Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Експериментальне дослідження рівняння БернулліСодержание книги
Поиск на нашем сайте Мета роботи Експериментально дослідити рівняння Бернуллі. Дослідним шляхом визначити витрати рідини Q. Теоретичні відомості У курсі гідравліки рівняння Бернуллі є стрижневим, необхідним для розуміння процесів, що проходять в рідині. У зв'язку з цим в роботі особлива увага приділяється фізичному змісту рівняння в цілому та його складових. Бернуллі в 1736 році отримав рівняння руху ідеальної рідини, що було частинним випадком вирішення диференціального рівняння руху рідини, отриманого Ейлером пізніше (у 1755 році). Воно має наступний вигляд:
де: z - висота частинки, яка розглядається; р - тиск навколо частинки; g- прискорення сили тяжіння; ρ - густина рідини; v - лінійна швидкість рідкої частинки. Якщо всі члени рівняння помножити на одиницю сили 1Н, то тоді вони будуть виражати питому енергію: z - питома потенціальна енергія положення;
Рівняння показує, що у випадку руху ідеальної рідини всі частинки в елементарному струмені будуть мати однакову суму питомих енергій одиниці ваги чи постійну суму натиску. У випадку реальної рідини це рівняння стає недійсним тому, що на шляху руху рідини частина енергії затрачується на подолання сил тертя, що з'являються між окремими елементарними струменями, які рухаються з різними швидкостями. Таким чином рівняння руху частинки реальної рідини, розташованої послідовно в перерізі 1-1, потім в перерізі 2-2 (рисунок 1) запишеться:
де Величина затраченої енергії на подолання сил тертя
Рисунок 8.1 – Опис та схема установки Рівняння Бернуллі для трьох перетинів 1-1, 2-2 і 3-3 має вид
де різниця
Рисунок 2 – Гідрокінематична схема експериментальної установки Експериментальна установка (рисунок 2) складається з трьох баків 2, 10 та 11. Баки між собою з'єднані трубопроводами й трубою 5. Труба 5 має п'ять ділянок, три з яких циліндричні, одна звужується і одна розширюється. Площі перерізів першої і останньої циліндричної ділянки однакові. Середня циліндрична ділянка має більшу площу перерізу. Кут нахилу труби складає 30°. На всіх трьох циліндричних ділянках приварені штуцери для кріплення пробок. Пробки мають по два отвори кожна. В один з отворів закріплена звичайна трубка 6; в другий отвір - трубка Піто 7. Усі трубки за допомогою синтетичних шлангів з'єднані з скляними трубками, котрі закріплені на п'єзометричній дошці зі шкалою міліметрових і сантиметрових поділок. По шкалі можна вирахувати висоту підняття рідини в скляних трубках (п'єзометрах) від умовно прийнятої площини відліку (0-0). Баки 2 і 10 призначені для стабілізації рівнів в п'єзометрах, а відповідно і для стабілізації течії в трубі 5. Верхній бак 2, має зливний трубопровід для підтримки вільної поверхні на одному рівні. Надлишок води з головного баку буде зливатися у зливний бачок 10, а далі в зливний резервуар. Труба 5 оснащена регулюючим вентилем 8 для регулювання витрат рідини через неї. Для витоку рідини з похилої труби 5 вентиль 8 відкривають і рідина (вода), проходячи трубу, зливається в бак 10 чи 11 в залежності від положення лотка перекидного пристрою 9. На баках 2 і 11 є мірні трубки 4 та 12, що показують рівень рідини в них. Вентиль 12 служить для відведення повітря з бака. 2
Порядок виконання роботи 1. Відкрити крани 1 і 3 подачі води з мережі. Наповнити верхній бак 2 (при закритому крані 13). Встановити постійний рівень води в трубках на п'єзометричній дошці шляхом видалення повітря з трубки 5 через гвинт 2. Після наповнення бака 2 перекрити вентиль 3. 2. Відкрити зливний вентиль 8 похилої труби та одночасно відкрити вентиль 1, домогтися мінімальних витрат при скиданні води з бака 2 через трубу рівня 4. 3. Після стабілізації рівнів рідини в п'єзометричних трубах і трубах повного напору, записати дані по п'єзометричній шкалі в протокол лабораторної роботи у відповідну графу, в таблицю 8.1 для кожного перерізу трубки. Таблиця 8.1 – Дані експериментальних досліджень
5. За даними таблиці протоколу підрахувати величину повного напору для кожного з трьох перерізів (Н1 Н2, Н3). Отримані результати занести в таблицю. Визначити статичний напір як суму геометричного та п'єзометричного напорів.
6. Підрахувати середню швидкість руху рідини в кожному перерізі (V1, V2, V3) за формулою
7. Знаючи швидкість, розрахувати витрати рідини
де S – площа живого перерізу.
8. Підрахувати втрати енергії на ділянці 1-2 (
де Еρ - коефіцієнт витрат. Для розширення
Для звуження
9. Підрахувати повну втрату енергії на ділянці 1-3. 10. Вихідні дані для розрахунків: d1=45мм, d2=25мм, d3=45мм. Перелік посилань 1. Гидроприводы и гидропневмоавтоматика станков /Под. ред.В.А.Федорца. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987.- 375 с. 2. Свешников В.К., Усов А.А. Станочные гидроприводы. Справочник. - М.: Машиностроение, 1988. - 512 с. 3. Гидравлика, гидромашины и гидропроводы". Т.М.Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов, О.В. Байбаков, Ю.Л. Кириллговский, М. Машиностроение, 1982 – 423 с. 4. Технічна механіка рідини і газу. І.І. Науменко. Рівне. 2000 -528 стор. 5. Гидравлика. Чугаев Р.Р. М. Высшая школа. 1985 – 612 с. 6. Сборник задач по машиностроительной гидравлике под ред. И.И. Куколевского, Л.Г. Подвиза. М. Машиностроение. 1972 – 471 с. 7. Сборник задач по машиностроительной гидравлике". Д.А. Бутаев, З.А. Калмыкова, Л.Г. Подвиза и др. Под ред. И.И. Куколевского и Л.Г. Подвиза. М. Машиностроение. 1984 – 464 с. 8. Лабораторний курс гидравлики насосов и гидропередач" под ред. С.С. Руднева и Л.Г. Подвиза. М. Машиностроение. 1974 – 416 с. 9. Башта Т.М. "Машиностроительная гидравлика: Справочное пособие. М., 1973. 10. Повх И.Л. Теоретическая гидромеханика. М.: Машиностроение, 1970г. 11. Лойцянский Л.Г.Механика жидкости й газа, М.: Наука, 1970г. 12. Яхно О.М., Желяк В.І. Гидравлика неньютоновских жидкостей.- К.: Вища шк.,1995.
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; просмотров: 321; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.236 (0.006 с.) |