З використанням методу аналізу ієрархій

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 9Следующая ⇒

Далі встановлюються відносні вагові коефіцієнти для кожного елемента (об’єкта) сформованої структури, див. рис. 2.3, в межах кожного рівня ієрархії. Це вимагає використання методу експертного опитування. Алгоритм методу експертного опитування, вже рекомендований нами для застосування при вирішенні першої задачі, на даному етапі передбачається застосовувати в кількості разів, що дорівнює кількості рівнів ієрархії. Таким чином, за розглядуваних умов, процедура визначення експертів, які мають бути залучені до опитування, має бути здійснена три рази. Виходячи з декларованої мети опитування за доцільне видається використати метод групових оцінок. Загальні характеристики експертів, які в складі відповідних груп мають залучатися до опитування при встановленні відносних вагових коефіцієнтів в межах кожного рівня ієрархії, представлено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

До ідентифікації експертів, які залучаються до опитування при визначенні вагових коефіцієнтів в багаторівневій ієрархічній структурі вибору

функціональних постачальників транспортних послуг

Групі експертів, яка залучаються до опитування в умовах визначення пріоритетів на певному рівні ієрархії, пропонується заповнити матриці попарних порівнянь, відповідних розглядуваному рівню ієрархії, виду:

(2.1)

де - пріоритетність (вагові коефіцієнти) об’єктів (категорій критеріїв, критеріїв, постачальників), що співставляються;

- кількість об’єктів (категорій критеріїв, критеріїв, постачальників), що співставляються.

Ідеальна матриця порівнянь є зворотньо-симетричною і узгодженою. Стовпчик є власним стовпчиком матриці з власним значення , . Як відомо, визначаючи ступінь узгодженості суджень грунтуються на теоремі, згідно якої додатна зворотньо-симетрична матриця є узгодженою тоді і тільки тоді, коли порядок матриці і її найбільше власне значення співпадають, тобто . Якщо (завжди ), то за ступінь відхилення додатної зворотньо-симетричної матриці від узгодженої приймають співвідношення , яке має назву індексу узгодженості і свідчить про наближеність відповідної матриці до узгодженої. Вважається, що коли індекс узгодженості не перевищує 0,1, то можна бути задоволеним ступенем узгодженості суджень.

За даних умов постає задача визначення . В загальному випадку, для спрощення відповідних розрахунків, для вирішення цієї задачі на практиці використовується ряд наближених способів, якими передбачається визначення власного стовпчику, за яким, в подальшому, визначається наближене власне значення. Відповідно до одного з таких способів, який забезпечує достатньо високу точність і який було застосовано за прикладом, що розглядається в даній роботі, на ґрунті кількісних оцінок обчислюються значення вагових коефіцієнтів як середня геометрична для елементів матриці наступним чином:

, (2.2)

а також визначаються нормалізовані вагові коефіцієнти:

. (2.3)

Останні утворюють для кожної матриці порівнянь власний стовпчик, який, водночас, виступає як вектор вагових коефіцієнтів.

На ґрунті векторів вагових коефіцієнтів обчислюється вектор пріоритетів , який визначає оцінки аналізованих об’єктів (функціональних постачальників) з точки зору інтегрального критерію. В підсумку функціональні постачальники щодо транспортного обслуговування впорядковуються щодо величини зазначених оцінок. Очевидно, що за пріоритетного виступає той функціональний постачальник, якому відповідає максимальний елемент (ваговий коефіцієнт), що представлений у векторі-стовпчику .

Шкала оцінок, яку пропонується використовувати групам експертів, побудована відповідно до загальновизнаних підходів, наведена в табл. 2.7. Так як одиниця є стандартом виміру, то верхня межа шкали парних порівнянь має бути не занадто далекою від одиниці, проте такою, щоб достатньо повно відобразити діапазон здатності розрізняти. Кількість об’єктів, що порівнюються, має бути достатньо малою. Рекомендовані межі − .

Таблиця 2.4

Шкала оцінювання пріоритетності

Приклад.

За основні варіанти стратегічного розвитку підприємство, яке виробляє продукти харчування, розглядає корпоративну стратегію зростання, яку передбачається підтримувати або бізнес-стратегією мінімальних витрат - стратегія 1, або бізнес-стратегією диференціації - стратегія 2. В першому випадку, підприємство вбачає свої конкурентні переваги у мінімізації витрат, в тому числі за рахунок зменшення транспортної складової. В другому випадку, підприємство пов’язує свої конкурентні переваги з підвищенням якості продукту, що виробляє. При цьому за важливий чинник досягнення такої якості розглядається забезпечення параметрів якості транспортного обслуговування, зокрема щодо рівня відхилення зазначеного часу виконання замовлень на перевезення. За цих обставин логістична стратегія підприємства, зокрема її транспортна складова, розглядається за визначальну щодо можливості реалізації бізнес-стратегії диференціації і, відповідно, корпоративної стратегії зростання. Тобто логістична стратегія є основною в ієрархічній системі стратегій.

Водночас, підприємство також розглядає, як варіант стратегічного розвитку, корпоративну стратегію "збір врожаю", яка відповідає стратегічному напряму "підтримка на рівні, що склався" - стратегія 3. Реалізація цієї стратегії, яка, за визначенням, передбачає загальну економію витрат, також потребує мінімізації транспортних витрат.

Не зупиняючись детально на аналізі підходів до вибору певної системи стратегічного розвитку, що виходить за межі даного навчального курсу, водночас, зауважимо, що відмінності у параметрах транспортного обслуговування, які вимагаються умовами реалізації трьох вищезгадуваних стратегій, є доволі суттєвими. Останнє, в свою чергу, зумовлює відмінності щодо типів або/і значень критеріїв, за якими проводиться вибір постачальників транспортних послуг. Підприємство співпрацює з трьома перевізниками, кожний з яких потенційно може виступити за функціонального постачальника транспортних послуг (, , ).

Оцініть пріоритетність потенційних функціональних постачальників, в умовах реалізації стратегії 1, за методом аналізу ієрархій, використовуючи дані матриць оцінки категорій критеріїв визначення постачальників транспортних послуг, критеріїв визначення постачальників транспортних послуг за категоріями, а також власне постачальників транспортних послуг, додаток Д.

Розв’язання.

Процедура оцінки пріоритетності потенційних функціональних постачальників транспортних послуг та відповідні результати представлено на рис. 2.4.

Вибір найкращого постачальника транспортних

Постачальники транспортних послуг

Спроможність підприємства-постачальника підтримувати очікуваний рівень витрат придбання та якості виконання у встановленому періоді (0,40)

Якість виконання (0,20)

Витрати придбання (0,40)

Категорії критеріїв оцінки постачальників транспортних послуг

Ділова репутація     (0,06)

Політика щодо оплати транспортних послуг     (0,13)

Фінансове становище     (0,11)

Внутрішні ресурси   (0,18)

Якість менеджменту     (0,24)

Можливості щодо подальшого розвитку та адаптації (0,08)

Впровадження в процеси управління інтеграційних принципів   (0,20)

Перелік діяльностей, які виконуються в складі транспортних послуг   (0,50)

Відхилення зазначеного часу виконання замовлення   (0,50)

Критерії оцінки постачальників транспортних послуг за категоріями

Ранг постачальника: - 0,32; - 0,29; - 0,39

Рис. 2.4. Ієрархія вагових коефіцієнтів вибору функціональних постачальників транспортних послуг: стратегія 1

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии