система, що має територіальну і функціональну структуру.

Територіальну структуру світового ринку утворює складне поєднання окремих груп країн, що займають різне положення і утворюють так званий центр і периферію світового ринку. Центр, ядро системи світового ринку складає група промислово-розвинутих країн, між якими складається певна система відносин на основі об'єднання двох полярних тенденцій, – співпраці і конкуренції на світовому ринку. Особливе місце, наближене до центру, займає в територіальній структурі світового ринку група НІК, оскільки в них сформувалася система відносин, адекватних тим, що склалися в провідних державах.

Група країн, що розвиваються, Азії і Африки, не дивлячись на розпад колоніальної системи, продовжує займати залежне положення в системі, виконуючи роль «сировинного придатка» світового ринку. І нарешті, країни з перехідною економікою (СНД і Східна Європа), залежно від ступеня подолання масштабних суперечностей, різними темпами включаються в світовий ринок, займаючи положення або ближче до центру, або до периферії.

Функціональна структура світового ринку в якості основоположних елементів включає відносно відособлені утворення, які забезпечують функціонування системи: міжнародні ринки окремих товарів і послуг, робочої сили, ринок позикових капіталів, валютний ринок, інфраструктуру світового ринку і т.п.

Як економічна система, світовий ринок відображає сукупність взаємодоповнюючих економічних відносин, які розвиваються за схемою: внутрішній ринок – національний ринок – міжнародний ринок – світовий ринок і ґрунтуються на міжнародному поділі праці й інших чинників виробництва. Слід відзначити тісний взаємозв'язок всіх елементів світового ринку.

Набуваючи в процесі переходу від одного стану до іншого якісно нові риси й особливості, світовий ринок характеризується в своєму сучасному стані:

- ефективністю розподілу ресурсів, що направляються на виробництво необхідних товарів;

- оптимальним використанням результатів НТП;

- гнучкістю і високою адаптованістю до економічних умов, що змінюються;

- здібністю, що підвищується, до задоволення різноманітних потреб, поліпшення якості товарів і послуг;

- стійкістю товарно-грошових відносин між країнами.

Найдрібнішою «клітинкою» світового ринку є товари і послуги, що задовольняють особисті і виробничі потреби.

Товар – продукт виробничо-економічної діяльності, що має матеріально-речовинну форму і єоб'єктом купівлі-продажу в ринковій економіці.

Послуга – вид діяльності, у процесі якої відбувається зміна характеристик (якісних, територіальних) суб'єкта-одержувача або вже наявного продукту, блага, надані не у вигляді речей, а у формі діяльності на основі економічних відносин.

У довіднику «Лібералізація міжнародних операцій з послугами», розробленому у середині 90-х рр. ХХ ст. ЮНКТАД та Світовим банком, дається таке визначення послуг: «Послуги – це зміна у становищі інституційної одиниці, яка відбулася внаслідок дій та за взаємною згодою з іншою інституційною одиницею». Послуги, як специфічний товар, мають певні особливості порівняно з товарами. Відмінність товарів від послуг представлено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 – Якісні розходження між товарами й послугами

Розвиток міжнародного ринку товарів обумовив формування та інтенсивний розвиток міжнародного ринку послуг. Так, частка послуг у ВВП розвинутих країн становить зараз близько 70%, а країн, що розвиваються, – 55%. У сфері послуг розвинутих країн світу зайнято понад 60% працюючих.

Міжнародна торгівля послугами порівняно з торгівлею товарами має такі особливості:

- торгівля переважно здійснюється на прямих контактах між виробниками послуг і їх споживачами;

- її регулювання здійснюється не на кордоні, а всередині країни відповідними положеннями внутрішнього законодавства;

- велика залежність обсягу послуг і їх вартості від складності та наукомісткості товарів;

- значно більша захищеність державою виробництва і реалізації послуг, ніж сфери матеріального виробництва і торгівлі;

- послуги, що надходять в особисте споживання (туризм, освіта, культура тощо), не можуть бути задіяні у господарському обороті.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?