Турбулентний і ламінарний режими руху рідини

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 7Следующая ⇒

В природі існує два режими руху рідини: ламінарний і турбулентний. При ламінарному режимі потік рідини рухається окремими струменями і траєкторії окремих частин між собою не перетинаються.

При турбулентному режимі руху всі струмені перемішуються і траєкторії руху частин набувають дуже складної форми, перетинаючись між собою.

В 1883 році англійський фізик Осборн Рейнольдс опублікував результати своїх експериментальних досліджень, які ілюстрували наявність в природі двох вказаних режимів руху рідини.

О. Рейнольдс виконував свої досліди на спеціальному приладі, принципова схема якого до теперішнього часу використовується для демонстрацій режимів руху (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1. - Прилад для демонстрації режимів руху рідини

Такий прилад складається із великого бака 1, заповненого рідиною, і невеликого бачка 2, в який наливається фарбник. Із бака 1 виходить кругла скляна трубка 3 постійного діаметру d. Трубка 3 має на кінці кран 4, який дозволяє регулювати витрати рідини через трубку 3. Вимірювання витрат рідини проводиться за допомогою мірного посуду 7. Трубка 3 для забезпечення плавного входу в неї рідини має лійку, до якої із бачка 2 підведена тонка трубка 5, що має зверху кран 6. Через трубку 5 поступає фарбник із бачка 2 у вхідну лійку трубки 3 і проходить підфарбовування рідини під час досліду.

Дослід, як правило, починається з малих швидкостей. Для цього кран 4 відкривають до малого отвору і одночасно пускають зафарбовану рідину через трубку 5. При цьому в трубці 3 видно зафарбований струмінь S-S (рисунок 1.2, а), який чітко виділяється серед рідини, що рухається. Решта рідини фарбуватись не буде. Якщо пустити фарбу в кількох точках вхідної лійки, то ми отримаємо кілька зафарбованих струменів, що не перетинаються між собою, як це показано на рисунку 1.2, б. Частини рідини, що рухаються в струмені S-S не перетинаються з частинами сусідніх струменів, і в даному випадку спостерігається струменевий рух, що називається ламінарним.

Рисунок 1.2. - Ламінарний режим руху рідини.

Продовжуючи дослід, відкривають кран 4 на більшу величину і отримують тим самим більші середні швидкості в скляній трубці. При цьому до певної межі характер зафарбованого струменя змінюватись не буде. Однак, по мірі збільшення середньої швидкості струмінь почне скривлюватись, мати хвилястий характер з місцевими розривами.

При певній швидкості струмінь зовсім пропаде, і вся маса рідини в скляній трубці 3 буде зафарбованою, правда, більш блідно, чим до цього був зафарбований окремий струмінь. В даному випадку відбувається порушення струменевого руху, і ламінарний режим переходить в турбулентний.

Турбулентний режим, схема якого показана на рисунку 1.3, характеризується інтенсивним перемішуванням потоку рідини в результаті руху частин по дуже складним траєкторіям. Частини переміщуються поперек потоку, здійснюючи дуже складні шляхи при своєму загальному русі вперед.

Рисунок 1.3. - Турбулентний режим руху рідини

Описаний дослід демонструє перехід ламінарного режима руху в турбулентний при досягненні визначеної середньої швидкості. Даний дослід можна провести і в зворотньому напрямку, починаючи з великих швидкостей і поступово їх зменшувати. При цьому спочатку вся маса рідини буде зафарбованою і спостерігатиметься турбулентний режим. По мірі зменшення швидкості почне з’являтися зафарбований струмінь, який потім прийме стійку форму, що відповідає ламінарному режиму.

Процес переходу одного режиму руху в інший не являється зовсім зворотнім: Ламінарний режим переходить в турбулентний при значно більших швидкостях, чим ті, при яких турбулентний режим переходить в ламінарний.

Ламінарний режим спостерігається при русі в’язких рідин (нафти, бітума, мастил і т.д.), а також при русі води через тонкі капілярні трубки.

Дуже часто зустрічається турбулентний режим. Так, наприклад, рух води в водопровідних трубах, в різного роду напірних водоводах, в каналах, в ріках і т. д. при звичайних швидкостях майже завжди носить турбулентний характер.

Критерієм для визначення режиму руху являється безрозмірне число Рейнольдса. Для труб круглого перерізу число Рейнольдса визначається по формулі:

R_e = ,

де v – середня швидкість руху рідини;

d – діаметр труби;

γ – кінематичний коефіцієнт в’язкості рідини.

В результаті проведення дослідів встановлено, що при заданому діаметрі трубки d і коефіцієнті кінематичної в’язкості , перехід одного режиму в інший проходить при визначеній середній швидкості потоку. Розрізняють дві критичні швидкості: верхню v_{кр. в .} і нижню v_{кр. н.}. При верхній критичній швидкості ламінарний режим руху переходить в турбулентний; при нижній – турбулентний режим переходить в ламінарний. При цьому завжди верхня критична швидкість білша нижньої.

Для визначення значень критичної швидкості Рейнольдс запропонував наступну формулу:

v_кр. = ,

де γ – кінематичний коефіцієнт в’язкості рідини.

R_{е кр .} – критичне число Рейнольдса, постійне для всіх рідин, яке відповідає критичній швидкості.

d – діаметр труби.

Дуже важливим є встановлення верхнього і нижнього критичних чисел Рейнольдса R_{е кр. в} і R_{е кр. н}, що відповідають верхнім і нижнім критичним швидкостям. В результаті проведених експериментів були встановлені наступні значення вказаних величин для труб круглого перерізу при напірному режимі руху рідини:

R_{е кр. в} = 13800; R_{е кр. н} = 2320.

Відповідно верхня і нижня критичні швидкості можуть бути представленітак:

v_кр.в = ; v_кр.н = .

Із залежностей видно, що верхня критична швидкість майже в 6 раз більше нижньої. Для безнапірного руху рідини R_{е кр. в} = 560.

Порядок виконання роботи

1. Відкрити кран 4, що знаходиться на кінці трубки 3 на незначну величину, та кран 6, щоб підфарбована рідина попадала в трубку 3.

2. Збільшуючи витрати рідини за допомогою крана 4 спостерігати перехід ламінарного режиму руху рідини в турбулентний.

3. Заміряти витрати рідини, при яких проходить перехід ламінарного режиму руху в турбулентний.

4. Розрахувати середню швидкість руху за формулою:

v = = (м/сек),

де Q – витрати рідини в м³/с,

ω – переріз трубопроводу в м².

5. Зменшуючи витрати рідини за допомогою крана 4 домогтися переходу турбулентного режиму руху рідини в ламінарний та заміряти витрати рідини при переході з турбулентного режиму в ламінарний.

6. Розрахувати середню швидкість руху рідини.

7. Визначити число Рейнольдса при переході від ламінарного до турбулентного режиму руху та навпаки за формулою:

R_e = .

Кінематичний коефіцієнт в’язкості рідини при температурі 20⁰С дорівнює 1,01*10^-6 м²/сек = 0,0101Ст.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология