Система показників, що характеризують участь країн у міжнародній торгівлі

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 52 из 65Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Для оцінки ступеня активності в міжнародній торгівлі звичайно використовують наступні показники (табл. 4.2).

Найважливішим показником відкритості економіки є експортна квота – кількісний показник, що характеризує значимість експорту для економіки в цілому й окремих галузях по тим або інших видах продукції:

, (4.5)

де Е_к.в. – експортна квота;

Е_з.р. – обсяг експорту в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

Таблиця 4.2 –Показники, що характеризують участь країн у міжнародній торгівлі

Збільшення експортної квоти свідчить як про зростаючу участь країни в МПП, так і про ріст конкурентоздатності продукції.

Найважливішим кількісним показником, що характеризує значимість імпорту для народного господарства й окремих галузей по різних видах продукції, є імпортна квота. У рамках національних господарств імпортна квота розраховується як відношення вартості імпорту до вартості ВВП:

, (4.6)

де І_к.в. – імпортна квота;

І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

Ступінь відкритості економіки звичайно характеризується процентним відношенням вартості зовнішньоторговельного обороту до вартості її ВВП, тобто квотою зовнішньоторговельного обороту:

, (4.7)

де ЗТО_к.в. – квота зовнішньоторговельного обороту;

ЗТО_з.р. – обсяг зовнішньоторговельного обороту в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

Останній показник інколи називають індексом відкритості національної економіки. Нормою вважається, коли нижня його межа дорівнює 10%.

Міра залежності країни від міжнародної торгівлі визначаєтьсяза наступною формулою:

Д_зал. = ½(Е+І) / ВВП×100%, (4.8)

де Е – обсяг експорту країни в звітному році;

І – обсяг імпорту країни в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

За цим показником усі країни можна розподілити на три групи: високо залежні (45-93%), середньо залежні (14-44%) та низько залежні (2,7-13%).

Специфічними показниками розвитку торгівлі є наступні:

1) зовнішньоторговельний оборот – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу:

ЗТО = Е + І (4.9)

2) фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);

3) генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;

4) спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї:

СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт (4.10)

Показники структури торгівлі:

1) товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;

2) географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;

3) інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;

4) видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

Показники динаміки торгівлі:

1) темпи росту:

- темпи росту експорту:

, (4.11)

де Т_р.е. – темпи росту експорту;

Е_з.р. – обсяг експорту в звітному році;

Е_б.р. – обсяг експорту в базисному році.

- темпи росту імпорту:

, (4.12)

де Т_р.і. – темпи росту імпорту;

І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році;

І_б.р. – обсяг імпорту в базисному році.

- темпи росту зовнішньоторговельного обороту:

, (4.13)

де Т_{р.зт.об.} – темпи росту зовнішньоторговельного обороту;

ЗТО_з.р. – обсяг зовнішньоторговельного обороту за звітний рік;

ЗТО_б.р. – обсяг зовнішньоторговельного обороту за базисний рік.

2) темпи приросту:

- темпи приросту експорту:

, (4.14)

де Т_пр.е. – темпи приросту експорту;

Т_р.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік;

Т_р.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.

- темпи приросту імпорту:

, (4.15)

де Т_пр.і. – темпи приросту імпорту;

Т_р.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік;

Т_р.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.

- темпи приросту зовнішньоторговельного обороту:

, (4.16)

де Т_пр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;

Т_{р.зто.з.р.} – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

Т_{р.зто.б.р.} – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

Показники результатів:

1) сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;

2) сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;

3) сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, тощо;

4) сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;

5) індекс «умови торгівлі» – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.

6) експорт на душу населення:

, (4.17)

де Е _д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році;

Е_з.р. – обсяг експорту в звітному році.

7) імпорт на душу населення:

, (4.18)

де І _д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;

І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році.

Привабливість показника величини зовнішньоторговельного обороту на душу населення полягає в можливості його розрахунку за окремими регіонами країни, галузями економіки і навіть за конкретними підприємствами та видами продукції, що дає можливість врахувати і зіставити ступінь участі районів, областей, регіонів, фірм, галузей у зовнішньоекономічних зв'язках – виявити резерви і перспективи.

Рекомендована література для вивчення теми: [1, с. 79-110], [3], [4, c. 92-142], [5, c. 77-153], [7], [6], [7], [8, c. 14-60], [9, c. 20-152], [10], [12, c. 6-52], [13, c. 43-87], [14], [15], [16], [18], [19, c. 51-119], [20, с. 34-104], [21], [22], [23], [24], [25], [26, с. 67-84], [27, с. 32-47], [28, с. 29-34], [30, c. 25-69], [31-49].

Тема 5

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры